Минулого тижня мешканці Шепетівки, точніше — перехожі вулиці Судилківської — стали свідками бійки, яку серед білого дня зчинив водій одного з місцевих таксі. Як відомо, автомобілі мають зупинятися за кілька метрів від пішохідного переходу, щоб пропустити пішоходів. На жаль, цим правилом нехтує кожен другий водій. Інколи, щоб перейти на інший бік вулиці, пішоходам доводиться довго чекати, доки хтось із свідомих автомобілістів пригальмує.
Так було і цього разу біля центрального універмагу. Машини снували одна за одною в обох напрямках. Мабуть, чоловікові років сорока набридло чекати і він наважився скористатись своїм законним правом пішохода, перервавши таким чином нескінченний потік авто. Як тільки він ступив на перехід, відразу почувся розлючений автомобільний сигнал і різкий звук гальм.
Зупинилося таксі, в салоні якого були пасажири. Перехожий продовжував йти, правда, озирнувшись, обурено відказав якусь непристойну репліку. Довго не думаючи, водій таксі миттю вискочив з автомобіля й кинувся до «кривдника», який ще не встиг дістатися іншого боку вулиці. Схопивши чоловіка, він кинув його на асфальт, шарпав й розмахував кулаками.
Спостерігаючи за пристрастями, що розгорнулися на пішохідному переході, почали зупинятися автомобілі. Через дорогу вже хтось біг на виручку. Розборонила чоловіків молода пара, яка йшла тротуаром й випадково озирнулася на крик.
У цій ситуації тішить єдине: є ще небайдужі у наш час, готові прийти на допомогу іншому. Але дуже турбує поведінка водіїв, які не лише порушують правила дорожнього руху, піддаючи небезпеці здоров’я і життя інших людей, але й ладні відлупцювати перехожого, який, бачте, насмілився порушити рух транспору, дарма, що в установленому для цього місці.
Що ж стосується самих таксі, то значне перевищення швидкості для їхніх водіїв давно стало нормою. Інколи складається враження, що у цих авто замість коліс — крила. Напевно, тому часто трапляються ДТП, які у місті провокують саме водії таксі.
Причина проста — від кількості викликів залежить їхній заробіток, а значить, і достаток сім’ї. Але що може бути важливішим за безпеку і цінні-шим за життя людини, яке, як відомо, не купити ні за які гроші?