Кістяки давно вимерлих істот у вапняковому кар’єрі біля смт.Грицева знаходили часто, особливо у повоєнні роки, коли вапняк видобували вручну. Лише у 1982 році про це місцезнаходження палеонтологам повідомив В.М.Кушнірук, викладач Грицівського ПТУ, краєзнавець. Частину зібраних кісток із зразками породи він завіз до Києва, у відділ памозоології хребетних та Палеонтологічний музей, який на той час був у складі Інституту зоології АН УРСР. Після цього співробітники Палеонтологічного музею протягом більш ніж десяти років проводили у Грицеві розкопки, аж доки кар’єр не припинив свою роботу.
За даними палеонтологів тут було зібрано десятки тисяч решток давніх хребетних, а за попередніми і дуже приблизними підрахунками загальна кількість зареєстрованих їх видів сягає понад 300. Рештки великої кількості тварин гіпаріонової фауни (10,3–11,6 млн. років тому) були розкопані на 8–12-метровій глибині в товщі сарматських вапняків та водоростевих рифів. Це викопні риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці.
У так званий сарматський час (приблизно 10–14 млн. років тому) на території сучасної України знаходилась широка морська протока. Вона починалася на півдні Одещини, проходила через Поділля та Волинь і, огинаючи Карпати та Альпи, йшла до Середземного моря, куди впадала у районі сучасного півдня Франції. Наприкінці середнього сармату море відступило і рифи, що знаходились на місці сучасного Грицева, на досить тривалий час опинилися далеко на суходолі.
У пісках та вапняках зустрічаються черепашки молюсків, кістки справжніх тюленів, хребці цетотерія — невеликого вусатого кита, довжина тіла якого не перевищувала трьох метрів.
Теплий вологий клімат сприяв також розвитку гігантської саламандри (довжина до 3 м), древнього тритона. У водоймах плавали шкірясті черепахи (або трионікси), величезні (вагою до кількох сотень кілограмів) кайманові черепахи. Не меншими за них були слонові черепахи, які мешкали у лісі разом з наземними черепахами.
Фауна тогочасних плазунів вражає своїм багатством. Більшість великих рослиноїдних ссавців мешкала в умовах теплих вологих лісів та у заростях вздовж водойм. Це різноманітні копитні: олені (лагамерікс, цервулін, еупрокс, процервулюс, дістіхоцерас), кінь — гіпаріон, свиня — гіотерій, безрогий носоріг — ацератій, рогатий носоріг — дікроцерін, хоботні — мастодонт та інші.
Гіпаріонова фауна (від грецького «гіппос» — кінь) отримала назву за характерним трипалим конем — гіпаріоном. Його невеликі бічні копитця (пальці) при переміщенні розсувалися в боки, що збільшувало площу опори тварини та перешкоджало її зануренню у м’який болотяний грунт. Гіпаріон був дуже поширений на всіх материках, крім Австралії та Південної Америки. Існувало багато видів гіпаріонів, різних за розмірами (з величину осла і менші) та умовами життя. Гіпаріон являв собою бічну ланку еволюції сучасного коня.
Цікавою твариною гіпаріонової фауни був халікотерій. Найближчим сучасним родичем його є кінь, але халікотерій замість копит мав кігті. Древній халікотерій за розмірами нагадував слона. У пізніх видів стала довшою шия та передні ноги, а кігті — крупнішими. Ця тварина мешкала у лісах. Спираючись на міцні задні ноги, халікотерій кігтями передніх лап тримався за стовбур дерева та об’їдав листя дерев.
Рештки халікотерія знайдені у Грицеві. Це перша знахідка представника даного виду в Україні. Його вивченням займається палеонтолог Т.В.Крахмальна, яка передала Шепетівському краєзнавчому музею свої наукові роботи. А із решток тварин Палеонтологічний музей передав кістки та зуб гіпаріона, кістки оленя, черепашки молюсків.
Не всі зібрані рештки визначені й описані, тому палеонтологи продовжують цікаву дослідницьку роботу, на яку може піти не один десяток років.
Грицівське місцезнаходження решток хребетних тварин знайшло своє відображення в експозиції Палеонтологічного музею ННПМ НАН України. Природні умови за часів його утворення реконструйовані у діорамі, виконаній художником С.І.Гончаренком.
У краєзнавчому музеї нашого міста готується до відкриття відділ природи Шепетівщини. Один з розділів експозиції матиме назву «Палеонтологія». Тут буде представлено унікальне місцезнаходження наземних хребетних.
Фауна хребетних, що знайдені біля Грицева, є однією з найдавніших гіпаріонових фаун Східної Європи та у міжнародній класифікації виділена в окремий «Грицівський підкомплекс середньосарматського фауністичного комплексу».
До речі, цікаві палеонтологічні знахідки у нашому краї, можливо, ще чекають на своїх відкривачів. Про них ви можете повідомити у краєзнавчий музей, долучившись, таким чином, до захоплюючого дослідницького пізнання загадкових світів еволюції життя на Землі.


строим домик