Серед уродженців Шепетівщини є багато непересічних, талановитих особистостей, які своєю самовідданою працею досягли вагомих результатів у різних сферах суспільного життя, слугують гарним прикладом для наслідування.
Один із них — наш земляк, талановитий педагог і науковець, який усе своє життя присвятив навчанню студентів у Житомирському державному педагогічному університеті Панас Анатолійович Вещицький.
Він народився 20 листопада 1929 року в с.Круглику нашого району. Його дитинство і юність випали на важкі 30-ті роки та період Великої Вітчизняної війни. До її початку Панас закінчив 4 класи Круглицької початкової школи. Після звільнення села від окупації, з січня 1944 року по серпень 1945 року юнак змушений був працювати їздовим у місцевому колгоспі ім. Кірова, адже необхідно було підтримувати у відсутність батька, який воював на фронті, сім’ю, де крім нього зростали троє менших сестричок та брат.
Після повернення батька з фронту юнак, що прагнув знань, у 1945 році вступив у п’ятий клас Рилівської семирічної школи, яку закінчив 1948 року, а потім — до Славутського педагогічного училища. Після закінчення його з відзнакою рік працював учителем математики у середній школі с.Хоровця Берездівського району.
З 1953 по 1957 рік навчався на фізико-математичному факультеті Київського державного педагогічного інституту ім. М.Горького, який закінчив з відзнакою, і отримав фах вчителя фізики та астрономії. А у наступні два роки працював за фахом у середній школі с.Красностав, що на Славутчині.
У 1962 році закінчив аспірантуру при Київському державному педагогічному інституті ім. М.Горького за спеціальністю «Методика викладання фізики» і працював за призначенням на кафедрі фізики ЖДПУ.
У 1963 році Панас Анатолійович захистив кандидатську дисертацію і отримав вчений ступінь кандидата педагогічних наук, а незабаром йому присвоєно вчене звання доцента кафедри фізики. Старший викладач, доцент кафедри фізики, заступник декана, декан фізико-математичного факультету, проректор по заочній освіті університету — наступні сходинки творчого шляху цієї людини.
Науковий інтерес Панаса Анатолійовича — методика викладання фізики у загальноосвітній середній школі. Опублікував 36 авторських робіт, серед них — монографію «Формування науково-матеріалістичного світогляду учнів на уроках фізики у 9-11 класах».
Був нагороджений медалями, значком «Відмінник народної освіти», Грамотою Президії Верховної Ради УРСР та іншими.
Сотні колишніх студентів, а нині вчителів, керівників шкіл, працівників вузів з усієї України, в тому числі і з Хмельниччини, завдячують П.А.Вещицькому своїм становленням.
Щороку вихідці з маленького поліського села Круглика у травні, коли цвітуть сади, з усіх усюд з’їжджаються, як злітаються лелеки з вирію, на свою традиційну зустріч, аби поділитися спогадами про дитинство та юність. І завжди у них брав участь Панас Анатолійович Вещицький. Цьогоріч він не приїде: 10 листопада 2007 року він відійшов у вічність.

Є ще чимало прогалин у хвилюючій, цікавій і загадковій історії сіл, природи, людей чарівного і мальовничого Шепетівського краю. Заповнити їх — завдання краєзнавців, вчителів історії, працівників культури, виконкомів органів місцевого самоврядування, які нині активно досліджують сторінки історії малої батьківщини, аби зберегти їх для нащадків.