До розвитку атомної енергетики Україну спонукатимуть стрімке зростання цін на нафту і газ, наявність політичних ризиків у постачанні цих енергоносіїв, необхідність зменшення шкідливих викидів у атмосферу та конкурентоспроможність галузі.
Відтак, згідно із затвердженою у 2006 році «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року» та на подальші роки, перед НАЕК «Енергоатом» стоїть завдання зберегти частку АЕС у виробництві електроенергії на рівні 50 відсотків при його загальному зростанні. З огляду на це першочерговими завданнями НАЕК «Енергоатом» є спорудження нових генеруючих потужностей, продовження ресурсу діючих енергоблоків, диверсифікація постачання ядерного палива, забезпечення формування державного резерву ядерного палива та ядерних матеріалів, створення на державному рівні системи поводження з радіоактивними відходами тощо.
Відповідно до цієї стратегії на ХАЕС було проведено робочу нараду щодо добудови третього та четвертого енергоблоків.

З історичної довідки. Блоки на ХАЕС будують близько 20 років, хоча на момент зупинення будівельно-монтажних робіт 1990 року до їх фізичного запуску залишалися лічені місяці.
Взагалі, Хмельницьку АЕС планували як чотириблокову. До речі, кожен блок-мільйонник здатен забезпечувати електроенергією невелику область на кшталт Тернопільської.
Хмельницька АЕС — наймолодша вітчизняна атомна станція. Наказ про початок робіт на станції було видано Міністерством енергетики та електрифікації СРСР 4 лютого 1977 року. Передбачалося, що на станції будуть експлуатуватися чотири енергоблоки загальною потужністю 4 ГВт. Будівництво першого блоку було розпочато 22 січня 1981 року. Другий, третій та четвертий енергоблоки почали споруджувати, відповідно, у 1983, 1985 і 1987 роках.
Фізичний пуск першого блока Хмельницької АЕС було здійснено 10 грудня 1987 року, перші кіловати електроенергії почали надходити в енергомережу 22 грудня.
Під тиском «зелених» 9 лютого 1990 року Хмельницький обком КПУ прийняв рішення про недопустимість завантаження ядерним паливом другого блоку, а 3 серпня того ж року Верховна Рада оголосила мораторій на будівництво АЕС. На той час будівництво другого блоку було завершено на 95 відсотків і тривала підготовка до пусконалагоджувальних робіт, на третьому блоці виконано монтаж 3-го ярусу гермооболонки, на четвертому блоці — виконано роботи з облаштування підземної частини фундаментів під обладнання.
Протягом останніх років точилися розмови лише стосовно добудови другого енергоблока, а два роки тому заговорили про добудову третього та четвертого блоків ХАЕС. НАЕК «Енергоатом» нарешті прийняв виважене рішення стосовно їхнього подальшого будівництва.

З приводу цього відбулася чергова нарада на ХАЕС. Її провів міністр палива та енергетики Юрій Продан. У заході також взяли участь президент ДП НАЕК «Енергоатом» Ю.О.Недашківський, генеральний директор ВП «Хмельницька АЕС» М.С.Панащенко, голова облдержадміністрації І.К.Гавчук, голова обласної ради І.В.Гладуняк, відповідальні працівники станції.
Під час візиту міністр ознайомився з ходом ремонтних робіт турбогенератора енергоблока № 2. Оглянув будівельні конструкції і приміщення третього та четвертого енергоблоків.
Після завершення робочої наради відбулась прес-конференція міністра палива та енергетики України і президента НАЕК «Енергоатом». Журналістів цікавили питання надання пільг на електроенергію жителям прилеглих до АЕС територій, можливості переведення населених пунктів на електроопалення замість газового, вибір будівельних організацій, які будуть задіяні у добудові двох енергоблоків. Порушувалися питання розвитку соціальної інфраструктури, вартості будівництва, методики визначення зони спостереження.
Очільники енергетики аргументовано дали відповіді на запитання, погодившись з деякими критичними зауваженнями.
Юрій Продан говорив про першочергові заходи зі спорудження та проектного забезпечення завершення будівництва двох енергоблоків. За його словами, Міністерство планує, якнайшвидше завершити підготовку плану-графіка добудови цих блоків. Документ передбачатиме заходи з розробки техніко-економічного обґрунтування, заміни конструкцій, а також розконсервації обладнання. У рамках цих дій у жовтні планується провести громадські слухання у населених пунктах, розташованих у 30-кілометровій зоні спостереження навколо ХАЕС.
Уведення в експлуатацію нових блоків на ХАЕС дозволить покрити дефіцит електричних потужностей у західному та центральному регіонах країни та підвищить надійність енергосистеми.
Міністр заявив, що Україна має стартові умови для розгортання нового будівництва. «Ключовим питанням буде тільки забезпечення ритмічного фінансування, що дозволить послідовно крок за кроком мобілізувати весь вітчизняний потенціал. Це є пріоритетом діяльності Мінпаливенерго та НАЕК «Енергоатом», — наголосив Юрій Продан.
Він також зауважив, що рівень розвитку енергетики має визначальний вплив на національну безпеку, стан економіки у державі та якість життя людей. «Ядерна енергетика займає особливе місце у паливно-енергетичному комплексі України і сьогодні є запорукою економічної стабільності держави. Уряд, Мінпаливенерго приділяють постійну увагу питанням безпечної роботи ядерних установок, вирішенню нагальних соціальних проблем та виконанню Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань у сфері мирного використання ядерної енергії», — сказав міністр.
