Не так давно у наших ЗМІ, «засвітилася», якщо можна так сказати, цікава інформація про те, що в Україні зростає кількість мільярдерів. З огляду на таке повідомлення можна було б порадіти: мовляв, ось які ми багаті! І нехай там хтось спробує натякнути, що українців обсіли злидні, що вони погано живуть. Багатіють люди — багатіє й країна!
Можливо, у цивілізованих європейських країнах воно й справді так. Але в Україні — все навпаки. Багатіє не народ, а купка заможних олігархів, які в умовах й досі, як на мене, невизначеного суспільного ладу досить активно примножують свої статки. Отож цілком справедливо сказати: «Багатіють багатії, а від того страждають люди».
А хіба не так? Скажіть, будь ласка, яким чином у пограбованій Україні, яка сьогодні належить до країн «третього» чи «четвертого» світу, можна стати мільярдером? Тільки не за рахунок своєї зарплати, хоча зарплата у тих багатіїв, звісно, не та, котру мають наші бюджетники. «Товстосуми» народжуються в умовах «дикого» бізнесу, який набрав у нашій країні величезного розквіту, за рахунок всіляких махінацій, шахрайства, обману, контрабандних операцій. Ось так і виходить: грабуючи свою країну, свій народ, окремі накопичують свій капітал.
Належать до когорти заможних українців також і перші особи країни та їхні сім’ї. Мені потрапила до рук газета «Сільські вісті» від 1 квітня 2008 року. Підбірка «З повідомлень інформагентств» на першій сторінці розпочинається інформацією «Президентські доходи». Так от, Віктор Андрійович Ющенко минулого року заробив 926 тисяч 922 гривні. Наступне повідомлення — про доходи Голови Верховної Ради. Загальна сума сукупного доходу керівника парламенту за 2007 рік становила близько 794,2 тисячі гривень. Є у тій підбірці й інформація про мінімальну місячну пенсію в нашій країні, яка з 1 квітня цього року встановлена в розмірі 481 гривня.
Разюча різниця доходів. У одних вона визначається сотнями тисяч, навіть мільйонами лише на місяць, а у простих «гречкосіїв» не сягає навіть 500 гривень. З цього приводу хочу згадати, як Віктор Ющенко, ставши главою держави, на всю країну сповістив про те, що багаті українці поділяться своїм капіталом з бідними співвітчизниками.
Відтоді минуло кілька років. Ретельно слідкую за пресою, за повідомленнями на цю тему по радіо й телебаченню. Даремно! Про це — жодного повідомлення! Отже, не бажають наші «товстосуми» віддавати людям бодай дещицю із своїх мільйонних та мільярдних прибутків. А такій інформації люди, напевно, зраділи б і висловили б щире «спасибі» заможним за благородний вчинок.