Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня на рівні 515 грн. на місяць, з 1 квітня — 525 грн., з 1 жовтня — 545 грн., з 1 грудня — 605 грн.
Відповідно до ст. 95 КЗпП України, ст. 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно із ч. 3 ст. 96 КЗпП України та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Для підприємств, установ та організацій, на яких поширюється дія генеральної та галузевих угод, укладених сторонами соціального партнерства, тарифна ставка робітника першого розряду встановлюється у співвідношенні не менше ніж 120 відсотків законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати. Законодавство про оплату праці поширюється на усіх працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами.
Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилась браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
При цьому слід мати на увазі, що вина працівника виключається, якщо: роботодавець не надав працівнику роботу; не створив умови праці хоча б і за відсутності вини роботодавця (справний стан машин і верстатів, якість матеріалів та інструментів, належне постачання енергоживлення, дотримання умов охорони праці); якщо причиною невиконання норм виробітку стали недостатня кваліфікація працівника, стан його здоров’я та інші причини, що виключають вину працівника.
У випадку відсутності вини працівника роботодавець зобов’язаний провести відповідну доплату до заробітної плати на умовах, встановлених законодавством про працю. Працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства на підставі укладеного трудового договору.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
Проте не усі роботодавці дотримуються встановлених державних гарантій оплати праці. Протягом 2007 року Територіальна державна інспекція праці області по м. Шепетівці та Шепетівському районі виявила факти порушень законодавства про оплату праці щодо встановлення мінімальної заробітної плати. Поширеним явищем є виплата заробітної плати працівникам підприємств, особливо у галузі сільського господарства, на основі тарифної сітки, обрахованої з розміру нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, без дотримання міжкваліфікаційних співвідношень.
У результаті цього оплата праці працівників на кваліфікаційних роботах оплачується у розмірі мінімальної заробітної плати, а то й ще нижче. Крім того, допускаються порушення трудового законодавства і серед фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, де під час укладення трудового договору з найманими працівниками для виконання роботи за кваліфікованою професією, що потребує певних знань та навичок, відповідної освіти, встановлюють розмір оплати праці на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
Прийнявши на роботу працівника, роботодавець зобов’язаний забезпечити йому умови оплати праці на рівні, не нижче встановленого законодавством. Успішний розвиток та економічна ефективність будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності неможливі без високопродуктивної творчої праці працівників. За порушення законодавства про працю та невиконання вимог посадових осіб спеціально уповноваженого державного органу нагляду за дотриманням законодавства про працю щодо усунення порушення законодавства винні особи притягуються до адміністративної, а в окремих випадках й до кримінальної відповідальності згідно із законодавством.