Оксана летіла додому на крилах. Відрядження закінчилося трохи раніше, тож вона махнула рукою на заздалегідь куплений квиток і подалася. Василеві нічого не сказала, хоч і телефонував напередодні: нехай буде сюрприз!
Не тямила себе від радісного хвилювання, коли піднімалася східцями до своєї квартири. Дзвоником не скористалася – дістала власні ключі. Якщо сюрприз, то хай буде ним уже до кінця. Двері навіть не рипнули. Навшпиньки, не роззуваючись, зазирнула на кухню, потому – у вітальню. На журнальному столику, що одразу за дверима, – порожня пляшка з-під вина й напій у двох бокалах, безладно розкиданий одяг. «Щось святкував?». Серце застукотіло тривожно й болісно. Однієї миті хотілося повернутися й піти назад, у світло теплого дня. Та ні! Вчасно отямилася. Нехай уже правда, навіть гірка.
Василь першим вискочив за дружиною у коридор. Найближча ж Оксанина подруга затихла на балконі: мовляв, нехай подружжя розбереться у своїх стосунках.
Оксана бродила містом. Порожньо! Скрізь! Довкола – ні облич, ні посмішок, ні життя. І в душі – тільки холод й біль. Зазирнула до маленької затишної кав’ярні. Вибрала столик у самому кутку, аби не заважати відпочивати компанії молодих людей.
Майже фізично відчула Його погляд. Правда, у той день він для неї нічого не значив. Незнайомець запросив її на танець, тим самим порушивши атмосферу відпочинку в їхньому колі. Намагався зав’язати розмову, але нічого не виходило. Оксана запам’ятала тільки ім’я нового знайомого. Гарне ім’я – Владислав. Хотіла непомітно залишити заклад, де панувало чуже свято. Але він наздогнав аж на вулиці.
– Я буду чекати! – гукнув. – Прийдете?
Нічого не відповіла.
Десь через півроку, як вляглися пристрасті, коли позаду залишився процес розлучення зі зрадливим, але таким коханим чоловіком, Оксана знову випадково потрапить на цю вулицю. Згадає про затишок кав’ярні й порадить подрузі (не найближчій) відсвяткувати її день народження. Свято буде в розпалі, коли з’явиться Він. Підійде до Оксани одразу.
– Я приходив сюди щодня. Знав, що колись тебе знову зустріну. Не зміг тебе забути. Здрастуй, мила...
Н.ГЕРМАН.