З приходом весни пробуджується, оновлюється, набираючись сили, природа, шукає захисту у своїх шанувальників. Тисячі дерев і чагарників уже висаджені у селах, наближених до лісництв і підпорядкованих ДП «Шепетівське лісове господарство». Серед таких — села Поляна, Травлин, Серединці, Городище. Благословили їх на життя лісівники разом зі школярами місцевих шкіл, які активно включились в акцію «Посади дерево і збережи його». Крім цієї акції видано Указ Президента України В.А.Ющенка «Про проведення «Весняної толоки» з озеленення та благоустрою».
Про проведення толоки ведемо розмову з головним лісничим ДП «Шепетівське лісове господарство» Петром Івановичем ПАВЛІЩУКОМ.

— «Весняна толока» розпочалась 5 березня і триватиме до 20 квітня поточного року. Щодо її мети, то, поза сумнівом, проводиться ця акція для того, аби зберегти і примножити зелені насадження як у місті, так і в селах, поліпшити естетичний, санітарний стан прибудинкових територій і об’єктів масового перебування та відпочинку населення, а також залучення до потрібної, корисної справи громадськості, дітей і молоді, усіх небайдужих.
Наше державне підприємство має посадковий матеріал у достатній кількості, тож усім бажаючим вистачить.
— Що конкретно ви можете запропонувати?
— Маємо посадковий матеріал туї, самшиту, тиса, липи, берези, клена, дуба, горобини, ялини та інших рослин. І скажу, як спеціаліст, як небайдужа людина, що, на превеликий жаль, у нас, в місті, можна спостерігати, як одні саджають, а інші — ламають.
А озеленювати є що. Приміром, площу перед залізничним вокзалом, як було колись, до реконструкції. Чимало дерев «постаріли» на вулицях К.Маркса, В.Котика, Судилківській, утворилися «пустоти» на вулицях Островського, Українській, Старокостянтинівському шосе та багатьох інших, у тому числі в міському парку культури і відпочинку. Отож, учасникам «Весняної «толоки» буде над чим працювати, було б лише бажання.
На природолюбів чекають також братські могили у місті й районі. Їх потрібно обсадити живоплотом, молодими деревцями.
— Петре Івановичу, під час «Весняної толоки» не слід забувати і про первоцвіти — красу нашого краю. Їх по-варварськи знищують губителі природи...
— Цілком солідарний з вами. У нас, на Шепетівщині, ліси, як ніякі інші, багаті на первоцвіти. І якщо, приміром, підсніжники, сон-траву, первоцвіт та інші квіти зривати у межах розумного, не знищувати цілими плантаціями, то вони збережуться на тривалий час. Пройдіться ринком і переконаєтесь, що чимало «любителів» первоцвітів продають їх у великій кількості, викопуючи з корінням. І оцінюється така краса аж у... гривню.
— Чи можливе зникнення цієї популяції?
— Дуже можливе, хоча популяція є стійкою. Наведу такий приклад з практики. На Закарпатті десятки літ туристів дивувала краса Долини нарцисів, яка простяглася майже на п’ятигектарній площі. Споконвіку місцеві жителі косили тут сіно, випасали худобу, експлуатували долину, як хотіли. І з роками на багатих духмяними квітами площах з’явилися пліші, рослини ростуть пригніченими, почали поступово зникати.
Усе добре, якщо воно в міру. Тому я закликаю усіх — юних і літніх — взяти активну участь у «Весняній толоці», озеленити місто і села району, а, значить, додати краси, радості й здоров’я собі та оточуючим.
— Петре Івановичу, розкажіть, чим закінчився «наступ» на пилові бурі, бархани, від яких потерпає Херсонщина?
— Хочу сказати, що ми зробили багато. Наша гордість — 18,7 га посадженого нового лісу, а саме сосни кримської, на садінні якої була задіяна спецтехніка. У висаджуванні нових лісів у Голопристанському районі були задіяні досвідчені працівники — помічники лісничих Романівського і Кам’янківського лісництв С.М.Туракевич і М.В.Савчук, помічник лісничого Климентовицького лісництва О.А.Більовський, лісник О.В.Государський, водій О.П.Пацюк, інженери лісового господарства П.В.Демах, І.М.Коберський.
— Петре Івановичу, наскільки відомо, Ви весь час перебували на місці висаджування молодого лісу, безпосередньо керували роботами. До того ж, на Херсонщину була доставлена лісгоспівська лісосадильна машина МС-1. Але все одно було нелегко...
— Так. Уже з початку березня на Херсонщині панують пилові бурі, та такі, що, як кажуть, світу білого не видно. Доводилось хоч якось рятуватися — працювали у спеціальних окулярах. А посадковий матеріал доводилося обробляти абсорбентом, щоб зберегти у сіянцях вологу, якої так не вистачає. Абсорбент притягує вологу і перетворює її на гель.
— Скільки ж висадили?
— Хмельницьке управління лісового господарства висадило 160 гектарів, а лісівники з у сієї України мають висадити 5300 гектарів нових лісів на місці тих, які вигоріли.
— Що Вам ще запам’яталося?
— Там вегетаційний період розпочався на три тижні раніше. Грунт був підготовлений ще з осені. Вітри-суховії «гарно» попрацювали, пересуваючи тисячі тонн піску на прилеглі території.
— Але ж, на противагу піскам, там ростимуть ялинові та березові ліси...
— Так. До речі, восени минулого року на Херсонщині побував наш Президент, взяв участь у закладанні березового гаю.
— А як справи у нас? Чи збільшиться кількість лісових насаджень цього року?
— Обов’язково! У наших розсадниках беремо посадковий матеріал сосни, ялини, дуба, інших порід і розвозимо по лісництвах. Крім того, маємо 15 гектарів нововисаджених лісів. А всього належить висадити по ДП «Шепетівське лісове господарство», у тому числі й під час «Весняної толоки», 110 гектарів нових лісів.
Що ж, хай шумлять рукотворні ліси і радують нас своєю красою.