Одна з потужних політичних партій пробує нав’язати вам думку, що обирати треба між «хаосом» і «стабільністю». А ще — між «лідерством» і «розсвареністю».
Немає секрету, що говорить про це особисто діючий Прем’єр-міністр України і голова Партії регіонів. Час від часу за його спиною вам показують діаграми, які переконують, що цей «соціально успішний уряд» знизив ціни на бензин, істотно підняв пенсії й зарплати, які разом називаються «соціальними виплатами».
Уряд хоче, щоб картинка виглядала переконливо, і саме так. І щоб ви «захистили майбутнє».
А що маємо насправді?

Обіцянка — цяцянка
Партія регіонів і справді не скупиться на слова. Однак усі запевнення разюче розходяться з конкретними справами.
Ви маєте вдома газ по 50 доларів за тисячу кубів? Вам же його обіцяли, натякаючи на якісь особливі стосунки з Росією. Де той газ і де ті стосунки?
Може, вам, як прихильнику Партії регіонів, продають свинину по 12 гривень за кіло? Невже, як з усіх, правлять уже по 50? Чи може, вам за живу вагу кабанчика, якого ви рік чи півтора відгодовували, дають хоч гривень 20 за кіло? Ні?
А за яку ціну ви, до речі, купляєте сьогодні на базарі відро зерна? Удвічі дорожче, ніж торік?
І олія, кажете, вже по дев’ять гривень?
А хіба вам разом з двадцяткою до пенсії не накинули у кілька разів збільшені комунальні послуги?
Я більше не хочу загинати пальці.
Якщо ваше життя вдалося — голосуйте за таку стабільність від Партії регіонів. І водночас — за партію професійних обіцяльників, котрі не вміють та й не збираються виконувати обіцяного, а бажають ще п’ять років затишно сидіти на вашій шиї.
Чому не збираються виконувати? Бо їх мало турбує, що картина реального життя не збігається з діаграмами за спиною їхнього лідера.
Його самого це також мало обходить.
Інакше б напередодні виборів Віктор Федорович не витрачав би кілька десятків мільйонів на нові «мерседеси» для себе, не носився б з ідеєю, що йому треба вертоліт (і ще два — для охорони), не перебудовував би гарячково колишню резиденцію Щербицького й не передавав би її з державного балансу на баланс «вірних» структур.
Вам кажуть, що Президент прямо на злеті підстрелив успішну коаліцію? Що, ще б трохи, й усі відчули обіцяне «покращання життя»?
Проте навіть року їм вистачило для себе. Вистачило, щоб повністю повернути вільні економічні зони, через які безконтрольно в державу пре контрабанда. М’ясо, до речі, невідомого походження й дуже дешеве, зокрема.
Фахівці підрахували, що лише за рік невідвідування парламенту Рінат Ахметов приростив свої капітали на 4 мільярди. Олександр Мороз — колишня «совість нації» — похапцем добудовує дачу, котру сміливо можна віддати під школу. Розширили свої палаци й істотно поповнили рахунки пани Рудьковський, Шуфрич, Клюєв, Табачник та багато інших, близьких до влади.
На себе час у них був. А на вас, за таких апетитів, міг і не з’явитися ніколи.
Словом, маєте ви оту «рекламну стабільність» — голосуйте за Партію регіонів. Навіть Юрій Луценко, В’ячеслав Кириленко та Юлія Тимошенко на всіх зустрічах із людьми так говорять:
— Є у вас дешеве м’ясо, дешевий хліб і дешевий газ — не сумнівайтеся жодної секунди. Віддавайте свої голоси Партії регіонів, підтримайте «стабільність», «професіоналів» у владі. Захистіть їхнє майбутнє.

Про передвиборчі гасла
Спочатку навіть може скластися враження, що політики не балують нас новизною. І пропонують начебто те ж саме, що й торік.
Втім, враження це помилкове, бо Партія регіонів залишила на плакатах лише свій біло-блакитний колір. Про «покращання життя вже сьогодні» також не йдеться. Немає й натяків на особливу дружбу з Росією.
Натомість переписані ледь не всі гасла з вимог політичних супротивників. Невже для того, щоб довести виборчу кампанію до абсурду?
Насправді, Партії регіонів усе одно, що обіцяти. До того ж, вона вочевидь вважає нас безпам’ятними сліпоглухонімими хохлами.
Поясню свою думку. Торік Президент не підписував бюджет через те, що коаліційний уряд відмовився збільшувати розмір мінімальної зарплати та мінімальної пенсії. Микола Азаров днями й ночами стояв на парламентській трибуні, пояснюючи, що гроші з казни треба витрачати винятково на розвиток металургійних гігантів.
А всім пенсіонерам і бюджетникам він прямо з трибуни сказав тоді: «Та пішли ви...».
Тепер, як подув вітер дострокових виборів, Партія регіонів, як ті фокусники, звідкілясь витягує гроші, «яких не було». Виходить, гроші були, але давати їх людям ніхто не збирався.
Подібна ситуація з одноразовими виплатами при народженні дітей. Рік тому «регіонали» дуже хотіли ліквідувати перше справжнє досягнення Президента Ющенка. Тому й пропонували відмовитися від тієї допомоги. Тепер регіональний флюгер розвернуло у бік найщед-ріших обіцянок.
Що американські технологи порадять, те партія беззастережно й зробить.
Проте це ще не все. Партія регіонів скрізь вихваляється, що вже з наступного року всім даватиме доступні кредити та соціальне житло. Зокрема військовослужбовцям. Водночас у затвердженому днями проекті Державного бюджету на наступний рік видатки на фінансування армії скорочуються майже на 300 мільйонів гривень.
Словом, Партії регіонів усе одно, що обіцяти. Виконувати зобов’язання вони не збиралися торік, не збираються й тепер.
Мабуть, ви звернули увагу, як «регіонали» знову підняли на щит ідею референдуму про мову та НАТО. Та всього місяць тому вони божилися, що не будуть порушувати питань, які розколюють Україну!
Пояснення таким розворотам і непослідовності просте. Адже реальність обіцянок і конкретних справ Партії регіонів оцінили навіть у тих регіонах, де ще рік тому вони панували у громадських симпатіях. Мова про Дніпропетровськ, Одесу, Херсон і Миколаїв, Запоріжжя. Навіть кримчани тепер прихильніше дивляться у бік комуністів та прогресивних соціалістів.
Падіння рейтингу суттєве — на 10–15 відсотків голосів.
А це вже реальний провал. Відтак для порятунку ситуації й витягуються старі нафталінові гасла, які знову зіткнуть народ лобами й закриють очі на всі «успіхи» правлячої коаліції.

