Лідер виборчого блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» стрімко увірвався у велику українську політику потужним гравцем, який за короткий час зумів зробити багато такого, що раніше вважали неможливим. Наприклад, зумів об’єднати українських пат-ріотів в один блок і досяг створення потужної ідеологічної партії. Він змусив людей знову повірити у власні сили і можливості, довів, що українська політика може бути іншою, ніж була усі шістнадцять років.
Як у кожної живої людини, у нього є свої недоліки. Проте він ніколи не зраджував власним переконанням. Йому інколи закидають, що «бандити не в тюрмах». Але закидають ті, хто після його відставки спокійно перевів подих.
Політична сила Юрія Луценка — серед безумовних фаворитів передвиборчих змагань. Тому й пропонуємо вам відверту розмову з цією людиною, щоб ви ясніше побачили власні перспективи і перспективу України в цілому.

— На початку року народився Громадянський рух «Народна Самооборона». Саме в ньому багато людей побачили альтернативу усім політичним партіям разом узятим. Чому на дострокові вибори ви не пішли самостійно?
— «Народна Самооборона» дійсно постала в січні нинішнього року і вже за перші місяці своєї активності й затребуваності людьми досягла прохідного бар’єру. На мить уявімо, що на вибори ми пішли самі. І провели б тридцять чи сорок депутатів у Верховну Раду. Чи змогли б вони виконати узяті на себе зобов’язання? Чи не стали б вони черговою невеличкою гиркою, яку б ті чи інші сили клали на власні терези? Ми були б змушені підтримувати того чи іншого великого політичного гравця. Національний інтерес на цей момент полягав у тому, що ми мусили дати більш потужну політичну силу, ніж щойно народжена «Народна Самооборона», але з її ідеалами.
Нею став об’єднаний блок дев’яти демократичних партій. По всій Україні нам люди казали: робота, зарплата, освіта, медицина, комунальні тарифи, життя на селі.
Ми ж говорили: політики мають обслуговувати інтереси людей. Саме таку програму ми сформували у об’єднаного мегаблоку.
Друга позиція — ми говорили про нових політиків. У нашій п’ятірці й десятці молоді люди, достатньо добре відомі в по-літиці, але не помічені в корупційних чи зрадницьких політичних схемах.
Фактично, «Народна Самооборона», об’єднавши «Нашу Україну» з «Українською правицею», запропонувала свою політичну лінію, але вона буде представлена не трьома чи п’ятьма відсотками у парламенті, а щонайменше 15–20.
Тепер ми вже можемо говорити не про наміри, а про те, що конкретно зробимо.

— Ви запевняєте, що широкої коаліції не буде в жодному разі. Водночас виборці Партії регіонів вважають таку позицію зневагою їхніх інтересів.
— Щонайперше — хочу покласти край політичним спекуляціям як з боку опонентів, так і союзників. В угоді про створення блоку ми окремо записали зобов’язання не створювати коаліцію з «регіоналами», комуністами і соціалістами. Бо ми є відповідальними політиками. Так, я виступав і виступаю проти політики Януковича. Всі в Україні знають його біографію, знають його методи і цілі. Але сьогодні кожен, хто голосує за Партію регіонів, — такий же українець, як і той, хто голосує за нас. Ми рахуємося з цим, бо живемо в єдиній країні.
Безумовно, ми поважаємо виборців Партії регіонів, будемо співпрацювати з самою партією у тих питаннях, які потребують загальнонаціонального консенсусу — нової Конституції, виборчого закону, підвищення соціальних стандартів.
Однак у нас різне бачення шляхів розвитку України. Якщо Янукович бачить її країною, що слугує декільком кланам, то ми розраховуємо на підтримку найманих працівників та середнього класу. Це різні підходи. Це — класична річ, яка не призводить до війни, але призводить до справжньої політичної дискусії.
Давайте ближче до села. Чому сьогодні дороге м’ясо? Я ж не дарма ходжу на базари й тикаю Януковичу м’ясом по 40–50 гривень, замість обіцяних ним 12. Сьогодні половина м’яса завозиться в Україну через вільні економічні зони Донбасу по 6 гривень за кіло. З Аргентини, Бразилії, Австралії — м’ясо, заморозки тих років, коли ще живим був Сталін. Тепер ним годують українців.
Нашого м’ясокомбінати не купують. Тобто знищують національного товаровиробника. Контрабандисти не платять жодних податків. Якщо одні платять чотири гривні, і в сумі це — мільярд гривень на рік, то друга половина мільярд не платить. Як результат — наш громадянин має купувати по захмарних цінах недоступне для переважної кількості громадян м’ясо.
Чому так відбувається? Бо нинішній уряд хоче заробляти на контрабанді. Їм вигідно, щоб нищився власний товаровиробник.
У нас — навпаки. За нас голосує не крупний капітал, а наймані працівники. Для нас ви-гідно, щоб ціни падали. Тому ми боролися й будемо боротися з контрабандою. Ось кардинальна різниця між нами. Як ми можемо співіснувати разом, коли у нас різна мета? Вони забезпечують крупні клани, ми — людей. У нас просто цілі несумісні, хоча риторика, напевно, однакова.

