Віднедавна на Шепетівщині активізувались комерційні структури, які інвестиційним об’єктом обрали гірничодобувну справу. Благо, що у нашому краї ресурсів у вигляді корисних копалин, як от граніт, пісок та глина, не бракує. Бізнесовий інтерес сьогодення немало підігріває будівельний бум і перспективи, пов’язані з цим. Відтак, аби отримати право на користування надрами, інвестори ладні не поскупитись й на соціальну підтримку громад, у володінні яких перебуває земля.
Першим започаткувало практику «соціального пакета» у районі ТОВ «Шепетівський гранкар’єр». На початку цього року воно підписало угоду про соціальне партнерство із Судилківською сільською та районною радами і зобов’язалося за власні кошти, у межах виробничої діяльності, здійснювати інвестиційні заходи, спрямовані на розвиток соціальної інфраструктури с.Рудня-Нова та інших населених пунктів судилківської громади. Очікується, що розмір допомоги у вигляді грошових коштів, матеріальних ресурсів, робіт і послуг сягне 1 відсотка від валового доходу підприємства від розробки рудня-новенського гірничого родовища.
Комерційне фінансове «плече» підтримки отримає і Хролинська сільрада. Їй за користування родовищем піску поблизу с.Савич приватне підприємство «ЛМС Сервіс» погодилось (згідно з угодою про соціальне партнерство) щорічно надавати допомогу в розмірі 5 відсотків з доходу підприємства від родовища, але не менше 100 тисяч гривень на рік. До речі, роботи й затрати з відновлення території, яка зазнає техногенного впливу, як інвестиційний внесок не враховуються. Якщо піде все добре, то угода діятиме до 2015 року.
Та все ж очікується, що найбільш поталанить з інвесторами-партнерами Михайлюцькій сільській раді. Уже нині тривають перемовини на рівні району про надання права на розробку найбільшого в краї родовища граніту поблизу с.Конотоп. На нього претендують уже шість вельми поважних інвесторів. Подейкують, що вони обіцяють місцевій громаді інвестиції на її розвиток у сумі, яка складе, щонайменше, мільйон гривень. Кому надати право стати таким меценатом-опікуном, сельчан поліської глибинки наразі вирішують у районній раді.
У даній ситуації сільради, які обділені багатством надр, почувають себе явно не серед обранців долі. Отож дедалі частіше чути пропозиції щодо «навернення» до більш фінансового соціального партнерства вже діючих на їх теренах суб’єктів підприємницької діяльності.