Сільський зелений туризм: робота і задоволення

Давно відома істина, що роботу знаходить тільки той, хто її шукає. Дійсно, у наш час при бажанні можна заробити на хліб. Тому що на допомогу безробітному завжди прийдуть фахівці міськрайонного центру зайнятості, які не тільки запропонують гарні ідеї, а й всіляко сприятимуть втіленню їх у життя. Для багатьох, хто прагне відкрити власну справу, Шепетівський МЦЗ дав стартовий капітал, а це у наш час досить суттєва підтримка.

Слід бути об’єктивним і зазначити, що сільські та міські безробітні мають зовсім різні можливості знайти роботу. Сільським у цьому плані набагато важче влаштуватися. Адже більшість із них не має відповідної освіти (середньої спеціальної чи вищої), та й менталітет сільського жителя дещо інший: мовляв, і тут, у селі, роботи вистачає. А за невисоку плату їздити хтозна-куди не вигідно.
Саме про це і йшла мова на семінарі, проведеному в центрі зайнятості для сільських безробітних. Його провела за підтримки фахівців МЦЗ голова кластеру сільського туризму Лідія Ростиславівна Мацюк із смт. Грицева. Саме тут, у цьому мальовничому селищі, активно працює кластер сільського туризму «Оберіг», запрошуючи на відпочинок туристів не лише з України, а й з-за кордону.
Розпочав семінар директор Шепетівського МЦЗ О.Ф.Ребекевша.
Особлива увага в роботі міськрайонного центру зайнятості, зазначив він, приділяється розвитку підприємництва у сільській місцевості, де населення особливо вразливе через відсутність достатньої кількості робочих місць, менш поінформоване, не таке мобільне, як міське.
Роль служби зайнятості у розвитку підприємництва у районі досить значна. Якщо у 2006 році за допомогою фахівців центру зайнятості 40 осіб з сільської місцевості були вмотивовані до підприємницької діяльності, то у 2007 році — уже 64 особи.
Самозайнятість містить у собі великі можливості для виявлення здібностей особистості, і завдяки цьому іноді стає більш привабливим та прибутковим заняттям, ніж наймана праця, хоча і пов’язана з певним економічним ризиком. Найефективнішим шляхом зайнятості сільського населення є розвиток сфери послуг на селі. Як свідчить досвід європейських держав, одними з перспективних є туристичні послуги (сільський туризм). Розвиток сільського туризму можна розглядати, як шлях соціального розвитку сільських депресивних районів.
Останнім часом все більшого розвитку набуває сільський туризм, як одна з форм самозайнятості. Це — невикористана можливість українського села, вид підприємницької діяльності, форма відпочинку у сільській місцевості. Наша держава надзвичайно багата мальовничими та історичними пам’ятками. Все частіше міські жителі прагнуть відпочити в екологічно чистих місцях, познайомитись під час відпочинку з культурною та історичною спадщиною українського народу. Село приваблює міських жителів надзвичайно гарною природою, національним колоритом, українською гостинністю. Таким відпочинком в Україні також все більше цікавляться й іноземні туристи.
Прикладом для наслідування у нашому районі є кластер сільського зеленого туризму «Оберіг», що розташований у смт.Грицеві. Кластер на чолі з головою правління Лідією Мацюк вже відомий на ринку туризму в Україні та далеко за її межами.
Сільський туризм — сімейна справа, отож центр зайнятості сприяв залученню до цієї справи і чоловіка Лідії Ростиславівни, який був безробітним і написав бізнес-план саме стосовно сільського туризму. Кошти, отримані сім’єю як одноразова допомога по безробіттю для підприємницької діяльності, були використані на підведення води до оселі, облаштування каналізаційної системи, благоустрою садиби.
Вже нині в кластерну систему входять 14 агроосель, що забезпечує роботою понад 50 грицівчан. У кластері «Оберіг» сьогодні є 10 агроосель, які інтенсивно працюють, приймають туристів, які бажають відпочити у селі. Одночасно у Грицеві власники агроосель можуть прийняти близько 50 осіб на високому рівні (холодна і гаряча вода, туалет, телефон). Крім того, є агрооселі, які мають нижчий рівень послуг, але від цього якість обслуговування відпочиваючих не знижується.
У Грицеві туристам надаються такі послуги: проживання у затишних приватних садибах, харчування на замовлення та за вибором з екологічно чистих продуктів, знайомство з історією нашого краю, походи за грибами і ягодами, участь у народних обрядах, катання на човні, їзда на конях. Крім того — чисте повітря, спокій, тиша сільської місцевості, відпочинок для душі.
