Я засмутилася ще більше, коли до редакції прийшов лист від шепетівчанки Галини Дубовик, яка дуже схвильована станом міського кладовища. Подаємо його з деякими скороченнями.
«Я уже понад 8 років живу в Італії. За цей час неодноразово бувала на тамтешніх кладовищах. Їх неможливо навіть порівняти з нашими. Доглянуті доріжки, могили, всюди чистота і порядок. Там цвяха чи папірця не побачиш у такому місці. Приїжд-жаючи на батьківщину, завжди йду на міське кладовище. І плачу від того, у якому воно стані. Хіба так можна?! Адже ми всі — люди, і треба завжди ними залишатися. Мені просто дуже боляче бачити святе місце у жалюгідному стані».
Так, це стало майже правилом — прибрати від своєї могили сміття і викинути його поруч, можна прямо на дорозі, нехай хтось прибере. А чи задумуємось ми над тим, хто має прибирати безліч маленьких і не дуже сміттєзвалищ на кладовищі? Хто має вивезти порожні пластикові пляшки, зів’ялі квіти і старі вінки, купи будівельного сміття після встановлення пам’ятників?
Звичайно, комунальні служби, може відповісти мені читач. Так, згодна, працівники комбінату благоустрою міста мають слідкувати за чистотою і порядком на міському кладовищі. Хоча, відверто кажучи, не завжди добре справляються з цією місією. За словами начальника комбінату благоустрою міста Е.Б.Косткевича, на прибирання і вивезення сміття не вистачає коштів. Але хіба така відповідь може слугувати виправданням того, що кладовище захаращене сміттям, що відвідувачі просто вражені його занедбаністю? Нині, восени, коли більшість шепетівчан прибрали могили до зими, купи сміття знову катастрофічно великі.
Кладовище уже давно стало місцем сорому шепетівчан. І ми ніколи не будемо європейцями з таким ставленням до місць поховань. Але докір щодо сміття на кладовищі закидаємо не тільки комбінату благоустрою міста. Потрібно, як кажуть, достукатись до серця кожного шепетівчанина, незалежно від того, поховані у нього родичі на кладовищі чи ні. Адже до померлих приходять друзі, знайомі, на кладовищі працюють робітники, які встановлюють пам’ятники. Час задуматися, що чекає нас у майбутньому.
Ми всі приходимо у цей світ не назавжди, і настане час, коли його покинемо. Навіть уявити важко, що сміття лежатиме колись і біля наших могил.
Своїми тривогами і враженнями поділилась з начальником комбінату благоустрою міста Е.Б.Косткевичем. Едуард Броніславович знову посилався на нестачу коштів і запевнив, що сміття буде вивезене до 10 листопада.
А ще він стурбований тим, що на міському кладовищі їздять вантажні великогабаритні автомобілі, які руйнують дороги. Повідомив, що у міськвиконкомі готується розпорядження міського голови щодо встановлення центральних воріт на кладовищі і графіка заїзду транспорту. Необхідно, щоб працівники, які встановлюють пам’ятники, мали, крім ліцензії, ще й дозвіл комбінату благоустрою на заїзд на кладовище. Тоді питання будівельного сміття буде вирішуватись простіше. Дай, Боже, щоб так і було.
В усьому світі місця поховання предків є святими. Тут не можна розділяти такі поняття як «моє» і «наше». І пам’ять про померлих священна і про це забувати не треба.