Напровесні, тільки грядки звільняються від снігу, пробиваються перші яскраві листочки чистотілу. Цю невибагливу рослину, з якою посилено борються городники, можна зустріти не тільки на обробленій і удобреній землі. На берегах рік, уздовж парканів і навіть у смітниках з травня по вересень розцвітають жовтим цвітом невеликі трав’янисті кущики з ніжними різьбленими листочками. На зламі вони виділяють жовтогарячий молочний сік. І навіть діти знають, що сік цей допомагає позбутися від бородавок. А у сільських будинках засушений букет чистотілу є у кожному будинку — як ліки першої допомоги.

Сік, вершки й корінці
Багато цілющих рецептів, винайдених й перевірених ще у далекій давнині, збереглося до наших днів. Що стосується чистотілу, то він був об’єктом уваги Плінія Старшого, котрий писав у «Природній історії» про свої спостереження за ластівками, що «лікували хвороби очей своїм пташенятам соком чистотілу». Парацельс вважав, що цією рослиною варто лікувати печінку на тій лише підставі, що сік чистотілу схожий на жовч.
Навіть алхіміки виявляли цікавість до чистотілу, намагаючись за допомогою його коріння одержати золото з менш коштовних металів. То був час великих пошуків, коли вчені правильно вважали, що природа створила ліки від усіх хвороб, тільки потрібно їх знайти, випробувати й навчитися застосовувати.
Чистотіл — цінна лікувальна рослина. До такого висновку прийшли й сучасні фітотерапевти. Для лікувальних цілей використовується в основному трава й корінь, які вимагають швидкого сушіння, щоб зберегти алкалоїди й інші біологічно активні речовини. У перший день траву сушать на сонці, потім досушують у приміщенні без впливу прямих сонячних променів. Дехто заготовляє чистотіл на зиму й тримає у пучках. Більш правильний варіант — порізати суху траву й зберігати у паперових пакетах. Заготовити лікувальну сировину можна навесні, влітку або восени до утворення стручків.
Популярний у гомеопатії сік чистотілу також можна заготовити. Для цього траву миють, злегка підсушують і віджимають на соковижималці. Сік зливають у пляшки з темного скла й закривають щільною пробкою, витримують 5-7 днів при кімнатній температурі, поки він не почне бродити. Потім потрібно щодня відкривати пробку й випускати газ. Бродіння, зазвичай, триває тиждень. Після цього сік проціджують через щільну тканину й зберігають у холодильнику.

Лікувальні приписи
У результаті досліджень вчені дійшли висновку, що невикорінний городній бур’ян дійсно має різнобічні лікувальні властивості. Він має жовчогінний і сечогінний ефект, має спазмолітичну й болезаспокійливу дію. Його успішно застосовують при хворобах шлунково-кишкового тракту: гастритах, колітах, виразці шлунка й дванадцятипалої кишки; хворобах печінки й жовчного міхура, нирок, сечового міхура й сечовивідних шляхів. Він також застосовується при діабеті, зобі, астмі, атеросклерозі, харчових отруєннях, грипі, опіках, геморої.
*Для лікування ерозії шийки матки, тріщин на п’ятах і в області заднього проходу, грибкових захворювань користуються ванночками або спринцюваннями у теплому вигляді двічі на день.
* При геморої роблять ванночки й змазують шишки.
* Нашкірні хвороби: гнійні висипання, бородавки, мозолі тричі на день змазують свіжим або консервованим соком.
* При кольпіті й білях робити спринцювання теплим розчином (30 г трави на 1 л окропу, настоювати 3-4 години).
Багато фахівців вважають чистотіл одним із кращих засобів для лікування печінки й прекрасним жовчогінним засобом, але користуватися ним потрібно обережно, точно дотримуючись рекомендованих рецептів. Як і хімічні препарати, він може бути і ліками, й отрутою — залежно від дози й правильності використання. Протипоказаний чистотіл при епілепсіях і невротичних станах.

УВАГА!
Чистотіл — отруйна рослина. Користуватися ним потрібно дуже обережно. При передозуванні можуть з’явитися нудота, блювота й навіть параліч дихального центра. Але при умілому й правильному використанні під контролем досвідченого фітотерапевта він незамінний.