Кластер «Оберіг» розробив програму оздоровлення, яка включає трав’яні ванни, лікувальний масаж, фіточаї, гідромасаж на річці Хоморі. У Грицеві із задоволенням відпочивали французи, американці, канадці, німці, земляки із Києва, Донецька, Харкова, Хмельницького, сусіди із Білорусії, Молдови, Росії.
Для 20 безробітних із сіл, яких цікавить можливість заробітку і зайнятості на селі, надзвичайно цікавим був виступ голови кластеру «Оберіг» Лідії Ростиславівни Мацюк. Ця тендітна жінка уже 10 років займається сільським туризмом. Тоді, у 1998 році, все це було новим і незвичним, тому починати доводилося, як кажуть, з нуля.
Основний акцент у своїй роботі, зазначила Лідія Ростиславівна, слід робити на традиціях і національній кухні. Сільський туризм — це додаткові надходження до сімейного бюджету, і кожен має розпорядитися ними на власний розсуд. Наприклад, перші заробітки власники агроосель використали саме на облаштування своїх обійсть — підведення води, газу, каналізації, облаштування під’їзду і стоянок, двору і прибудинкових територій. Саме відпочиваючі підказують, які послуги необхідно включити — трав’яні ванни, фіточаї, катання на човні, на конях, риболовля тощо. Іноземним туристам надзвичайно цікаво пекти паску, ковбасу, фарбувати крашанки, тобто їх приваблюють наші національні й культурні традиції.
Л.Р.Мацюк зобразила роботу кластера на дошці, як гроно винограду. І кожна його частинка, кожна ягідка, є невід’ємною частиною цілого комплексу зеленого туризму. Крім власників агроосель, які безпосередньо приймають туристів, у цій індустрії мають змогу заробляти й інші селяни. Один, наприклад, вміє співати, інший танцювати, хтось забезпечує конями, хтось займається виготовленням сувенірів і оберегів.
Присутнім Лідія Ростиславівна представила сувенірні роботи, над якими працюють близько 20 односельчан. Один виготовляє мініатюрні глечики, інший — вишиванки, а третій все це складає у таку форму, щоб цей сувенір став справжнім оберегом, зі своїм значенням. Такий взаємозв’язок між односельчанами дає не лише можливість заробити, а й об’єднує людей. Кожен відповідає за свою ділянку роботи, і всі намагаються виконувати замовлення якісно.
А коли людина вкладає душу у свою справу, вона неодмінно отримає задоволення від результату. Однією з найвагоміших і найпривабливіших послуг для туристів є криниця у дворі. Чиста вода з неповторним смаком має велику силу і наче магніт притягує туристів. Тому кожен власник агрооселі у Грицеві уже подбав про криницю у власному дворі.
Дуже цікавою була розповідь Л.Р.Мацюк про сільський зелений туризм. Було видно, що ця привітна жінка захоплена своєю справою і дійсно отримує від неї задоволення. А планів у Лідії Ростиславівни немало — будівництво сауни, збирання лікарських трав, будівництво оселі, де б можна було проводити вечорниці, хрестини, вінчання. Вона наголосила, що на початковій стадії для Грицева ніхто не допомагав, все робилось на ентузіазмі. А нині, як зазначила пані Лідія, ця робота приносить справжню насолоду від зустрічей, спілкування з постійними клієнтами, від знайомства з новими. «Добре людям — добре і нам», — впевнена господиня агрооселі «Лідія». Важливим є і той факт, що сільський туризм не обкладається податками.
Виступ начальника управління економіки райдержадміністрації В.В.Кухарук також торкнувся теми семінару. Як зазначила Віра Василівна, у цій справі важлива небайдужість громади, бажання людей і під-тримка сільського голови. Як приклад, вона навела діяльність сільського голови Михайлючки В.С.Книша, який немало зробив і робить для села. Нині цим селом зацікавились інвестори з Києва, які уже придбали 17 коней елітних порід, тачанки. У Михайлючці планується побудувати агрокомплекс, виділені ділянки під котеджі.
Кожному присутньому на семінарі сільському безробітному В.В.Кухарук побажала успіхів та ініціативи.
Голова районної спілки підприємців В.В.Брусаков також підтримав ідею працювати над собою і не боятися починати нову справу.
Не одну годину тривав семінар, а безробітні все слухали виступаючих, запитували і радились з Л.Р.Мацюк. Вони справді зацікавились зеленим туризмом, і дай, Боже, щоб хоч половина з них зробили перший крок до власної справи.