Як не парадоксально, але наш міський ринок є чи не найбруднішим об’єктом у місті. З якого боку на нього не зайдете, неодмінно зіткнетесь з антисанітарією. Якщо завітаєте з вулиці К.Маркса, наштовхнетесь на залишки будматеріалів, про які чомусь забули бу-дівельники, які давно закінчили з обладнанням.
Біля нижніх воріт (вулиця В.Котика) картина не з кращих. В’їзд і вхід на площу ринку перекривають приватні підприємці, які стоять рядами. Торгівля з землі безсистемна, виносна. Тут же свіжа риба, овочі, фрукти, дари лісу, жива продукція приватних інкубаторів, мед, яйця, промислові товари. Ні протиснутись, ні пройти, ані проїхати транспортним засобам.
За цим байдуже спостерігає комунальна інспекція, яка видає квитки реалізаторам товарів.
До речі, щодо рибної торгівлі. Продавці цієї продукції працюють безсистемно, навіть елементарних умов для роботи їм не створено. Хоча директор ринку А.Т.Піголь не- одноразово обіцяв подбати про «рибників», виділити їм відповідно обладнані місця.
Нічим дихати у спеку і приватним продавцям, працівникам магазинів з реалізації будматеріалів у кінці ринку. Стоїть сморід від відкритого і переповненого нечистотами пастки-колодязя, що на під’їзді до торговельних точок. У дощові дні брудні води розливаються довкола. А за кілька метрів торгують з палаток, наметів, контейнерів огірками і помідорами, перцем і капустою, ягодами, які густо обсідають мухи.
Чи не найбільше дістається продавцю крайнього контейнера, де реалізують олію, ковбасні вироби, копченості, сири. Тут справжнє «пекло». І нічого не можна вдіяти, бо посунутись нікуди. Палатка на палатці, контейнери стоять впритул один до одного. Товари до місця продажу доводиться носити у валізах, бо під’їхати неможливо. Ось у таких умовах і торгують. А якщо, не дай, Боже, пожежа чи нещасний випадок?.. Жодному технічному засобу сюди не дістатись.
Значні порушення мають місце щодо реалізації молока, олії, інших рідких продуктів у використаних по кільканадцять разів пластикових пляшках. Про це добре знає дирекція ринку, знає, що це грубе порушення, але дивиться на все крізь пальці.
Чи не тому щоденно (що стало системою) поруч зі східцями молочного павільйону шикуються реалізатори власної продукції. Торгують із землі в будь-якій тарі, переважно пластиковій. Вона, зрозуміло, легка, зручна, не б’ється і не ламається. Тут же, на дорозі на газеті (у кращому випадку!) розкладені кульки з сиром, бринзою, щавлем, салатом, кропом, огірками. Чимало реалізаторів торгують консервацією власного виробництва. Хтозна, якої давнини і якості, в тому числі й маринованими грибами, огірками тощо. А це загрожує захворюванням на ботулізм.
Сновигають по ринку продавці «трубочок» з наповнювачами. Якщо не продав усе сьогодні, не хвилюється — продасть наступного дня. Особливо ці «трубочки» приваблюють дітей.
Поруч з магазином «Зелений світ», що на ринку, чепурненька жіночка без спецодягу, але з вагами, пропонує покупцям... кров’янку домашнього виготовлення. Сумніваємось, що цю продукцію перевіряє служба ринку, яка зобо-в’язана це робити. Дивує, що продавець не має поруч ні рукомийника, ні рушника, ні холодильної вітрини чи холодильника, де б мала зберігати готову продукцію, що швидко псується у спекотну погоду. Дістає з валізи кров’янку не першої свіжості, кладе на вагу і... торгівля йде. Валіза швидко порожніє.
Адміністрація ринку не позбавляє робочих місць тих продавців, які грубо порушують правила торгівлі, реалізуючи продукти, що швидко псуються, без холоду (тваринне масло, стегенця, ковбасні вироби, рибу, печінку тощо). А вони, зазвичай, виставлені на сонці. Їх обсідають мухи, розкрадають бродячі тварини, що неодноразово доводилось спостерігати.
Чимало відвідувачів ринку помітили певні зміни, що мають місце в молочному павіль-йоні останнім часом. Позитивним є те, що після втручання райсанепідстанції тут все-таки проведено якісний капітальний ремонт, стіни облаштовано пластиком, встановлено нові електронагрівачі води для миття торговельного інвентаря. Встановлено нові, сучасні та зручні, двері й вікна. Однак не подбали про заміну старих торговельних столів на нові. Продавці молочної продукції вже котрий рік не забезпечені нарукавниками, лотками. Торговельні місця не марковані. На них відсутні обов’язкові таблички із зазначенням прізвищ підприємців, свідоцтв на право підприємницької діяльності. Не пронумеровані на території ринку й наявні контейнери.
Торгівля з землі — свідчення того, що ринок не забезпечений достатньою кількістю торговльних прилавків. До того ж, пріоритет має бути відданий продовольчим товарам, а не промисловим, як це має місце. Ринок по своїй суті є продовольчим. Територія його прибирається неякісно. Час уже подбати про повернення на місце схеми розташування об’єктів торгівлі на ринку, аби покупці не блукали територією, витрачаючи час. А для цього не потрібно зайвих затрат. Це питання можна і необхідно узгодити з місцевою владою, міським відділом архітектури. План чи, скажімо, схема розташування об’єктів торгівлі обов’язкові на будь-якому ринку.
А наприкінці про те, що не може не турбувати шепетівчан, усіх небайдужих до того, яким має бути справжній продовольчий ринок. ТОВ «Подільський Торговий Дім» або, як ще його називають, «7-й континент» є прямим власником незавершеного критого ринку. Здавалося б, йому і «карти в руки». Але все ще стоїть, відлякуючи смородом і засміче-ністю, напівзруйнований «цирк», як у народі називають критий ринок. І хтозна, скільки ще стоятиме цей пам’ятник безгосподарності? Чи дотягнуться до нього руки господарів?
Щоб не «випинались» огріхи, недобудовану споруду обгородили дошками. А торговельники своє сміття додому не везуть, а перекидають його через огорожу. Так простіше, і ніяких тобі затрат — ні матеріальних, ні фізичних. Ось так щодня росте серед міського ринку несанкціонований смітник. І навряд чи хтось дасть йому раду, хоча настав час засукати рукави.


поисковая оптимизация сайтов