Він відзначив, що рівень безпеки на вітчизняних АЕС відповідає міжнародним стандартам, а роботи з підвищення безпеки енергоблоків фінансуються повністю. До кінця 2016 року планується ввести в експлуатацію третій та четвертий енергоблоки Хмельницької АЕС. При цьому слід врахувати наявність розвиненої інфраструктури майданчика Хмельницької АЕС та великий обсяг виконаних будівельних робіт з основних споруд готовые ответы.
Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашківський наголосив, що нині головним завданням компанії є максимальне прискорення підготовчих робіт до спорудження 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС, аби з 2010-го року можна було розпочати активну фазу будівництва. Нині компанія завершує передпроектні роботи. Після того, як Верховна Рада ухвалить Закон України «Про будівництво нових енергоблоків на майданчику ХАЕС», розпочнеться проектування об’єктів. Ці роботи заплановано на 2009 рік.
До прийняття закону компанія розробить ТЕО і звіт про вплив на навколишнє середовище. Планується провести місцеве дорадче опитування (консультативний референдум) і отримати рішення місцевих держадміністрацій про узгодження будівництва енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС.
Енергетичною стратегією України, яка затверджена урядом у березні 2006 року, планується будівництво нових енергоблоків. Таке рішення грунтується, насамперед, на наявності сировинних ресурсів урану, за якими Україна входить до десятки світових лідерів, а також завдяки стабільній роботі АЕС, потенційних можливостей країни щодо створення енергетичних потужностей на атомних електростанціях, а ще — наявних проблемах у тепловій енергетиці. Отож, з 2010 до 2020 року об’єктивно необхідно створювати компенсуючі енергетичні потужності замість енергоблоків АЕС та ТЕС, що будуть виводитись з експлуатації.
З цією метою «Національною енергетичною програмою розвитку енергетики до 2010 року» та «Енергетичною стратегією України до 2030 року» передбачено добудувати та увести в експлуатацію у 2015–2016 роках третій та четвертий енергоблоки ХАЕС. Відтак уряд видав низку розпоряджень. Вже проведено обстеження даних енергоблоків, триває вибір реакторної установки тощо.
Спеціалісти дотримуються думки, що слід встановлювати той тип енергоблоку, під яким були запроектовані його будівельні конструкції. Крім того, енергоблок ВВЕР-1000 повністю відповідає українським вимогам ядерної безпеки. Всі роботи виконані під ВВЕР-1000, і використання будь-якого іншого реактора призведе до необхідності демонтажу об’єктів третього й четвертого енергоблоків. На це потрібно буде затратити близько 1 мільярда гривень. Крім того, за висновками фахівців НАЕК «Енергоатом», можливість використання при будівництві енергоблоків № 3 та № 4 інших реакторів закордонного виробництва обмежується відсутністю транспортної інфраструктури для перевезень комплектуючих, відсутністю досвіду їхньої експлуатації в Україні й невідповідністю вимогам вітчизняної нормативно-правової бази у сфері ядерної безпеки.
За словами Юрія Олександровича, грошей на добудову енергоблоків вистачить, оскільки у 2009 році коштів на ядерну енергетику закладено у чотири рази більше, ніж цьогоріч. «За нашими попередніми висновками, середня вартість будівництва, коливається від 2 млрд. доларів до 2 млрд. євро на один енергоблок», — зауважив він.
Присутні не оминули питання щодо видобутку власного палива для українських енергоблоків. На це міністр пообіцяв, що до 2015 року всі енергоблоки будуть забезпечені власним ураном. Адже в рік будуть видобувати 1,5 тис. тонн цього палива.
На зустрічі також говорили про соціальні напрямки роботи. Зокрема, про те, що два відсотки від товарної продукції ХАЕС мають відраховуватися на соціальні потреби. Однак закон сьогодні не діє. І наразі потрібно зробити все можливе, щоб законодавчі питання були врегульовані.
Що ж до будівельників, які мали б продовжити будівництво, то, за словами генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» Миколи Панащенка, вони є. Яка будівельна компанія буде завершувати спорудження енергоблоків — визначить тендер, який проведуть після підготовки усіх необхідних документів для будівництва двох енергоблоків.
Голова Хмельницької облдержадміністрації Іван Гавчук задоволений візитом міністра. «Мені подобається прийняте рішення про негайний початок добудови ХАЕС, — сказав губернатор. — Через місяць-півтора розпочнеться серйозна робота. Ми з радістю почули й про те, що будівельно-монтажні роботи проводитимуть українські будівельники. Це понад чотири тисячі нових робочих місць тільки монтажників! А ще — велика кількість спеціалістів. Сьогодні дуже важливо детально та зрозуміло розповісти людям про необхідність добудови ХАЕС».
Зважаючи на те, що всі зазначені стратегічні наміри розвитку ядерної енергетики в Україні безпосередньо залежать від ставлення суспільства до галузі, колектив ХАЕС постійно проводить роз’яснювальну роботу серед мешканців краю з метою поширення достовірної інформації про ядерну енергетику та її стан в Україні. Це й продемонструвала дана конференція.