Управління праці та соціального захисту населення, інші відділи райдержадміністрації питаннями соціального захисту людей похилого віку займаються постійно, щоденно. Вони регулярно розглядаються на засіданнях колегій райдержадміністрації, апаратних нарадах, різноманітних семінарах і сесіях районної ради. Бо со-ціальна сфера — особлива галузь нашої держави, своєрідний барометр соціального спокою і суспільної злагоди. Щоденно зустрічаємося як з радісними подіями у житті людей, так і з їхніми невирішеними проблемами, часто з болем, нестатками та горем.

Корупція, шалений ріст цін зробили наше життя таким, що позавчора було краще, ніж учора, вчора ліпше, ніж сьогодні, а завтра буде ще гірше, ніж сьогодні. Такі реалії. Де ж та стабільність і добробут, який начебто існує в нашій країні?

Місто зі славетною історією і героїчним минулим чи безперспективне містечко: якою ми бачимо Шепетівку? Мабуть, відповідь залежить не тільки від реалій сьогодення, але й від нашого сприйняття дійсності і минувшини рідного краю. Адже його теперішнє і майбутнє залежить від кожного з нас.
Отож, напередодні Дня міста свої думки і сподівання щодо подальшого розвитку Шепетівки висловлювали її мешканці.

Свято міста — це як день народження у людини, коли вона мимоволі окидає подумки зроблене, будує плани на майбутнє.
Рік, що минув від торішнього святкування, позначився певними здобутками та змінами щодо покращення життєдіяльності нашого міста. Це все стало можливим завдяки старанням, наполегливій праці шепетівчан, депутатського корпусу міста, виконкому міської ради, голів квартальних комітетів та інших органів самоорганізації населення.
Про справи сьогодення Шепетівки і шепетівчан йдеться у розмові з міським головою Святославом Івановичем ШПІЛЬЧЕНКОМ.

За бурхливим потоком суспільного буття зовсім непомітною видається сивіюча старість ветерана. Куди вже їй бути на чільному місці, коли нині вся увага — химерно-модерному поступу чи, вірніше, його «різнобарв-ним» проектам. На жаль, за отією новітньою переоцінкою цінностей, сучаснику все важче осягнути, що в тій поодинокій фігурі фронтовика, якого все рідше можна зустріти серед суєтно-метушливого велелюддя, акумульована наша совість, яка, власне, і є живою, досить крихкою ланкою, що з’єднує минуле з майбутнім.

21 вересня уся Шепетівка святкувала гучну перемогу свого земляка Дмитра Христюка, який вкотре прославив рідне місто на весь світ. Здобувши за версією Всесвітньої федерації бойового самбо високий спортивний титул чемпіона світу з бойового самбо серед професіоналів, Дмитро знову довів, що у цьому чоловічому виді спорту він — найкращий.

Часто чуєш: «Який народ — така і влада». Тож виходить, що наш народ недолугий? Подивишся на безлад в країні, і гірко стає. Їдуть в Америку, до Д.Буша, чи в Англію, до М.Тетчер, за порадою. Запрошують на підмогу по-літтехнологів за шалені гроші.

У неділю, 30 вересня, відбудуться позачергові вибори народних депутатів України. Відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» голосування на виборчих дільницях буде організовано з 7-ї до 22-ї години.

Цю традицію ми успадкували від своїх пращурів, які завжди весілля відзначали восени. А тому в суботу, 29 вересня, на весільний рушник у місті стане 13 пар, щоб поєднати серця і долі. До речі, минулого року, під час святкування Дня міста, одружилося 11 пар.

Золотава красуня-осінь, що радує нас по-літньому теплими і гожими днями, дарує нам чудове свято — День міста. І хто б там що не говорив, все-таки наше місто для нас значить багато. Це наше дитинство, незабутні шкільні роки, чудові миті юності.
З містом нас пов’язують нас не тільки шкільні друзі і родинні зв’язки. Для мене особисто місто — це пам’ять про батьків, це любов до своєї школи, це надія і віра у краще для моїх дітей.
Шепетівка з кожним роком змінюється. І той, хто не був у місті деякий час, завжди помітить ці приємні зміни.
У переддень свята не хочеться згадувати про те, що у місті існує багато проблем. Все можна вирішити. Головне для цього — бажання кожного з нас. А ще — фінансова підтримка бюджету.
Про те, як міняється місто, ми розмовляємо з головним архітектором В.В.ДОНКОВИМ.

«Сталь гартується при великому вогні і сильному охолодженні. Тоді вона стає міцною і нічого не боїться. Так гартувалося і наше покоління у боротьбі та страшних випробуваннях і вчилося не падати перед життям».
Так сказав наш земляк, письменник М.Островський, пояснюючи назву свого роману «Як гартувалася сталь» кореспонденту газети «Ньюс Кронікл» 30 жовтня 1936 року. Для Островського «сталь» — це символ сили волі, сили характеру, наполегливості у досягненні поставленої мети. І все це, насамперед, потрібно було йому самому. Його коротке життя (32 роки) несло у собі все: радість і щастя, біль і страждання, боротьбу і пошуки.

Цього приїзду чекали давно, довго й з нетерпінням, бо це був перший візит у Шепетівку чинного глави уряду нашої держави. Отже — факт історичний. До того ж, популярність Віктора Януковича, неординарність, ба, навіть харизматичність й певна загадковість особистості відомого політика, вносили у цю передвиборчу зустріч, яка відбулася 20 вересня, певну інтригу.