Робота шістнадцятої сесії районної ради п’ятого скликання, яка відбулась 7 травня, проходила за присутності вельми численної аудиторії. Окрім депутатського корпусу, кворумна кількість якого спершу сягнула 60 осіб, у сесійній залі знаходились начальники відділів і управлінь райдержадміністрації, сільські та селищний голови, керівники підприємств, установ, організацій району, представники бізнесових структур, регіональних ЗМІ тощо. Також у роботі самоврядного органу взяли участь голова райдержадміністрації В.С.Яцух, депутат і голова постійної комісії з планування, бюджету та фінансів обласної ради М.М.Агарков.
А затримка з початком засідання свідчила про копітку передсесійну роботу президії та консультації у фракціях. Воно й не дивно, адже на розгляд сесії були винесені питання, які мають важливе значення для перспектив розвитку краю та сільських громад.
Голова районної ради М.С.Ковальчук, який вів сесію, ознайомив присутніх з порядком денним. Було ухвалено регламент роботи. Спершу депутати досить оперативно розглянули питання стосовно змін до районного бюджету на 2008 рік, бюджету розвитку. Затвердили звіт про виконання доходів і видатків районного бюджету за перший квартал 2008 року. Ухвалили угоду між Хмельницькою обласною та Шепетівською районною радами. З цих питань інформувала начальник фінансового управління райдержадміністрації Л.П.Сорока.
Далі начальник міськрайвідділу внутрішніх справ С.В.Новак доповів про хід виконання Комплексної програми профілактики злочинності у Шепетівському районі на 2006–2010 роки. А начальник відділу охорони здоров’я райдержадміністрації С.П.Юхимець вів мову стосовно виконання Програми боротьби з туберкульозом в краї на 2007–2010 роки та міжгалузевої районної комплексної програми «Здоров’я нації 2003–2011», до якої депутати внесли зміни і доповнення.
Після відповідного повідомлення начальника відділу із забезпечення повноважень щодо управління об’єктами, які знаходяться у спільній власності територіальних громад району, О.І.Кочетигова, було надано дозвіл на передачу в оренду приміщень поліклініки Шепетівської центральної районної лікарні.
Затим учасники сесії перейшли до найбільш інтригуючої й ажіотажної теми засідання. Власне це був блок з десяти питань, які, однак, стосувались одного — надання погодження на отримання спеціального дозволу на розробку Конотопського родовища гранітів, стосовно чого були звернення різних бізнесових структур й, відповідно, розглядів проектів угод про соціальне партнерство, запропонованих претендентами на видобуток багатств надр краю.
Голова районної ради М.С.Ковальчук нагадав присутнім передісторію «гранітної» теми й зауважив, що від депутатського рішення великою мірою залежить можливість вирішення багатьох проблем як Михайлюцької сільської ради, на землі якої знаходиться родовище, так і району загалом. Бо за цим стоять значні інвестиції, які дадуть не лише поштовх промисловому виробництву, а й розвитку соціально-культурної інфраструктури.
У свою чергу голова профільної комісії А.А.Гордійчук наголосив на зваженому депутатському підході при наданні переваги тому чи іншому претенденту на гранітне родовище, на їх фінансову спроможність здійснювати обіцяну діяльність й виконати взяті на себе гарантії та зобов’язання.
Власне, після того настала черга депутатського заслуховування можливих майбутніх подвижників гірничодобувної галузі у нашому районі. А останні прагнули якомога краще себе подати й не поступитись на інвестиційні обіцянки.
Як було домовлено, переможець перегонів мав отримати (згідно зі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування України») більшість голосів, а це, щонайменше, 35 «за» від загальної чисельності депутатського корпусу райради.
Загалом на час проведення сесії набралось сім претендентів на видобуток граніту з надр Михайлюцької громади. Перед депутатами згідно з чергою виступив представник ТОВ «Конотопський граніт», яке фактично найперше заявило про себе у цій історії. Його засновники, а це крупний промисловий комплекс, мають великі потужності й ведуть масштабне будівництво у Києві. За ним — ТОВ «МТС Поділля». Ця структура теж спеціалізується на будівництві, але ближче — у Хмельницькій та Житомирській областях. ТОВ «Конотопський щебеневий кар’єр» є «дитям» відомої корпорації «Золоті ворота», яка веде масштабне капітальне будівництво доріг. За ним була черга ТОВ «Гравіліт» з іноземним капіталом. ТОВ «Україна-Конотоп» представляло групу підприємств, які вже налагодили щебеневе виробництво у Старокостянтинові. ТОВ «Граніт України» теж більш прив’язане до наших теренів.
Та найближче до Конотопського родовища, мабуть таки, є ТОВ «Перемога-2003», яке наразі веде агровиробництво на теренах Михайлюцької сільради, на місці родовища сіє та косить і, очевидно, теж не захотіло упустити свій шанс у цій «гранітній» історії. Щоправда, воно заявило про себе останнім, рішення про його участь у перегонах за депутатським погодженням було прийнято вже на початку сесії.
Після презентації своїх фірм їхніми представниками та озвучення інвестиційних і благодійних обіцянок, закріплених у так званих соціальних пакетах, депутати, згідно з регламентом, взяли перерву.
Після повернення у сесійну залу перед присутніми виступив сільський голова Михайлючки В.С.Книш. Зауваживши, що гроші громаді потрібні для вирішення багатьох злободенних проблем, він однак закликав депутатів звернути увагу, що при прийнятті рішення треба, насамперед, керуватись тим, що турбує нині мешканців сіл — екологія, здоров’я, безпека й добробут людей. Обіцянки це одне, а те, як вони виконуються, на практиці виходить по-іншому.
У процесі обговорення «гранітної» теми свої думки висловили депутати А.М.Чмир, І.К.Адамець, А.С.Войчишин, В.К.Бабій, В.М.Сасюк, С.В.Глушківський, М.І.Лаврук, П.М.Косіюк, В.С.Яцух.
Далі на сесії спробувати визначити кращого претендента на гранітне родовище. Якщо коротко, то найвигідніші умови запропонували ТОВ «Конотопський граніт» та ТОВ «Конотопський щебеневий кар’єр». Перше пообіцяло від 6 до 9 відсотків відрахувань від виробітку в бюджет сільради, створити нові робочі місця тощо, друге було готове вже до 31 травня сплатити в сільську казну півмільйона гривень, створити виробництво на 200 робочих місць й далі щороку відраховувати громаді до 5 відсотків від виробництва, але не менше 2 млн. гривень. Ці дві бізнесові структури й набрали найбільшу кількість голосів «за» (відповідно, 32 та 31), однак до потрібної планки у 35 голосів жодне не дотягнулось.
Виходячи з того, що інших шляхів виходу із ситуації, що склалась, чинне законодавство не передбачає, голова районної ради М.С.Ковальчук оголосив, що «гранітні» перегони переносяться на наступні чергові чи позачергові сесії.
Завершилось сесійне засідання поступально — було розглянуто, обговорено і прийнято угоду про соціальне партнерство між громадами району й корпорацією «Сварог». Співпраця цієї агровиробничої структури із сільськими радами та її благодійна підтримка добре відомі. Тепер до цього додалось офіційне закріплення партнерства та відкриття нових перспектив для більшості громад району. Воістину, перевірена справами синиця в руках таки краща, ніж журавель над спірним гранітним родовищем.