Як відомо, існує безліч стилів при оформленні саду. Кожен стиль є продуктом свого соціального середовища. Кожна зміна у підході відображає зміни у людських стосунках та ідеалах.
Та як би не старались дизайнери зробити природу складовою частиною своєї творчості, ніхто і ніщо її не перевершував і не перевершить. «Перескочте через загорожу, і ви побачите, що вся природа – це сад», — сказав Горацій Уолпол про Вільяма Кенте, першого дизайнера, для якого природа, хоча й ідеалізована та романтизована, була зразком у його роботах. Подібне висловлювання відображає філософську сутність такого підходу, коли Людина бачить себе частиною Всесвіту, а не його повелителем.

Ліс та діброва, луг та галявина, озерце та струмок – ось приклади для моделювання власного саду в природному стилі. А скільки природних матеріалів, неповторних та унікальних, можна використати! Дайте волю своїй фантазії!

Дерево, камінь, подрібнена кора, пагони верби та інші матеріали, подаровані нам природою, надихають на створення садових ландшафтів. Необроблена деревина особливо приваблива тим, що в результаті атмосферного впливу змінюється її зовнішній вигляд. Щороку цей матеріал буде виглядати не так, як раніше, доки через якийсь час сам не розсиплеться. Мох, яким обростає деревина, надає їй особливого магічного колориту. Криві сучки, вузлуваті гілки та інші матеріали «неправильних» форм саме тим і цікаві, що надають альтанкам, драбинам та іншим садовим спорудам неповторних обрисів.

Незвично і дуже ефектно виглядає обрамлення садових доріжок покладеними по краях довгими тонкими стов-бурами, які розмежовують простір між рабатками. Приємно буде пружинити під ногами доріжка, вкрита подрібненою корою. Під неї потрібно обов’язково насипати шар піску або дрібного щебеню, щоб лісова стежина була сухою і натуральне покриття з кори довше зберігалося. Додатковий шар з агроволокна перешкодить росту бу-р’янам. Кожні 2–3 роки покриття потрібно обновляти, оскільки кора поступово перепріває. Вузенькі замульчовані стежини, прокладені між овочевими грядками чи рабатками з трав’янистими багаторічниками, виглядають так само красиво, як і оброблені тим самим способом кола біля стовбурів дерев.

Експериментуйте! Наприклад, якщо похило посадити молоді рослини глоду або жимолості, то з часом утвориться квітуча плетена огорожа. Якщо взяти поліна, просвердлити у них отвори і скласти у формі вежі, то вийде багатоповерховий «готель» для бджіл. Якщо взяти великий пеньок і вирізати з нього стілець — отримаєте не тільки місце для відпочинку, а й казковий трон для ігор дітлахів. Якщо із старих спиляних дерев зробити бесідку, то вона може бути надійною опорою для рослин, які в’ються.
Прогуляйтесь стежками шепетівського лісу, озирніться навколо і, можливо, цікаві декоративні ідеї підкаже вам сама природа!