Таке запитання неодноразово лунало на проспекті Миру протягом останнього місяця. І виною тому не «інформаційний піар», а зміни, які розпочалися у благоустрої газонів та тротуарів біля будинків №№ 41–43 на проспекті. Люди настільки звикли, що елементи цивілізації в нашому місті можуть лише зникати (то левів вкрадуть, то дорогу перекопають і «забудуть» заасфальтувати, а то біля будинку культури будяки вирощують), що встановлення кованої огорожі та «візантійських» квітників на вулицях міста викликало подив – на людську думку тільки приїзд Президента міг спонукати міську владу розпочати кардинальні зміни у благоустрої міста.
Відразу хочу зауважити: міська влада до цього не причетна. Благоустроєм проспекту, як і було обіцяно, зайнялась Шепетівська міська громадська організація «Шепетівщина «Краще разом». За досить короткий термін було створено та встановлено ковану огорожу з декоративними лавочками та квітниками біля будинку № 43, підготовлено до реконструкції газон біля будинку № 41, замінено на новітнє вуличне освітлення від вулиці В.Котика до вулиці Островського.
У планах організації на 2008 рік було облаштування проспекту від магазину «Люкс» до магазину «Едем» і від магазину «Кооператор» до «Рози вітрів», а це не тільки парканчики, клумби та квіти, а й відновлення асфальтованого покриття тротуарів, встановлення декоративних гірлянд, допомога в облаштуванні будинків. Усе це було можливим лише у тісній співпраці з власниками магазинів і членами будинкових комітетів та при умові, що нам не будуть заважати.
А, як виявилось, це і є головною проблемою. Уже 9 липня 2008 року на засіданні постійно діючої комісії міськвиконкому з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів було прийнято рішення: ШМГО «Шепетівщина «Краще разом» не дати дозволу на проведення робіт з облаштування проспекту Миру, а саме: встановлення декоративної кованої огорожі, впорядкування газонів, встановлення квітників.
Абсурд? Ні – реалії сьогодення! Проти людей, які хочуть повернути місту статус красеня, подарувати людям надію на краще та віру в силу громади, оголошено «холодну війну». Але нас не зламати, ми пам’ятаємо вікову мудрість: «Дорогу здолає той, хто йде!».