Чи є щось краще за звичайне українське село, яке мирно розкинулося на березі красуні-річки і потопає у зелені мальовничої природи?
До таких сіл належить і наш Коськів. Коськівчани, як і весь український народ, переживали різні часи: і радісні, і важкі, і тривожні, і сповнені надій. Тому дуже прикро, що сьогодні, на початку ХХІ століття, в час передових технологій, науково-технічного прогресу, перед селом постала проблема, спровокована самою людиною, проблема, якої не повинно виникати в суспільстві культурних та вихованих людей. Це забруднення території побутовим сміттям, яке є всюди: біля осель, магазинів, вздовж доріг та берегів річки. Навіть важко сказати, де його немає.



Чому ж так сталося? Хто винен у цьому? Ми самі. Адже ми — господарі своєї землі. Від нас залежить, чи буде вона охайною і привітною, чи нечепурою і немов чужою... Викидаючи сміття і все, що їм не потрібне, люди не задумуються про те, що вони шкодять самі собі, своїм дітям, внукам і правнукам. Страждає природа, страждають люди від власної байдужості...
Щороку учні нашої школи проводять екологічні акції з очищення території села. Чого тільки не довелось їм прибирати!



Своїми роздумами деякі старшокласники вирішили поділитись, сподіваючись на розуміння і підтримку.

Оксана Мазанюк, учениця 10 класу:
— Моє село — найкраще. Хто хоч раз у нас побував, той не забуде цих дивовижних краєвидів. Шановні коськівчани! Я звертаюсь до вас з проханням не засмічувати наше село, бо ж це відіб’ється на нашому здоров’ї. Насмітити кожен може, а от жити в чистоті... Це і праця, і повага, насамперед, до себе.

Іванна Дудар, учениця 10 класу:
— Люди! Бережімо природу! Не викидаймо, де попало, сміття, не забруднюймо річку, прибираймо після себе! Адже ми знаємо, що без води людина може прожити 10 днів, а без чистого повітря не проживе і 5 хвилин. Тому бережімо нашу рідну природу, свою домівку!

Людмила Коцюбко, учениця 10 класу:
— Забруднюючи навколишнє середовище, люди не задумуються над тим, що роблять. Я мрію про той час, коли коськівчани будуть жити в чистому і охайному селі. Дуже сподіваюсь, що нам всім вистачить для цього здорового глузду.

Віра Грищук, учениця 8 класу:
— Я думаю, що нам всім треба серйозно поставитись до проблеми забруднення нашого села. Зібратись і громадою прибрати всю територію. Мені хочеться, щоб люди не смітили. Адже відомо, що чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Марія Швед, учениця 8 класу:
— Я хочу, щоб коськівчани краще ставились до самих себе. Дбаючи про гарний екологічний стан села, ми дбаємо і про наше здоров’я, і здоров’я наступних поколінь. Будьмо милосердними до наших нащадків і до самих себе!