Вже у молодшому шкільному віці виникають перші симпатії дітей протилежної статі по відношенню один до одного. Ці відносини формуються в основному на емпатичних здібностях, які у цьому віці виявляються у здібностях школярів співчувати, співпереживати. Таку емпатичну здатність (здатність співпереживати, а значить любити) необхідно розвивати у маленькій людині (наприклад, гра в «дочки–матері», казки, випадки з життя тварин). До речі, нерозвинені емпатичні риси дають негативні наслідки в дорослому житті.
Експерименти засвідчують, що вже у віці 6-7 років до 10-20 відсотків хлопчиків і дівчаток (причому, хлопчиків більше, ніж дівчаток ) практично зовсім позбавлені цих здібностей. Дослідники дійшли висновку, що найбільше число випадків жорстокості (а жорстокість припускає відсутність здатності співпереживати) припадає на підлітковий вік — 11-16 років. А серед дорослих людей виявляються навіть такі, котрі отримують задоволення від споглядання страждань інших людей. Такі негативні наслідки виявляються саме від того, що в ранньому дитинстві дитина не випробувала ніякої закоханості.
Статевий потяг у підлітків має цілком визначену спрямованість, що виявляється у зміні характеру їхньої поведінки в присутності представників іншої статі. При цьому, наприклад, дівчатка починають розмовляти надто голосно, з особливими інтонаціями, обіймають одна одну, шепочучи на вухо секрети. З’являється перше жіноче кокетство, мета якого — привернути до себе увагу (причому статева поведінка жінки складніша і різноманітніша, ніж поведінка чоловіка). Так, поряд з кокетством виявляється й інша реакція, пов’язана із статевим потягом у дівчаток — сором’язливість.
Ступінь розвитку цих почуттів залежить від індивідуальних особливостей дитини, від атмосфери в родині. У кожної людини поступово формується модель (внутрішня, ідеальна) представника іншої статі, і кожна конкретна людина з нею більш-менш зіставляється. У деяких випадках настає стан закоханості, який дуже гостро переживається підлітками. Надмірне втручання дорослих у подібних ситуаціях може викликати сильну психічну перенапругу в підлітка і навіть призвести до нервового зриву. А дорослі нерідко поспішають нав’язати свою думку, поспішають заборонити дітям робити що-небудь, не намагаючись оцінити, наскільки ця заборона може психологічно тиснути на підлітка.
Згідно з даними, отриманими в результаті досліджень, в основі конфліктів між мамою і донькою майже 20 відсотків складає несхвалення матір’ю дружби з хлопчиками («ще рано»); 11 відсотків конфліктів — надмірне, на думку матері, прагнення дочки до самостійності; 11 відсотків конфліктів — упертість дочки; 19 відсотків — зачіска, косметика, модний одяг. У свою чергу дочки вважають, що мати усе перебільшує, чи скаржаться, що «мати лає без кінця». Згідно даним того ж дослідження конфлікти між мамами і доньками виникали: в 11 років — у 10 відсотків родин, у 12-13 років — у 72 відсотках родин, у 14 і старше — у 18 відсотків родин.
Виникає деформація стосунків, впливати на дитину стає дедалі важче. Отже, у віці 12-13 років активно починаються залицяння за представниками протилежної статі. Причому, це визначається не стільки рівнем статевої зрілості, скільки деякими нормами, уявленнями про те, як і коли це прийнято робити в однолітків. Виявляється великий інтерес до порнографії без усякого розуміння, що вона діє подібно до наркотика — спочатку загострює відносини, а потім швидко починає притупляти сексуальну уяву людини на багато років. (Такий же підвищений інтерес виявляється і стосовно наркотиків).
Причому, обговорювати свої «любовні» проблеми підлітку легше з друзями, а не з батьками. В одному психологічному дослідженні дітям різного віку ставили запитання: «Чи почували ви коли-небудь, що вам легше обговорювати проблеми з друзями, а не з батьками?». Позитивну відповідь дали 61 відсоток підлітків віком 11-13 років і 90 відсотків юнаків 15-18 років.
У зв’язку з необхідністю зацікавити собою представника протилежної статі різко зростає увага до своєї зовнішності і думки навколишніх з цього питання. У цей період ластовиння, вугри, рідкі зуби, руде волосся викликають справжній жах. Неймовірно підвищується чутливість до образливих зауважень навколишніх з цього приводу.
Говорити про прояв закоханості у підлітковому віці можна багато, однак головне у тому, що статевий потяг не повинен придушуватись, він повинен заохочуватись, але саме у плані прищеплювання педагогічно прийнятних способів його задоволення в міжособистісному спілкуванні з підлітками протилежної статі.
Із завершенням статевого дозрівання ускладнюється суспільне становище старшокласників. Виникають інтимні відносини, нові статеві почуття, відмінні за формою і змістом від тих, які мають місце у дорослих чоловіків і жінок.
В юнацькі роки трохи змінюється прояв «гормональної бурі». Підліток (старший) також підвищено збудливий, емоційно нестійкий, реакції його неадекватні. Своєрідною формою психотерапії у цьому випадку є саме дружба, любов. У цьому віці фізична комунікація починає витіснятися словесним спілкуванням. Обійми, поглажування замінюються компліментами, іронією, дотепними жартами і грайливими натяками. Слухаючи телефонні розмови молодих людей, дорослі нерідко обурюються через їх тривалість і беззмістовність, не розуміючи, що контакт з ровесниками виконує для них специфічну роль — підтримує самоствердження особистості. Закохуючись, юнак (частіше, ніж дівчина) бажає довести усім свою сміливість, прагне виділитись із середовища собі подібних, звернути на себе увагу. (Згадаймо поведінку героя кінофільму «У моїй смерті прошу звинувачувати Клаву К...», коли він зробив стійку на руках на краю даху).
Максималізм у судженнях, категоричність — теж риси учнів старшого шкільного віку. Саме через ці якості юнак (дівчина) не прощають зради (погляд, посмішка, танець) своєму партнеру, і, розриваючи відносини, замикаються в собі, переживаючи свій біль у собі і «мстять» за це усім навколишнім.
Прагнучи виділитись, виявити свою «індивідуальність», старшокласники нерідко вчиняють свої перші злочини (наприклад, зґвалтування — «довести і їй, і собі, і всім, що я можу»).
Причому, знання того, що його дуже любила мати, робить юнака більш упевненим у стосунках з дівчатами і дозволяє йому простіше компенсувати свої недоліки.
Як показали результати дослідження, підлітки воліють обговорювати особистісно-інтимні питання з однолітками своєї статі, що підтверджує раніше описаний фактор сором’язливості та бар’єрів у інтимно-особистісному спілкуванні. Причому, хлопчики обговорюють статеву поведінку з батьками набагато рідше, ніж дівчатка - отбеливание зубов в Москве.
Більшість підлітків вказують на такі наслідки раннього статевого життя, як небажана вагітність, втрата інтересу до навчання, розчарування, венеричні захворювання, деякі назвали СНІД.
Статеве виховання підлітків залежить від міри педагогічного впливу старших та доцільно підібраних методів статевого виховання. Важливо, що статево-рольові стереотипи підлітків формуються під впливом статевої диференціації та ідентифікації, яка починається з раннього віку. Уявлення підлітків про психологічні характеристики сексуального партнера формуються під впливом сім’ї, суспільства та часу, але морально-етичні компоненти залишаються незмінними.