З якою б пересторогою ми не ставились до атомної енергетики, мусимо визнати, що сьогодні без неї обійтись неможливо. Скільки б не точилось розмов про альтернативні джерела енергії, цифри свідчать, що вони можуть бути лише незначним доповненням до тієї кількості електроенергії, яку виробляють АЕС.
Свого часу навіть ідеолог «зеленого» руху професор Джеймс Лавлок дійшов висновку: уже немає часу експериментувати з примарними джерелами енергії. Адже людство нині перебуває у серйозній небезпеці. І зараз нам потрібно або використовувати ядерну енергію — єдине безпечне й доступне джерело енергії, або страждати від болю, що уже незабаром завдасть нам ображена планета.
Отож, саме з огляду на перспективу мирного атома, яка нині значною мірою залежить від думки людей, громадськості, було проведено обласну нараду. Її мета — вивчення стану виконання підготовчих заходів до початку спорудження третього та четвертого енергоблоків ХАЕС.

Уведення в експлуатацію нових ядерних потужностей зміцнить економічний потенціал України взагалі, а про їх роль для нашого краю годі й говорити. Також добудова третього і четвертого енергоблоків забезпечить вирішення багатьох питань соціально-економічного розвитку регіону, зросте енергетична безпека країни тощо. Саме з ними пов’язує своє майбутнє колектив Хмельницької АЕС.
Та все ж у краян, насамперед мешканців зони спостереження ХАЕС щодо подальшого розгортання її потенціалу, виникає чимало запитань, зауважень тощо. Відтак, аби вести прямий діалог із запрошеними керівниками владних структур, зокрема райдержадміністрацій та районних рад, міських, сільських громад поліського краю Хмельниччини, головами депутатських фракцій, обласного самоврядування, представниками регіональних ЗМІ прибули очільники атомної енергетики України.
У заході брав участь президент ДП НАЕК «Енергоатом» Ю.О.Недашківський, генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» М.С.Панащенко, голова облдержадміністрації І.К.Гавчук, голова обласної ради І.В.Гладуняк (він же й вів нараду), міський голова Хмельницького С.І.Мельник.
Як повідомив у своїй доповіді президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашківський, ця нарада була продовженням попереднього ознайомлення з об’єктами на будмайданчику ХАЕС. А зустріч з широким колом громадськості — задля ознайомлення загалу із заходами підготовки періоду до початку основних робіт на третьому та четвертому енергоблоках ХАЕС, організацією проведення громадських слухань і дорадчого (консультативного) референдуму щодо спорудження згаданих енергоблоків.
Слухання і референдум заплановано провести у наступному році. Вони мають передувати подальшій процедурі заходів уже на рівні уряду та Верховної Ради. А вже після того розпочнеться саме будівництво. А тому, за словами Юрія Олександровича, насамперед слід достукатися до серця кожного громадянина й відповісти на запитання, які його турбують, щоб все відбувалось у атмосфері довіри, прозорості й підтримки, з розумінням ролі прогресу у поступальному розвитку краю.
У свою чергу у співдоповіді генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» Микола Панащенко висвітлив питання експлуатації Хмельницької АЕС, її вплив на довкілля, радіаційний стан у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження. Йшлося і про пропозиції щодо порядку проведення громадських слухань.
А виступ заступника генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» О.Рахлінського стосувався виконання ДП НАЕК «Енергоатом» своїх зобов’язань щодо соціального розвитку в прилеглих до ХАЕС територіях у складі витрат з добудови її блоку № 2.
Розташована на суміжжі Хмельницької, Рівненської та Тернопільської областей, ХАЕС щодня виробляє 48 млн. кВт електроенергії, що складає 8 відсотків від загального виробництва електроенергії в Україні. Повна її проектна потужність сягає 4000 мВт, на повну силу діють два енергоблоки.
Загалом нині на чотирьох АЕС України експлуатується 15 енергоблоків, які забезпечують половину її енерговиробництва. А у 37 країнах світу працює 442 ядерних енергоблоки. Найбільше діючих енергоблоків у США (104), далі йдуть Франція (59) і Японія (54). У стадії будівництва у світі знаходиться 25 енергоблоків, 18 з яких — в Азії. На даний час найбільш динамічно атомна енергетика розвивається у Китаї, Індії, Україні та Росії.
І для цього, як зауважив у своєму виступі Микола Сергійович Панащенко, є всі підстави. Адже виробництво електроенергії АЕС нині найбільш дешеве: за даними МАГАТЕ в середньому 1 мВт, отриманий від мирного атома, коштує близько 21-31 долара, у той час як від ТЕС — 25-50 доларів, ТЕС на газі — 37-60 доларів.
Официальный сайт А.Алешина. Все о творчестве музыканта.
