Трудове довголіття ветеранів

Шепетівська міжрайонна друкарня сьогодні — це працююче, осучаснене поліграфічне підприємство з майже мільйонним обсягом річної реалізації, це близько десяти видів якісної поліграфічної продукції, більше 60 тисяч гривень сплачуваних щоквартально внесків, платежів, податків. Це колектив з 27 осіб, значна частина яких — професіонали поліграфічної справи. Сьогодні наші розповіді про ветеранів друкарні.

Валентина Григорівна ГРИГА (на фото 3 ліворуч) обирала професію ще в далекі шістдесяті. І досить вдало визначилась, бо після закінчення поліграфічного училища у 1965 році, вона до цих пір трудиться друкарем у нашій місцевій друкарні.
Робота на плоско-друкарській машині вимагає певних навиків, швидкої реакції, зосередженості. Все це є в руках і в характері жінки, тому завжди, як і сьогодні, про Валентину Григорівну говорять у колективі, як про відповідального, професійного працівника.
Крім друкарських завдань Валентина Григорівна успішно справляється і з палітурними роботами. Це фальцювання, складання віддрукованих сторінок, які потім прошиваються, склеюються, покриваються палітуркою.
«Не шкодую і ніколи не шкодувала, що стала поліграфістом», — каже жінка.
Поруч з нею, в тому ж таки друкарському цеху, трудиться і Микола Васильович КОЗІЙЧУК (на фото 4). Його виробничий стаж складає 38 років. За цей час робітник став справжнім професіоналом, до тонкощів освоїв особливості плоского, високого, ротаційного друку. Ветеран праці спробував перерахувати свої трудові відзнаки, але збився, бо їх така кількість, що з роками дещо й призабулось.
Двадцять другого травня колектив друкарні вітав Миколу Васильовича з 55-річчям. Цього дня він радо частував усіх цукерками, пишався своїм солідним віком, бо йому є чим гордитися: повагою колег, як до грамотного спеціаліста, любов’ю сім’ї — дружини та двох доньок, як до турботливого чоловіка, батька.
Найвищий, п’ятий розряд монтажиста друкованої продукції має Ольга Степанівна СВИРДЮК (на фото 1). І це одна з декількох професій, якими володіє ця жінка. Крім монтажиста вона ще й коректор друкованих текстів, а також веде облікову роботу з кадрами. Ольга Степанівна дуже любить свою професію, згадує, як була молодим спеціалістом, складачем ручного набору, то часто брала участь у змаганнях з професійної майстерності і, здебільшого, виборювала призові місця. А також колись захищала честь підприємства у спортивних галузевих олімпіадах.
Продовжувачем трудової династії є Валерій Спиридонович ПЛАКСЮК, головний інженер підприємства. Нині він передає знання і досвід новому поколінню поліграфістів (на фото 2 В.С.Плаксюк (праворуч) з друкарем В.В.Баришем). Професію механіка друкарні у 1981 році передав йому у спадок батько, Спиридон Гаврилович, який пропрацював тут все життя. Згодом керівництво запропонувало Валерію відповідальну посаду головного інженера. Сьогодні під контролем Валерія Спиридоновича технічне обладнання п’ятьох виробничих цехів: машини високого, плоского, ротаційного друку, нові механізми для випуску книжкової продукції, комп’ютери для швидкого набору текстів.
За словами спеціаліста, складність полягає у тому, що частина обладнання пропрацювала по 20-25 років, тому потребує частих ремонтів. Але попри все, дякуючи вмінню Валерія Спиридоновича, у цехах підприємства рідко бувають простої чи збої у роботі. Шепетівська міжрайонна друкарня вчасно виконує всі замовлення, якісно друкує брошури, буклети, бланкову продукцію і навіть книги.
Неоніла Павлівна ТКАЧУК-ЗАБОЛОТНА (на фото 3 праворуч) прийшла на роботу в друкарню у 1973 році, зовсім юною, і цей виробничий колектив став для дівчини другою домівкою, місцем її професійного утвердження та зростання — від молодшого спеціаліста палітурного цеху, складальниці ручного набору, верстальниці до оператора комп’ютерного набору найвищого розряду.
«Колись рядки відливали на лінотипах зі свинцю, — згадує жінка. — Їх складання та верстка здійснювались вручну. Робота була важкою і шкідливою, тому й на пенсію пішла у 50 років».
У колективі друкарні Неонілу Павлівну люблять та поважають. М’який, спокійний, урівноважений характер досвідченого спеціаліста сприяє створенню між колегами дружніх, доброзичливих стосунків. І всі знають, що Неоніла Павлівна досконало виконає будь-яку роботу, дасть слушну пораду молодшим, допоможе у скруті.
Нам, редакційним працівникам «Шепетівського вісника», часто доводиться спілкуватися з робітниками друкарні, бо саме вони друкують нашу газету. Отож напередодні професійного свята поліграфістів ми хочемо привітати ветеранів і весь дружний колектив цього підприємства, побажати всім довгого і легкого трудового віку, вдалого подолання будь-яких перепон.