— Вас звинувачують у тому, що разом з Президентом Ющенком ви хочете розпродати землю.
— А зараз земля хіба не продається? Та скрізь нині ви почуєте про колосальні афери із землею. І селяни покинуті, і в бюджет не надійшло ні копійки, а сама земля використовується, м’яко кажучи, не по-господар-ськи. Земля вже стала товаром — тіньовим.
Ми ж гарантуємо, що приймемо закони, за якими:
— встановимо мінімальну ціну на землю, нижче якої ніхто не може ні продати, ні купити;
— надамо державі першочергове право на викуп землі;
— визначимо, що ніхто не може в державі купити землю одразу, а має спочатку пройти десятирічний термін оренди, довести, що є ефективним землеробом;
— запровадимо контроль за цільовим використанням землі.
Усе це буде замість забавок у паї, якими Україну без толку розірвали на шматочки. Селянин з цього має кілька мішків висівок та обіцянку безкоштовного похорону. А держава зовсім не контролює, що відбувається на цій землі. Хочуть, там будують маєтки, хімзаводи, а то й сміттєзвалища.
Право продати землю не є обов’язком це робити. І я ніде не говорив про те, що з 1 січня мораторій на продаж землі не буде продовжено. Буде, тільки за кілька місяців ми приймемо усі необхідні закони, для захисту інтересів людей і держави. Наші ж опоненти говорять майже так само, але нічого не роблять. Їм вигідно, щоб дрібним струмочком просочувалися найкращі землі. А як залишаться одні солончаки і невдоби, тоді скажуть: «Не зівайте, хлопці! Купуйте, що нам не знадобилося».

— Чому бандити не в тюрмах?
— Бо тричі генеральний прокурор Піскун знову у виборчому списку Партії регіонів. Скажіть, що зміниться в країні, де за рік фіксується чотири тисячі хабарів, а в тюрму сідає сорок п’ять чоловік? Це — країна пов-ної безкарності і безвідповідальності. У ній треба змінювати дуже багато речей, але ключ до всіх змін у селі й місті, оплаті праці, медицині, освіті, тарифах — рішучий антикримінальний наступ.
Для мене — це принципова річ. Маємо встановити Закон один для всіх. Я не жорстока людина, але жити в країні, де ніхто з тих, хто скоїв дві тисячі зафіксованих посадових злочинів, не сів, я не хочу.
Мало, щоб добро було з кулаками. Треба, щоб і зло ходило в синяках. Як тільки це стане відчутним хоча б на десяти прикладах, це змінить країну.

