У саду агронома Петра Вичавки, 39 років, із села Ленківці Шепетівського району 400 плодових дерев. На кожному прищеплено по кілька сортів. Поки що зібрали лише осінні яблука. Запитую про врожай.
— А хто їх важив... Яблук можна зібрати стільки ж, як із односортового дерева. А зимові ще висять.
Щойно закінчився дощ. Господар запрошує до саду, що за будинком.
— На першу багатосортову грушу прищепив п’ять сортів, — хвалиться Петро Вичавка. — Бере Київська, Бере Боск, Бере Скарб, Бере Дюрандо та Бере Діль.
Щепи заготовляє в лютому. Навесні агроном щеплює живцем. Літом — брунькою. Та результат гірший. Рана довго заживає. Чоловік працює лише з високорослими деревцями-дичками. Шукає їх у лісі. Садить у своєму садку. З них формує дерева-сади.
— На яблуню прищеплюю один ранній сорт, два осінні, а всі інші — зимові, — каже Петро Вичавка. — Вони доз-рівають по черзі. Цвіт кожного має свій колір. Пахнуть теж по-різному. Дерево-сад живе понад сто років.
2007-го багато яблук пошкодила плодожерка. Дерева агроном обприскав лише раз, а треба двічі.
— Цьогоріч гарно вродили персики, — веде далі господар. — Та п’ять сортів у мене замерзло. Нормально перезимували лише персики Сіянець 1 і Сіянець 2.
Найбільше сортів прищеплено на грушевому дереві — 92. Плід Говерли важить кілограм. Він соковитий, розсипчастий і без плодоніжки.
На сливі росте 55 сортів, на гібридній аличі — 18. Є сорти зі смаком банана, тропіка, а N74–13 — як ківі.
Найшвидше починають плодоносити груші, сливи, абрикоси, персики. Перший урожай можна зібрати за два-три роки. Багатосортова яблуня родить за чотири-п’ять років.
Обрізати дерево слід до п’яти років. У цей період воно має сформувати крону.
Дерево-сад живе понад сто років
— Усі дерева люблять сонце. Та де ж його взяти на всіх? — Петро Вичавка виходить на ґанок. Закурює другу цигарку. Каже, не може довго сидіти на одному місці. — Яблука люблять півзатінок. Кісточкові плоди треба садити на сонці. До кожної гілочки на дереві чіпляю бирку, щоб знати, де який сорт, — каже агроном.— Замовлені саджанці позначаю кольоровими ганчірочками. До кожного є інструкція для замовника. Вона написана від руки. — Покупець показує мені «свій» колір, тоді я знаю, який саджанець давати.
Щомісяця агроном має майже сотню замовлень. Каже, багатосортові саджанці вже розкупили.
Ціна молодої рослини коливається від 2 до 2000 грн.
— Усе залежить від того, скільки сортів на ньому прищеплено. Дерево зі ста сортами може «дотягнути» до п’яти тисяч гривень.
Запитую, чи можна на одному дереві приживити різні фрукти.
— Не можна. Груша заглушить яблуню. Приживуться хіба що черешня і вишня Шері.
Доглядати садок Петрові Вичавці допомагає 38-річна дружина Галина та доньки — Оля й Іванка. Іноді врожай крадуть, а виноград ламають.
У винограднику Петра Вичавки росте 121 сорт винограду. Урожай зібрали два тижні тому — 500 кг.
— Передавали заморозки, то ми швиденько обірвали. Тримаємо у підвалі. Це був найбільший урожай. Жодного року стільки не мали, — хвалиться Петро Іванович. — Найбільше заважило гроно сорту Аркадія — 4,2 кілограма.
У листопаді виноград слід обрізати, лози зв’язати та прихилити до землі, радить агроном.
— Пришпилюю їх гаком. На низ та зверху настелюю хвої. Целофаном обкладаю лише з двох сторін. Так виноград дихатиме та не спариться.
Третину заробленого на саджанцях Петро Вичавка витрачає на поповнення колекції. Щороку купує 50–60 плодових саджанців і 10–15 сортів винограду.
Тетяна ЗЕМЛЯКОВА.