Можна з повною гарантією сказати, що ні виборами, ні перевиборами наше суспільство не здивуєш. Воно готове до будь-яких перебігів подій на суспільно-політичній арені нашої країни. Тож зовсім не даремно в ході останніх соціологічних опитувань (а вони сьогодні організовуються і проводяться різними інститутами, експертними групами, цілими соціологічними центрами досить активно і регулярно) двадцять відсотків громадян готові до перевиборів у Верховну Раду.
Власне, саме тут, у стінах нашого парламенту, і з’явився було кілька тижнів тому привід для його розпуску і чергових перевиборів. У результаті настійного блокування опозиційних сил робота в сесійній залі ніяк не налагоджувалася. Та ось ніби, як мовиться, крига скресла, депутати взялися за виконання своїх обов’язків і про розпуск парламенту ніхто поки що не згадує. Але хто його знає, чим може обернутися кожен наступний парламентський день, оскільки весь депутатський корпус буквально уражений різноманітними протиріччями і готовий за будь-якої ситуації створити той чи інший прецедент, вибухнути новим скандалом.
Ну, а поки у Верховній Раді настало бодай відносне затишшя на предмет розмов про переформатування коаліції, розпуску парламенту і чергових перевиборів, то їх привид «переметнувся» до київської мерії. І сьогодні це вже не міф, а суща реальність. Адже Верховна Рада прийняла рішення про дострокові вибори міського голови м.Києва та Київської міськради. Підстава: численні скандали, правопорушення, зловживання. Особливо щедро роздавалися (не без відома мера Л.Черновецького) земельні ділянки «своїм» людям та дозволи на спорудження в зонах культурного відпочинку городян різноманітних об’єктів. Також «своїм». Одним словом, члени спеціальної урядової комісії, яка працювала в столичній мерії, назбирали там стільки «жучків», що усім стало зрозуміло: справа таки дійде до перевиборів.
Це один бік справи. Факт очевидний: у діяльності Київської міської державної адміністрації, до речі, як і будь-якої іншої (якби вдатися до ретельної перевірки), негативу можна знайти скільки завгодно і якого завгодно. Але багатьма політологами простежується й інший розвиток: демократична коаліція, розпочала весняний наступ на місцеву владу. І розпочався він, так би мовити, з битви за Київ. І зовсім не сьогодні.
Експерти встигли запримітити, що ще з 2006 року Юлія Тимошенко послідовно і неухильно веде боротьбу проти київської влади. І черговим раундом цієї боротьби була спроба Юлії Володимирівни здійснити ротацію депутатів Київради і таким чином здобути більшість. Проте блокування ЦВК звело ці намагання нанівець.
І ось останній, як мовиться, удар по київському мерові та його команді: виклик на звіт самого Леоніда Черновецького. Звіту так ніхто й не почув, бо голова не з’явився в уряді. Тоді Ю.Тимошенко пішла, як мовиться, в рішучий наступ: з’являється відповідне представлення Президенту, звернення до Верховної Ради і Генеральної прокуратури. Юлія Володимирівна висунула вимогу: або звільнення Л.Черновецького, або перевибори! Дійшло мало не до ультиматуму: якщо «київське питання» не буде розглянуто Верховною Радою, то фракція БЮТ готова буде вийти з парламенту, що само собою спричинило б припинення повноважень Верховної Ради.
Задум втілено у життя! Бажаного результату досягнуто! І перевибори таки відбудуться, дарма що вони обійдуться столичній казні у більш як шістнадцять з половиною мільйонів гривень! І знову ж таки, політологи і соціологи стривожені іншим: в країні може розпочатися «ланцюгова реакція» перевиборів мерів усіх рангів. А чому б ні?! Практично сценарій на всі випадки один і той же: організовується спеціальна комісія з перевірки діяльності того чи іншого градоначальника та його команди, після чого озвучуються «негативи» (а їх у нинішніх місцевих можновладців більш ніж досить) і маємо бажаний результат — перевиборів не оминути!
Отже, схоже, битву за Київ «бютівці» виграли. Що далі? Соціологи сходяться на тому, що доля Л.Черновецького тепер не обмине харківського мера Михайла Добкіна. Адже мерія першої української столиці також встигла «прославитися» гучними скандалами та резонансними подіями, що спричинило обшук і вилучення документів у міськраді.
То що ж виходить: даєш перевибори! Спочатку у містах «стратегічного значення» (як створення плацдармів для перемоги у наступних президентських виборах), а відтак хвиля може перекочувати й в обласні центри. Чимало політологів сходяться на тому, що це може спричинити до великого збурення в суспільстві, негативно позначитися на економічному становищі країни.
Однак це — думка політологів. По-іншому мислять і діють великі політики: прагнення влади сильніше за все!