За кого ж голосувати?
У бюлетені буде двадцять партій і блоків. Удвічі менше, ніж торік. Але справжній вибір меншим від того не став. Адже ясно, що переможцями перегонів все одно будуть Партія регіонів, «Наша Україна — Народна Самооборона» і Блок Юлії Тимошенко. Решта партій, за великим рахунком, залишаться статистами, куці відсотки яких все одно дістануться трьом переможцям.
А вирішувати кому — вже вам.
Саме час зауважити, що помаранчеві сили істотно змінилися й винесли необхідні уроки. Особливо «Наша Україна — Народна Самооборона».
Ця пропрезидентська сила суттєво й видимо оновилася. У її списках більше немає людей, яким шурхіт купюр перекреслив бій революційних барабанів. «Нашу Україну» очолює новий і авторитетний лідер, котрий відстоює український інтерес. Активно про себе заявила напередодні і «Народна Самооборона», яка першою поставила питання про відповідальність найнятої людьми влади перед своїми виборцями. А в ході її турів Україною й народилася теперішня передвиборча програма блоку, коли симпатики різних політичних сил вказували на ті питання, які найбільше їх турбують. Передусім — про нахабну й усім видиму нерівність перед Законом, про продажність судів і правоохоронців.
Люди вимагають рішучого наступу на корупцію і злочинність, які знову почали буяти недоторканним цвітом.
Виборців не цікавлять статистичні цифри «росту» ВВП, їх цікавить заможність власного життя. А лідери «Нашої України — Народної Самооборони» насправді знають, чим граються діти у селах, і як живуть старики.
Повносила молодь і середнє покоління не мають доступу до дешевих кредитів для того, щоб відкрити свою справу і, не чекаючи державних подачок, власними руками будувати майбутнє. Заради інтересів важкої індустрії їх відсунули вбік від дешевих кредитів на техніку, якою можна було б обробити хоча б частину забур’янілих полів.
Усього цього нинішній уряд не дає їм, бо не потрібні йому самостійні й забезпечені громадяни, які матимуть власну думку.
Інша стратегія у Блоку Юлії Тимошенко. Вони, передусім, вказують на недосконалість системи державного управління. На те, що в державі немає одного господаря, а система управління на рівні областей і районів надзвичайно заплутана і є по суті добре й свідомо скаламученою водою, де зручно виловлювати всю рибку.
До речі, мають люди й нагоду порівняти «кризи» від Тимошенко, про які так захоплююче говорила Партія регіонів, і про «стабільність» від Януковича. Воно ж, одне й друге, з пам’яті не стерлося.
Правда, у Блоці Юлії Тимошенко люди активно відгукуються на агітацію лише першого номера передвиборчого списку. Тоді як майже однаково прихильно зустрічають усіх членів першої десятки «Нашої України — Народної Самооборони».
Пояснення тут доволі просте. Отієї «розсвареності», на якій щоденно продовжує наполягати Янукович, насправді вже немає. Дев’ять потужних політичних партій — із славною історією й без такої — вперше в українській історії об’єднуються в одну й потужну, справді європейську ідеологічну партію, яка, хто б не став її вождем, буде існувати.
А ви спробуйте на мить уявити, що Віктор Янукович раптом склав свої повноваження лідера партії. Що від Партії регіонів і її рейтингу залишиться?
Отож думайте й вирішуйте. Бо саме ви живете отим реальним, а не придуманим на плакатах життям. І можете чітко й усвідомлено відповісти, чи подобається вам власна буденність, чи ви готові найняти у владу інших політиків, котрі ліквідують нинішню стабільність.
Вибір у Вас, насправді, невеликий.
Зверніть увагу на номер 14 у виборчому бюлетені, де значиться блок «Наша Україна — Народна Самооборона». Блок, який уже знає, як легко втратити владу, забувши про виконання зобов’язань, і який тепер пропонує чіткі й зрозумілі всім дії та шляхи їх досягнення.
За номером 14 — реальні й живі лідери, котрі не бояться йти до людей і відповідати на будь-які питання.
А Янукович? Янукович — то лише телевізійний образ, фотомонтаж справжнього лідера країни.