Жнива — вінець хліборобської праці, а тому кожен відповідальний господар готується провести їх у всеозброєнні. Бездоганно підготувалася до збирання врожаю й корпорація «Сварог». Однак циклон, який приніс бурі й затяжні дощі, вніс у хліборобські плани свої корективи.
— Великі дощі пішли після того, як ми почали молотити озимий ячмінь, якого у нас 1077 гектарів, — каже директор департаменту рослинництва корпорації Юрій Дмитрієв. — Поля до негоди обіцяли ужинок до 60 центнерів з гектара, але зараз збираємо десь по 45. Станом на сьогоднішній день (понеділок, 28 липня — авт.) у нас залишилося 200 гектарів, до вечора зберемо. На круг вийде по 48-50 центнерів з гектара. Хтось скаже, що і ця врожайність непогана, але ж ми планували по 55 і понесли відповідні затрати... Прикро.
Ріпак, розповів далі Юрій Васильович, особливих клопотів не завдав, хоча його було до збирання 1800 гектарів.
Корпорація має 13 суперпотужних комбайнів, обладнаних ріпаковими столами, тож основний урожай взяла до негоди, навіть надавала пос-луги із збирання іншим агроструктурам. А ті площі, що дозрівають пізніше, завчасно при допомозі авіації були оброблені склеювачем. На сьогодні весь ріпак уже в коморі. На круг, за попередніми підрахунками, вийшло по 30 центнерів з кожного гектара. Трохи занизька цифра для корпорації — це тому, що «потягнули донизу» площі в Чернівецькій області, які дісталися «Сварогу» у спадщину. А там, де працівники корпорації планували врожай і сіяли власноруч (до прикладу, в Славутському районі), площі видавали по 40-45 центнерів з гектара.
Але виростити — половина справи. Головне — вчасно зібрати і дати лад зерну. Ріпак дуже примхливий щодо зберігання. Не встигнеш висушити його за кілька днів після збирання — зерно побіліє, запліснявіє. Можна тільки здогадуватися, яких переживань коштують селянам 2-3-добові простоювання автомобілів у чергах на хлібоприймальних підприємствах. На щастя, працівники корпорації не знають подібних клопотів. У них є власна Славутська реалбаза з достатніми потужностями для того, щоб пересушити, перечистити зерно і зберігати його до того моменту, поки на ріпак знову зросте ціна. Якщо на початку жнив трейдери платили за кожну тонну по три і більше тисячі гривень, то зараз — не більше 2700 гривень. Тож «Сварог» не поспішає з реалізацією.
Масово розгорнулися жнива лише цього тижня. Корпорація зараз повним ходом збирає горох, якого має 902 гектари. Дощі завдали шкоди посівам, однак кожна площа видає по 30 і більше центнерів з гектара. Комбайнери не ризикували збирати горох до розгулу стихії, бо 500 гектарів площ — насіннєві, з яких зерно потрібно збирати у стадії повної біологічної стиглості. Зате виграють час на тому, що свого часу подбали про прямостоячі сорти, які молотять прямим комбайнуванням. Лиш де-не-де горох покрутило вітром і поклало.
І не тільки горох. Полягло відсотків десять усіх зернових культур. Проте і з цього приводу нема ніякої паніки. Урожай буде взято до останнього колоска, адже комбайни обладнані так званими ліфтерами, які піднімають полеглицю. Пристосування нехитре, але як його не вистачатиме цього року менш новітній техніці, що працює на полях області! Не виключено, що селяни виходитимуть з косами та серпами, аби зібрати з великим трудом вирощений хліб.
Після гороху настане черга жита. Його у корпорації 600 гектарів. Причому сіяли супереліту. І хоча розташували цю культуру на бідних і горбистих площах, в основному в Шепетівському районі, сподіваються на щедрі ужинки — жито невибагливе. В останні тижні літа ціна на нього відчутно зросла, а попит на насіння та продовольче зерно став просто ажіотажним.
Жнива не розтягнеш. Зібрати хліба потрібно за 10, максимум за 14 днів. А далі — підраховуй втрати. Тож і «Сварогу» непереливки навіть при наявності великої кількості потужної техніки — корпорація постійно добирає землю. Так що зо п’ять комбайнів доведеться залучити, вони от-от надійдуть з Кіровоградщини.