Електроенергія теплових станцій — дороге задоволення, а гідро-станції у такій рів-нинній країні, як Україна, — нерентабельні, мають негативний вплив на природу. До того ж, питома активність викидів теплових енерго-станцій у 5-10 разів вища, ніж АЕС. А в цілому радіаційний вплив ТЕС на населення приблизно у 20 разів вищий, ніж АЕС такої ж потужності.
Загальновизнано, що атомні електростанції при нормальній експлуатації набагато чистіші в екологічному плані, ніж інші подібні енергогенеруючі об’єкти.
Наразі світова атомна промисловість посідає третє місце у рейтингу світових джерел енергетики, і її частка постійно динамічно зростає.
Атомна енергетика України — одна з найрозвинутіших у світі, частка «атомної» електроенергії у загальному вітчизняному виробництві складає більш як 50 відсотків. Однак є більш «атомніші» країни. Он у Литві частка виробництва електроенергії АЕС сягає 79,8 відсотка, у Франції — 78,2 відсотка (і вона постійно зростає), у Бельгії — 57,7 відсотка, у Словаччині — 55,4, у Швеції — 46,3 відсотка тощо.
З урахуванням вичерпання запасів нафти і газу та негативних екологічних наслідків масштабного спалювання вугілля потреби людства в електриці можуть бути задоволені лише за рахунок атомної енергії. Нині у 13 країнах світу будується близько 30 енергоблоків. За оцінками фахівців МАГАТЕ до 2020 року у світі з’явиться щонайменше 60 нових енергоблоків. Відповідно, й роль атомної енергетики в економіці світу невпинно зростає.
Енергетичною стратегією України, яка затверд-жена урядом у березні 2006 року, планується збереження наявної частки виробництва АЕС до 2030 року. Таке рішення грунтується, насамперед, на наявності сировинних ресурсів урану, за якими Україна входить у світову десятку, а також завдяки стабільній роботі АЕС, потенційних можливостей країни щодо створення енергетичних потужностей на АЕС, а ще — наявних проблемах у тепловій енергетиці. Отож, з 2010 до 2020 року об’єктивно необхідно створювати комплектуючі енергетичні потужності замість енергоблоків АЕС та ТЕС, що будуть виводитись з експлуатації.
З цією метою «Національною енергетичною програмою розвитку енергетики до 2010 року» та «Енергетичною стратегією України до 2030 року» передбачено добудувати та увести в експлуатацію у 2015–2016 роках третій та четвертий енергоблоки ХАЕС. Відтак уряд видав низку розпоряджень. Вже проведено обстеження даних енергоблоків, триває вибір реакторної установки тощо.
На часі — громадські слухання (консультативний референдум) серед населення, що проживає в зоні спостереження АЕС. Адже його непокоїть вплив згаданого будівництва на мешканців округи, довкілля, які це може мати наслідки і чи будуть від сусідства з АЕС якісь дивіденди.
На обласній нараді її учасникам була надана детальна інформація про те, що і як робиться на ХАЕС, про безпечність її роботи.
Зокрема, на Хмельницькій АЕС реалізовано комплекс заходів, які забезпечують радіаційну безпеку персоналу та виключають шкідливий вплив АЕС на навколишнє середовище та населення. Для цього передбачені чотири фізичні бар’єри безпеки, які попереджують можливий викид радіоактивних речовин. А діюча на даний час на ХАЕС система контролю за впливом станції на навколишнє середовище надійно забезпечує її екологічну безпеку. Також паралельно запроваджено й автоматизовану систему контролю радіаційної обстановки (АСКРО) в зоні спостереження.
За результатами багаторічного моніторингу, який проводиться лабораторією охорони навколишнього середовища з 1989 року, відзначено, що експлуатація енергоблоків ХАЕС не спричинила погіршення екологічного стану довкілля у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження.
Для Хмельницької АЕС характерно те, що всі стічні води, що утворюються на підприємстві після очищення, направляються в технологічний цикл АЕС і не скидаються у водні об’єкти загального користування. Якість води водойми-охолоджувача за багатьма показниками краща, ніж якість води у річці Горинь.
Одним із пріоритетних завдань НАЕК «Енергоатом» є інформаційно-роз’яснювальна робота з громадськістю. Подальший розвиток галузі без повернення до неї довіри населення неможливий.
Діючим законодавством України передбачено право для населення районів, прилеглих до АЕС на соціально-економічну компенсацію від ризиків її діяльності, а саме — на використання частини коштів, які інвестуються, на будівництво об’єктів соціального призначення. За техніко-економічними розрахунками під час добудови енергоблока № 2 ХАЕС на соціальний розвиток було перераховано 64 млн. 614 тис. гривень, зокрема, Хмельницькій області було виділено 45 млн. 737 тис. гривень, а Рівненській — 18 млн. 877 тис. гривень. До того ж, ХАЕС є найпотужнішим на Хмельниччині джерелом податків і відрахувань.
