У засобах масової інформації часто висвітлюється проблема занепаду українського села. Дійсно, проїжджаючи глибинкою, нерідко можна побачити забиті навхрест вікна залишених осель.
На щастя, я не можу сказати, що наше село — Красносілка — належить до таких. У ньому 126 дворів і всього 360 жителів, але живе воно повноцінним життям. Самотужки жителі провели газ до своїх осель, частково відремонтували дороги. Якщо у Красносілці донедавна була всього одна криниця, то на даний час їх є 51. Тепер багато осель мають і тепло, і воду, і ванні кімнати.
А нещодавно на сході села було вирішено побудувати церкву. Її має будувати підприємець Володимир Кузьмович Козак. Тепер центр села буде радувати сельчан гарними будівлями. Два нових магазини, клуб і церква стануть окрасою села. А навпроти церкви будуть облаштовані дитячий та спортивний майданчики. Правда, залишилось вирішити питання будівництва дороги з твердим покриттям, щоб маршрутне таксі могло заїжджати до центру нашого населеного пункту.
Але, як мовиться, не хлібом єдиним живе людини. До матеріального буття потрібна пісня, гарний відпочинок. Традиційно, оскільки такий захід відбувається у Красносілці уже поспіль 18 років, 6 липня відбулось свято Івана Купала. Спочатку воно проводилось тільки за участю молоді на ставках. А потім, на прохання старшого покоління, свято стали проводити на майдані біля клубу. Воно завжди гарно відбувалось.
І цього року, завдяки спонсорській допомозі жителів села Василя Шуляка, Олега Гуменюка, Володимира Вітвіцького та орендатора ставка Андрія Ковальського, воно пройшло дуже цікаво. Активну участь у проведенні свята взяв і сільський голова Віктор Байцар.
«Ой, на Івана, ой, на Купала...», — прозвучало над майданом і розпочалось дійство. Живий спів (без фонограми) купальських пісень у виконанні дівчат та гурту «Вербиченька» линув над селом. Під звуки чудової мелодії вийшла Мавка, а за нею й дівчата. Разом вони виконують танок. А ось і хлопці зі своїм парубоцьким Купалом! І почалися жарти та сміх, веселий танок навкруги Купала.
Були на святі й Баба Яга, і Водяник з русалками. Русалки обливали водою глядачів. Щоб бути здоровим, щасливим та ніколи не хворіти, цього вечора потрібно пройти через воду і вогонь. Пострибавши через вогонь, молодь йде до
річки пускати вінки.
Але на цьому свято не закінчилось. Під запальні звуки музики село танцювало і співало аж до світанку. Діти та молодь пригощались морозивом, дорослі — пивом, а пахучі шашлики смакували і дорослим, і малим.
Це чудове свято відбулось завдяки аматорам місцевого клубу, його спонсорам та запальним музикам із села Городища.
Невеличка Красносілка, але життя у ній вирує, село відроджується.
О.СУХОЦЬКА, завідуюча клубом с.Красносілки.