Ми побували того дня і на площах пшениці. Всього до збирання цієї культури 3650 гектарів. Основна увага приділяється тим сортам, які відмінно себе зарекомендували: «Одеська-267», «Куяльник», «Миронівська-65». У цьому році тут лише два свіжих сорти — «Варвік» і «Віздон». До них ставлення обережне. Корпорація веде постійну дослідницьку роботу. Всі сорти спочатку проходять випробування на невеличких ділянках. І лише тоді, коли сорт у даному кліматі показує себе бездоганно, його рекомендують до широкого впровадження. Так само працюють і з ячменями.
Пшеницю корпорація розпочне збирати за кілька днів — все-таки північ, вологість зерна станом на 28 липня становила 24-25 відсотків. Ще не настільки екстремальна ситуація, щоб збирати культуру сирою. От як вологість становитиме 18 відсотків, тоді можна молотити. Знову ж таки, аби довести зерно до потрібних кондицій вис-тачає власних сушильних потужностей.
Ну, а далі підоспіють ярий ячмінь, якого 2437 гектарів, і яра пшениця — 2350 гектарів. Є серед них насіннєві площі, є й продовольчі. П’ять тисяч тонн ячменю гарантовано прийме Славутський солодовий завод, саме така кількість його законтрактована. З цим підприємством корпорація підтримує гарні партнерські стосунки, для нього вона вирощує й насіння.
А ще зріють на теренах «Сварога» 5 тисяч гектарів сої, 2300 гектарів соняшнику, 4300 гектарів цукрових буряків. Дощі, які завдали стільки прикрощів хлібозбиранню, стали «золотими» для перелічених вище культур. Та й для кукурудзи, якої у корпорації 8300 гектарів, теж. Тільки 800 гектарів її піде на силос, решта — на зерно.
Чи зможе корпорація пересушити самотужки таку силу цієї культури?
— Зможемо, — впевнено відповідає Юрій Васильович Дмитрієв. — Торік ми 400 тонн зерна вологістю 16-17 відсотків зберегли у поліетиленових упаковках, практично у вакуумі. Ця технологія стане нам у нагоді й цьогоріч.
Ось такі обсяги збиральних робіт у «Сварозі». Безпосередньо на жнивах зараз зайнято близько 400 осіб. Удень і вночі борються вони за врожай і зароблять, судячи з усього, дуже непогано, матимуть і гроші, і хліб, адже валовий збір зерна разом з кукурудзою та круп’яними очікується на рівні 140 тисяч тонн. Ще й не вистачає робочих рук. Особливо відчувається нестача комбайнерів та трактористів, бо ж одночасно ведеться пожнивний обробіток грунту, підготовка ріллі під урожай наступного року.
Кам’янець-Подільська лабораторія грунтознавства зробила на замовлення корпорації аналізи грунтів. Серед свіжонабраних є закислені, отже, знову непочатий край роботи. Занедбані землі орють, ріперують. Ріпер — це новітній агрегат, спереду якого диски, а далі — потужні лапи, що підривають, розпушують грунт на глибину 60 сантиметрів.
Побували ми того дня у СТОВ «Лотівка-Еліт» та «Левада-2003» (у різних куточках Шепетівщини) на косовиці гороху і озимого ячменю. Переконалися, як розумно, з урахуванням найменших деталей, організовані збиральні роботи. Скажімо, не поскупилася корпорація на придбання 7 перевантажувачів зерна, і зараз по полю за комбайнами не їздять вантажівки: збіжжя від комбайнів забирають якраз оті перевантажувачі. Причому на ходу, без зупинки комбайна, що економить щоразу 10 хвилин.
Здавалося б — дрібниці, але тільки цей момент дозволяє збільшити продуктивність праці кожного комбайна на 20 відсотків! До того ж, економиться пальне, перевантажувач скон-струйований так, аби не трамбувати грунт, а значить, у подальшому не додається проблем з обробітком. А як набереться у перевантажувачі 18 тонн зерна, він його підвозить на край поля і пересипає в КамАЗи.
Приємно, що навіть при таких погодних катаклізмах працівники корпорації впевнені у завтрашньому дні. А оскільки продукція виробляється нею у величезних обсягах, то щось із неї перепаде й до нашого столу. Той факт, що у державі є кілька десятків таких потужних агроутворень, як «Сварог», вселяє нам, пересічним українцям, надію на те, що будемо з хлібом.
Галина СКРИПНИК.
Коментарі (0)