Сповідуючи принципи прозорості й відкритості, керівництво ХАЕС прагне до найтіснішого діалогу з громадськістю. Рівно рік тому в м.Славуті було проведено нараду з добудови енергоблоків. А за кілька останніх років Хмельницьку АЕС відвідало 17 делегацій, у складі яких перебувало до 800 депутатів місцевих рад, було проведено 300 екскурсій, а лекційними виступами енергетиків охоплено до 10 тисяч осіб. У діалозі прихильників і противників атомної енергетики потрібна повна і точна інформація. Отож об’єктивне ставлення населення до роботи ХАЕС буде гарантом подальшої атомної перспективи краю.
Про те, що діалог триває, свідчить і список соціальної допомоги, який визначився на зустрічах з територіальними громадами зони спостереження. Про аспекти співпраці й реальні справи населення у зоні спостереження на зустрічі вів мову й голова Асоціації територій, прилеглих до зони ВП «Хмельницька АЕС», міський голова Славути Василь Сидор. До складу цього громадського утворення входять 10 територіальних громад Хмельницької та Рівненської областей з населенням до 350 тисяч осіб. Василь Богданович від імені членів Асоціації висловив ряд суттєвих зауважень щодо розвитку інфраструктури захисту населення у зоні спостереження у разі надзвичайної ситуації на АЕС й, відповідно, компенсацій за ризик проживання у цій зоні.
Виступаючого підтримав і депутат обласної ради А.І.Побережний. Позицію нетішинського самоврядування щодо добудови енергоблоків ХАЕС висловила секретар міської ради Нетішина Л.М.Горбатюк. Виступали й сільські голови громад, які розташовані у зоні спостереження ХАЕС, представники владних структур райдержадміністрацій.
Різноаспектними були промови керівників фракцій обласної ради. Загалом усі вони стосувались двох основних позицій: атомну енергетику слід розвивати, бо це потрібно для розвитку економіки країни в цілому й регіону зокрема. А з іншого боку необхідно приділяти більше уваги соціальним проблемам території, прилеглої до ХАЕС. Насамперед, слід вирішити актуальні питання безпеки проживання, зайнятості населення, забезпечення житлом, люди повинні отримувати більші пільги від сусідства з «мирним» атомом, вживати заходи з енергозбереження, активніше вести будівництво об’єктів соціального призначення тощо.
На зустрічі була порушена й проблема Шепетівки, стосовно її входження у зону спостереження АЕС. Зокрема, депутат обласної ради, голова постійної комісії бюджетного планування і фінансів обласної ради М.М.Агарков наголосив на важливості урахування впливу нових потужностей ХАЕС на екологічну систему північного регіону Хмельниччини. Зауважив, що сам Нетішин уже не в змозі буде забезпечувати АЕС потрібною кількістю працівників. Тут значно зростає роль сусідніх населених пунктів, і цьому треба надавати суттєвого значення.
Учасники наради поставили очільникам атомної енергетики чимало злободенних питань: і щодо електрифікації населених пунктів зони спостереження як альтернативи газифікації, і перспектив розвитку атомної енергетики країни, і подальшої соціальної підтримки Хмельницькою АЕС громад краю.
Президент ДП НАЕК «Енергоатом» Ю.О.Недашківський аргументовано даючи відповіді на запитання, погодився з деякими критичними зауваженнями. Власне, як і генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» М.С.Панащенко. Який, проте, доречно зауважив, що не всі проблеми регіону можна вирішити за рахунок ХАЕС, чимало повинна зробити й держава.
Те, що добудова енергоблоків на Хмельницькій АЕС буде сприяти розвитку регіону, а саме підприємство творців атомної електроенергії є вагомим рушієм економічного зростання області, було лейтмотивним у виступі голови облдержадміністрації І.К.Гавчука. А голова обласної ради І.В.Гладуняк у резюме заходу вивів тезу, щоб рішення наради сприяли ефективному й поступальному результату. А оскільки питання добудови енергоблоків АЕС все ще перебуває на початковій стадії, то вся громада області має підтримати цю потрібну для краю справу.
Після наради відбулась прес-конференція президента ДП НАЕК «Енергоатом» Юрія Недашківського для представників засобів масової інформації, у якій брав участь і голова обласної ради Іван Гладуняк.
Відповідаючи на питання, які стосувались багатьох аспектів роботи АЕС й розвитку атомної енергетики, Юрій Олександрович наголосив на великому потенціалі України у цій галузі. А стосовно добудови третього і четвертого енергоблоків ХАЕС, то нарада, яка відбулась у Хмельницькому, є свого роду стартовою у їхній подальшій долі, оскільки це дасть поштовх до дії у підготовці законодавчої та організаційної бази. А все це забезпечить ту «дорожню карту» справі, яка дасть змогу всім учасникам процесу рухатись уперед.
Та найголовніше те, що саме наш регіон покликаний зіграти значну роль у розвитку атомної енергетики. Адже саме завдяки їй, на переконання президента ДП НАЕК «Енергоатом» Ю.О.Недашківського, Україна зможе стати енергетично незалежною країною.