Тема сьогоднішнього матеріалу виникла після того, як до редакції завітав Антон Юрійович Белевський і написав скаргу про неякісні продукти, які він періодично купував на ринку. Одного дня Антон Юрійович купив у м’ясному павільйоні підчеревини, бо дуже захотів з’їсти шкварку. Та коли взявся смажити сало з м’ясом, то воно почало вибризкувати рідиною. На другий день чоловік пішов на ринок шукати продавця, який продав йому таку підчеревину, сварився, доводив, що продукт неякісний. Ще написав він про такі ж невдалі спроби купити свіжу сметану, яйця та домашній сир. Терпіння чоловіка «лопнуло», коли приніс з базару капусту на салат, а вона виявилась гнилою всередині. Він знову бігав на ринок, щоб знайти продавця, повернути товар...
Наприкінці скарги Антон Юрійович написав пропозиції, як організувати роботу на ринку так, щоб викорінити такі негативні випадки в обслуговуванні.
Думки автора безперечно, заслуговують на увагу, ніхто не сумнівається в пережитих ним «базарних» стресах. Тому, що не так давно, у травні, проводилась спільна рейдова перевірка міського ринку працівниками райсанепідемстанції та редакції. Тоді було виявлено цілий ряд порушень санітарних норм, про що й писалось у матеріалі «Базарно-ягідна краса. Що подарує нам вона?». Зокрема, висловлювався сумнів у якості ветеринарно-санітарної експертизи сирих продуктів харчування, що реалізуються на ринку.
Зі згаданою скаргою в руках ми завітали спочатку в райсанепідстацію і поцікавилася, як у них проводиться робота із зверненнями громадян.
Завідувач відділом райсанепідстанції А.НЕЧИПОРУК заявив нам, що у їхній організації розгляд скарг ведеться відповідно до Закону України «Про звернення громадян». «Скарги реєструються. Термін розгляду — не більше місяця. Заявнику обов’язково надається відповідь». «Бажано під-твердити —деталізував санітарний лікар, — де, у кого і коли ви здійснили купівлю неякісного продукту. Навіть можете поскаржитись за телефоном, при умові, що ви вкажете своє прізвище, адресу проживання та адресу торгівельної точки. На анонімні звернення районна СЕС не реагує. Всього у цьому році до санітарної служби звернулося понад 20 громадян».
Помічник лікаря-гігієніста Л.Пюро також доповнила, що цього року відділ гігієни харчування провів на ринку 18 перевірок. Виявлено 53 порушення санітарного законодавства, накладено 40 штрафів, винесено 9 постанов про тимчасове припинення роботи об’єктів, вилучено з реалізації 1042 кг недоброякісної продукції.
Зокрема, м’ясна продукція бралась на контрольні дослідження 437 разів, а відхилення було виявлено у 7 випадках. «Нехай шепетівчани звертаються до нас. Ми допоможемо, пояснимо», — зауважила лікар-гігієніст.
Наступним моїм співрозмовником на цю ж тему був директор КВП «Шепетівський ринок» А.ПІГОЛЬ. Він сказав, що скарги останнім часом не розглядаються, бо їх немає. А щодо скарги А.Белевського пояснив, що контроль за якістю продуктів харчування здійснює ветсанлабораторія, що розташована на території ринку, тому необхідно звертатись туди. Також директор ринку запевнив, що без проблем можна знайти непорядного продавця, бо всі місця на ринку пронумеровані, з торговельниками укладено угоди і за бухгалтерським чеком легко можна встановити прізвище особи, яка продала неякісний продукт.
А.Піголь доповнив: «Я не проти скарг, навпаки, нехай шепетівчани більше б їх писали, відверто вказували на всі наявні недоліки у роботі ринку. Може, хоч це змусить місцеву владу потурбуватись про краще облаштування ринку, про створення належних торговельних місць, адже всі кошти від ринкового збору ми віддаємо у місцевий бюджет. У деяких містах області вони повертаються у розмірі 25 відсотків».
Прокоментувати скаргу А.Белевського ми попросили й завідуючого державної міжрайонної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи А.САНДУЛА. Він повідомив: «Згідно з положенням продавець зобов’язаний обміняти неякісний товар чи повернути покупцю гроші. І все це краще робити у той же день, бо наступного дня людина може вже не торгувати. Облік скарг не ведемо, бо конфліктні ситуації вирішуємо відразу. Хочу підкреслити, що без нашої довідки про якість продукту дирекція ринку не має права надавати торгове місце, а вона надає, порушуючи цим встановлені норми та правила. Ось тому й трапляються випадки продажу неякісних продуктів. Необхідно, щоб самі покупці більше турбувались про своє здоров’я, вимагали у продавців довідку експертизи, або сертифікати якості».

ВІД РЕДАКЦІЇ: Ось такими були відповіді посадових осіб — відрадними, обнадійливими. Хоча з Антоном Юрійовичем Белевським цього якраз не сталося. Свої права споживача він не відстояв і зізнався, що вже остерігається купувати продукти на нашому міському ринку, бо не впевнений у їхній якості. А ми, покупці, хотіли б мати гарантії. Сподіваємось, що контролюючі органи більше дбатимуть про дієвість своїх перевірок, а дирекція ринку по-належному, добросовісно турбуватиметься, щоб неякісні продукти не з’являлися на прилавках.