Серед кращих людей, які були відзначені міською владою на День міста, був і Володимир Юхимович Зарицький — головний механік ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат». Наш сьогоднішній матеріал про нього, як спеціаліста, який протягом 26 років очолює одну з найважливіших ділянок цукроварного виробництва.

Він родом із Хролина, та змалку був далеко від по-дільської землі, проживав з батьками-військовослужбовцями на одній із застав Приморського краю біля радянсько-китайського кордону. Лише у 1960 році родина Зарицьких змогла знову поселитися на Шепетівщині, після демобілізації глави сім’ї. Тут Володимир закінчив десятирічку, а потім за покликанням серця поїхав навчатися на механіка аж у Ленінград, в інститут легкої промисловості.
Не знає Володимир Юхимович, як з’явилася у нього така чітка визначеність і любов до механіки. Його просто тягнуло до металу, який рухається, оживає. Хотілось керувати можливостями механізмів, вносити у їхню роботу щось нове.
Усе трудове життя Володимир Юхимович присвятив улюбленій справі. Спочатку працював інженером-механіком на заводі хімічного волокна в місті Кемерово, потім був інженером-технологом на машинобудівному заводі у місті Знам’янці Кіровоградської області. А у 1982 році сталось друге повернення уже зрілого грамотного чоловіка до Шепетівки.

Если вас интересует обмен денежных знаков по системе вебмани в направлении wmr - wmb и вы ищете выгодный курс, можете воспользоваться сервисом, который покажет какой курс в реальном времени у разных обменных пунктов.

Цукрокомбінат тоді був потужним гігантом, працювали два заводи — пісочний і рафінадний, сотні одиниць обладнання потребували досвідчених, грамотних спе-ціалістів. Тому Володимира Юхимовича тут зустріли радо і з тимчасової посади слюсаря-наладчика одразу довірили очолити механічну службу підприємства.
За 26 років роботи головний механік вивчив і знає кожний механізм, як мовиться, до останнього гвинтика. Ми пройшлись з ним цехами комбінату, і він з любов’ю розповідав про дифузні апарати, фільтри, випарні станції, жомовіджимні преси, стрічкові транспортери, котли, розподілювачі, центрифуги. Все це працювало, рухалось, гуділо, шипіло, кипіло.
Так і має бути у сезон цукроваріння. Підприємство повинно працювати продуктивно, без простоїв, випускати заплановану кількість сировини. Володимир Юхимович показав погодинний графік переробки цукрового буряка, який розміщено в цеху цукру-піску. Четвергова нічна зміна встигла переробити 1589 тонн сировини. «А взагалі, добова потужність нашого сьогоднішнього виробництва — більше трьох тисяч тонн цукрових коренів», — уточнив головний механік.
Такій злагодженій, безперебійній роботі механізмів сьогодні передував напружений, відповідальний період ремонту обладнання навесні та влітку. П’ять бригад, у яких трудилось 26 слюсарів, працювали під керівницт-вом головного механіка, проводили капітальний та поточний ремонти усіх наявних механізмів. Допомагали йому в цій важливій справі досвідчені бригадири — Ростислав Захожий, Віктор Самойлюк, Микола Момот на інші.
Почесна грамота спеціалісту від міської ради — ще одна трудова відзнака у професійній біографії Володимира Юхимовича. Серед них є і Золотий нагрудний знак, яким також пишається ветеран комбінату.
Напередодні професійного свята ми щиро вітаємо головного механіка з цим високим трудовим визнанням і раді, що його ім’я поповнило когорту славних виробничників нашого краю.