Нещодавно у Михайлючці відбулася важлива подія: керівники області, району, сільської ради, ВАТ «Шепетівкагаз» запалили голубий факел, що дало можливість жителям села провести газ до своїх осель.
До цього люди йшли більше року, вкладаючи у газифікацію зароблені нелегкою селянською працею власні багатотисячні заощадження. Звичайно, допомагала і районна влада, виділивши зі свого бюджету 50 тисяч гривень на газифікацію Михайлючки, але основне навантаження лягло на сільських жителів.
Газифікація населених пунктів Михайлюцької сільської ради не закінчена, у планах її територіальної громади — підведення голубого палива до сіл Цмівки, Конотопа, а у подальшому — до Хмелівки, Майдан-Лабуня. А на це потрібні мільйонні кошти, яких ні у районному, ні в сільському бюджетах, тим більше у населення немає.
Тому було б розумно залучати до вирішення цих проблем інвесторів, що мають бажання використовувати земельні, водні, природні ресурси, якими багатий наш край. Кошти від цього лежать буквально під ногами, їх потрібно лише підняти і раціонально спрямувати.
Але особисті, політичні амбіції цілого ряду депутатів районної ради не дають можливості цього зробити. Вони діють за принципом: нехай краще гроші пропадуть, але своїми позиціями не поступимось.
Приклад такого вирішення питань було продемонстровано на останній сесії районної ради при розгляді звернень приватних структур щодо надання їм погоджень на отримання спеціального дозволу щодо розробки Конотопського родовища гранітів.
Про перипетії навколо цієї проблеми жителі району знають із засобів масової інформації, у тому числі і я висловлював свою позицію на сторінках газети «Шепетівський вісник».
На сесійному засіданні, яке відбулося 7 травня, депутати заслухали пропозиції усіх претендентів щодо підтримки ними соціальної сфери Михайлюцької сільської ради. У своїх Угодах про соціальне партнерство вони пропонували значні кошти на дані цілі. Але виділення їх передбачалося лише після відкриття кар’єру, а це, як мінімум, займе два-три роки.
У той же час представник ТОВ «Конотопський щебеневий кар’єр», засновником якого є відома далеко за межами України корпорація «Золоті ворота», запропонував у випадку позитивного вирішення питання вже до кінця травня цього року надати Михайлюцькій сільській раді благодійну допомогу у розмірі 500 тисяч гривень. А з моменту уведення в експлуатацію дробильно-сортувального заводу надавати благодійну допомогу в розмірі не менше 2 мільйонів гривень щороку.
Звичайно, інвестори йшли на певний фінансовий ризик, адже ще потрібно було пройти погодження в інших інстанціях. Але вони розраховували, що прийдуть працювати у район надовго і надалі будуть підтримувати соціальний розвиток села та району.
Якщо депутати справді хотіли проявити турботу про інтереси населених пунктів району, жителів, які там проживають, логічно було б їм підтримати конструктивні та конкретні пропозиції ТОВ «Конотопський щебеневий кар’єр».
Але цього не сталося. На трибуну кинулись депутати із фракції «Наша Україна», які, до речі, займають керівні посади у районній державній адміністрації, і які повинні думати, насамперед, про інтереси району. Вони розпочали необгрунтовано та безпідставно звинувачувати корпорацію «Золоті ворота», при цьому не забуваючи агітувати за іншого претендента.
У результаті жоден із претендентів не отримав погодження щодо надання спеціального дозволу на розробку Конотопського родовища гранітів і це питання перенесли на наступну сесію районної ради. Але не відомо, чи будуть на ній висловлені ті ж пропозиції, які були запропоновані ТОВ «Конотопський щебеневий кар’єр».
До речі, за надання погодження цій структурі, що передбачало також виділення 500 тисяч гривень до кінця цього місяця на соціальний розвиток Михайлюцької сільської ради, проголосувала у повному складі фракція БЮТ, переважна більшість фракції Народної партії, окремі депутати з інших фракцій. У той же час голосували «проти» або утримались майже усі депутати із фракції «Наша Україна», значна частина депутатів із фракції Партії регіонів та Соціалістичної партії України.
Тому виборці, насамперед жителі Михайлючки та навколишніх сіл, повинні запитати цих депутатів, керівників фракцій, чому через їхні амбіції Михайлюцька сільська рада втратила 500 тисяч гривень, які так потрібні для проведення газифікації населених пунктів.