Одні брати прославили себе у боксі, а у нашому місті та районі відомі брати Криворчуки, як молоді, ініціативні підприємці-перевізники. До Дня автомобіліста наша розповідь про Володимира та Руслана — братів по крові та професії.

Особисто я люблю читати і писати про трудові династії, родинні професії. В уяві завжди постає образ сильного чоловіка, глави сім’ї, який любить свою професію та дітей, який все життя намагається навчити своїх спадкоємців справі, яка приносить достаток і задоволення.
Саме батькові, Миколі Івановичу Криворчуку, завдячують сини Володимир та Руслан за свою професійну схильність та за ідею створення невеличкого сімейного транспортного бізнесу.
Микола Іванович все життя працював водієм у пасажирському автопарку, знав, що професія водія завжди буде потрібна, тому й наполіг, щоб його хлопці мали технічну освіту. Спочатку Володимир, а потім і Руслан закінчили Новоушицький технікум механізації, отримали спеціальності техніків-механіків, які й визначили їхні подальші життєві долі.
У хлопців були можливості влаштуватись по-іншому. Володимир певний час працював педагогом. Руслан — інспектором охорони, та важкі роки нашої перебудови змусили їх взятися за нові, більш прибуткові справи.
У 2000 році родина Криворчуків спільно купила старенький автобус, відремонтувала його, розробила маршрут «Шепетівка–Марківці» і почали перевозити людей.
Наскільки успішно працюють сьогодні брати-перевізники, говорять такі факти. Володимир Криворчук виграв тендер на міських перевезеннях на маршруті 1-А. Його «ГАЗелі» вже більше п’яти років безперервно курсують із залізничного вокзалу до с.Судилкова. Сьогодні під його керівництвом трудяться п’ять водіїв, протягом дня вони здійснюють 60 рейсів. Автобуси курсують на маршруті 1-А кожні 15 хвилин, і пасажири цим задоволені.
Руслан Криворчук виграв тендери на міські маршрути 5-А та 6. Напрям 5-А є одним із головних у місті, бо здійснює зв’язок між двома вокзалами. Міська влада відзначає, що цей маршрут є одним із кращих: комфортабельні «ПАЗи» курсують завжди за графіком, безперебійно, майже немає нарікань від пасажирів. Такої ж чіткості у курсуванні автобусів намагається добитись приватний підприємець і на маршруті № 6 (до селища Косецького). Він нещодавно виграв конкурс на цей напрям.
Крім міських рейсів перевізник працює і на приміських маршрутах. Щодня за кермо автобусів цього невеличкого транспортного підприємства сідають семеро водіїв, які поспішають завезти людей у Марківці, Жолудки, Полонне, Новоселицю.
Руслан Криворчук дуже задоволений людьми, які трудяться разом з ним. «Мої хлопці, — так він їх називає, — аси своєї справи, люблять свою роботу, досконало вміють керувати транспортом, доглядати його, уважні до пасажирів».
Ми познайомились з деякими водіями, які були вільні від рейсів чи готувались до них. Це Олександр Дремлюга, Володимир Лавренчук, Олександр Пипич, Олександр Слісарчук. Їх ви бачите на знімку у такій же послідовності (справа наліво), а крайній ліворуч — Руслан Криворчук.
Кращих своїх водіїв називав і Володимир Криворчук. Це Віктор Павлишин, Володимир Осіпов, та вони були того дня в дорозі, на маршрутах.
Напередодні Дня автомобіліста ми зичимо братам Криворчукам, їхньому батькові, ветерану-автомобілісту Миколі Івановичу та всім водіям щасливих поїздок, рівних доріг, зеленого світла і вдачі!