Щороку наше місто, та й країна в цілому, поповнюється новими приватними підприємствами. А це свідчить про те, що певні умови для розвитку бізнесу в нас все-таки є. Що з цього приводу думають самі бізнесмени. Який він — «хліб» підприємця? Чи легко сьогодні витримувати конкуренцію? І, взагалі, що потрібно знати тому, хто хоче започаткувати власну справу?

Василь Васильович БРУСАКОВ, голова Шепетівської міськрайонної спілки підприємців:
— Донедавна існувало дві спілки підприємців — міська і районна. У березні цього року вони об’єдналися і створили єдиний осередок підприємців.
Сьогодні як у місті, так і в селах приватний бізнес розвивається, і підстави для його розвитку є. У Шепетівці зареєстровано близько 2000 підприємців і ще приблизно 700 — у районі. В селі Судилкові, для прикладу, відкрито 28 магазинів. Цифри говорять самі за себе. Кожен підприємець намагається знайти свою нішу в житті, вибирає своє поле діяльності — торгівлю, виробництво чи сферу обслуговування.
Я розпочав свою підприємницьку діяльність у 1992 році, як кажуть, на свій страх і ризик. На зароблені сім’єю гроші придбав магазин. Було важко, тому що не знав усього, що потрібно було знати підприємцю-початківцю. Але поступово робота налагодилася.
Наша громадська організація надає підтримку приватним підприємцям, відстоює їхні права, вирішує проблеми, що пов’язані із співпрацею підприємців роздрібної та оптової торгівлі, тобто сприяє розв’язанню конфліктів між ними. Ми постійно беремо участь у роботі засідань міськвиконкому, пов’язаних з питаннями підприємництва тощо.
Діяльність приватних підприємців є дуже важливою для громади, тому що завдяки їм міський бюджет щорічно поповнюється приблизно на 1,5 мільйона гривень. Разом з цим, наші підприємці беруть активну участь у благодійній діяльності, є меценатами, спонсорами різних дитячих закладів та установ, надають підтримку для проведення святкових заходів у місті та районі. Завдяки підприємцям облагороджуються вулиці, стає привабливим зовнішній вигляд міста і сіл району. Адже у будівлі своїх магазинів чи підприємств вони вкладають часточку душі. Тож від розвитку малого і середнього бізнесу будь-де залежить дуже багато.

Владислав Станіславович ГЛУШКІВСЬКИЙ, директор приватного підприємства «Газ–Сервіс–Інтерм»:
— На мою думку, для тих, хто прагне заснувати свій бізнес сьогодні, є умови, тому що держава багато в чому йде назустріч таким бажаючим. Сьогодні існують програми для написання бізнес-планів, різних проектів та втілення їх у життя.
Перш, ніж започаткувати приватний бізнес, людина має визначитись, чим буде займатись — виробництвом, наданням послуг чи торгівлею. Перші дві сфери діяльності тісно пов’язані між собою. Торгівля не задіює такої великої кількості людей і не створює стільки робочих місць, як виробництво та обслуговування.
Наше підприємство існує з 1998 року. Сьогодні в нас близько 30 робочих місць. «Газ–Сервіс–Інтерм» займається монтажем систем тепло-, водо- і газопостачання, а також надає весь комплекс послуг, пов’язаних з цим. З 2004 року наше підприємство стало партнером спільного підприємства «Укрінтерм» (м.Біла Церква). За час роботи нами змонтовано і здано в експлуатацію сотні кілометрів газопроводів різних тисків та призначень.
Бізнес — це зайнятість населення і фінансові вливання у місцевий бюджет. Перспектива нашої України — розвиток малого і середнього бізнесу. Той, хто започатковує бізнес, має знати, що це щоденна копітка робота і величезна відповідальність перед людьми. Підприємець має завжди думати про те, чи принесе його діяльність людині зарплату, а підприємству — прибуток.

Сергій Миколайович СТЕЛЬМАХ, приватний підприємець, власник торгового комплексу «Магніт»:
— На жаль, на рівні міста Шепетівки не може йти мова про прибутковий бізнес (де б прибутки складали не менше двадцяти середньомісячних зарплат), тому що для його створення необхідний стартовий капітал, який сьогодні офіційним шляхом заробити неможливо. Що стосується мене, то одинадцять років я працював у Німеччині, шість з них — як співзасновник будівельно-ремонтної фірми. Так створювався мій капітал.
Мені щиро шкода людей, яких життя змусило йти торгувати на базар, тому що отримують вони менше, ніж працівники заводів та фабрик. Ті підприємства, що функціонували, в минулому сьогодні закриті, а нових робочих місць місцева влада не створює. І ще одне: у нас торгівля у 5-6 разів перевищує нормально обґрунтовані нормативи. А цього не повинно бути.
Ворог успішного ведення бізнесу — бідність. Наші політики ведуть нас у Євросоюз, але забувають, що мінімальна заробітна плата в Європі — 1000 євро і висока соціальна захищеність населення.
Якби був порядок в місті, країні й порядна влада, то не потрібно було б бути бізнесменом для того, щоб мати достойну зарплату і рівень життя.
Отже, говорити про створення прибуткового бізнесу можна у Німеччині, Голландії та інших європейських країнах, де він функціонує вже століттями (там є поняття «родового бізнесу»), де є наступність законів, де бізнесмен захищений державою і саме вона допомагає йому «стати на ноги».