— Майбутній парламент — він відбудеться чи ні? І як довго проіснує?
— Безумовно, він відбудеться, хоча будуть суди й дуже багато розмов. Наприкінці жовтня нова Верховна Рада вже збереться і за місяць утворить і більшість, і новий уряд.
На мою думку, парламент цей проіснує не більше двох років. Його завдання — прийняти нову Конституцію, яку однаково читатимуть і влада, і опозиція, ухвалити новий виборчий закон, за яким партійних представників обиратимуть у конкретних округах.
Потім, або разом з президентськими, або одразу ж після них відбудуться нові парламентські вибори. Вважаю, що для України це буде корисним, бо політики працюватимуть на виконання своїх обіцянок.

— У рекламі Партії регіонів і досі говориться про «розсварених помаранчевих вождів». Хоча, як сьогодні видно, між членами нинішньої коаліції зовсім не безхмарні стосунки. «Наша Україна» свої висновки з торішніх подій (це видно) зробила. А БЮТ? Ви гарантуєте, що не буде чергового серіалу з розподілу портфелів?
— У нас існує підписана з блоком Тимошенко угода про співпрацю. Там визначено, що сила, яка набирає більше голосів, пропонує кандидатуру прем’єра. Решта посад діляться навпіл. У нас спільна відповідальність, кожна сторона зацікавлена подати на посади міністрів справжніх фахівців.
Однак термін цієї угоди закінчується після формування уряду. Натомість я пропоную укласти довгострокову угоду між нашими силами на сім років, де буде зазначено, що ми, хоч і різні, але маємо одну мету і весь цей час будемо працювати на її досягнення разом. Нова угода вже на столі Юлії Тимошенко. Думаю, до виборів ми її підпишемо. І цим дамо суспільству саме той сигнал, на який воно очікує.
— Щодо виборів є у людей песимізм. Мовляв, не підемо, бо «всі вони однакові». Або — «все одно переможуть гроші». Що б ви сказали тим, хто вагається з вибором?
— Сьогодні кожен голос навіть не на ціну голосу, а на ціну української перспективи. Або ми станемо справжньою європейською державою, або закріпимо свій коло-ніальний статус. На мітингах я бачу, як люди дуже багато чекають від держави після дострокових виборів. Тому скрізь говорю: подумайте, що конкретно ви можете зробити для держави. Тому своє місце в українській історії має визначити кожен виборець. Хотів би нагадати, що крайні хати завжди спалахують першими. Тому закликаю виборців прийти і самостійно розпорядитись своїм голосом.
Хотів би нагадати, у 2004 році також нашіптували, що переможуть Кучма і його висуванець. Нічого з того не вийшло тоді. Не вийде й тепер.
Так вже сталося, що поняття «Справедливість» асоціюється в людей із Блоком Юлії Тимошенко. Поняття «Закон» — з нами. Закон і Справедливість — це саме ті речі, яких найбільше потребують виборці. І які саме рівними частинами мають бути представлені у майбутньому парламенті. Тоді у нашого Президента буде не лише обов’язок, а й можливість виконувати свою передвиборчу програму.

— Цікава ситуація складається з передвиборчими дебатами. Ті, хто кличуть вас, не отримують вашої згоди. Ті, кого кличете ви, також не зголошуються...
— Дійсно, я хотів би відверто, на очах у всіх провести дискусію з Віктором Януковичем. Натомість він каже, що я — занадто дрібна фігура, що він згоден дебатувати з Віктором Ющенком. Але у нас — не вибори Прем’єра, а вибори парламенту. І він, і я — перші номери і лідери блоків. Нам є про що поговорити. Якщо Янукович вважає, що мені нічого сказати людям, то нехай це самі люди й побачать. І зроблять висновки.
Стосовно тих пропозицій, що надходять мені, скажу таке: не бачу сенсу вступати в дискусію з тими, кого у парламенті не буде. Так само, як не бачу сенсу дебатувати з п’яницею, який лежить у калюжі й обкидає грязюкою усіх перехожих.