Шепетівський міськрайонний центр зайнятості провів захід для випускників шкіл міста і району

У підвальних приміщеннях гуртожитку по вулиці Горбатюка, 12, утворилось і вже не один рік існує смердюче озеро. Відходи каналізації та зливова вода перемішались тут і дістають усіх своєю «ароматизацією» і вдень, і вночі. Про це скаргу в редакцію написали мешканці будинку. Під нею стояло 18 підписів з вказаними прізвищами та номерами кімнат. З цього факту вже було видно, що люди доведені до відчаю, не бояться розголосу і готові до останнього захищати своє помешкання від руйнації.

Мабуть, ніхто не заперечить простої істини: «Хліб — основа нашого життя». Цей продукт щодня на нашому столі. Він дає нам силу для життя, для навчання, для роботи. Тому від якості хліба, який ми споживаємо, залежить і наше здоров’я.
Нині у Шепетівці доволі великий вибір і хліба, і хлібобулочних виробів. Проте не кожен хліб, як мовиться, поживний і смачний. Адже не секрет, що для смаку в нього додаються і поліпшувачі, і розпушувачі. Тому особисто я давно купую хліб тільки Шепетівського хлібозаводу, який не лише відповідає усім нормам і стандартам, але й смачний.
Про сьогодення підприємства, яке більше двох років носить назву «Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Колос», наша розмова з його директором Ніною Василівною ГРИЩУК.

Серед кращих людей, які були відзначені міською владою на День міста, був і Володимир Юхимович Зарицький — головний механік ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат». Наш сьогоднішній матеріал про нього, як спеціаліста, який протягом 26 років очолює одну з найважливіших ділянок цукроварного виробництва.

Сьогодні Шепетівщина може пишатися своєю трійкою лідерів харчової промисловості. Наші хлібопекарі, м’ясопереробники та цукровари відчувають себе упевнено на теренах ринкових відносин, вони високоефективно працюють, нарощують виробничі потужності, випускають якісну продукцію, яка користується попитом.
Двадцять сьомого вересня працівники ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат», який очолює голова правління М.М.Агарков, розпочали новий сезон цукроваріння. Напередодні професійного свята харчовиків ми побували на цьому підприємстві, поцікавились здобутками майстрів творення солодкого білого сипучого продукту, який споживають усі.

Ще на початку минулого тижня містом прокотилася хвиля чуток про те, що у банкоматі «Промінвестбанку» не вистачає грошей для видачі готівки. Це спричинило паніку серед клієнтів банку. Біля банкоматів почали утворюватись черги, роздратований натовп вимагав пояснень від керівництва Шепетівського відділення банку. Людей просили не хвилюватися, але аргументованих пояснень справжньої причини бан-ківської кризи ніхто не давав. Тож не дивно, що вже наприкінці тижня до відділення «Промінвестбанку» в Шепетівці, що розташований на проспекті Миру, звідусіль поспішали клієнти з метою дострокового закриття депозитів і отримання готівки.

За своє 85-річне існування санітарна контролююча служба має великий досвід, широкопрофільні лабораторії та досвідчені кадри.
Напередодні професійного свята — Дня працівників державної санітарно-епідеміологічної служби — ми розмовляли з головним державним санітарним лікарем району Володимиром Васильовичем МАЗАЄВИМ.

Цьогоріч у Шепетівському відділі державного підприємства «Хмельницькстандартметрологія» відбулися певні кадрові, реорганізаційні і навіть формальні зміни у назві підприємства. Але це суттєво не вплинуло на роботу його колективу, він продовжує працювати у звичному режимі.
У двох секторах відділу — секторі державної повірки і метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) та секторі сертифікації харчової продукції — у даний час трудиться 13 працівників, багато з яких мають понад 20-30 років виробничого стажу. Відділ обслуговує шість районів нашої області — Шепетівський, Славутський, Полонський, Теофіпольський, Білогірський та Ізяславський. Нині тимчасово виконує обов’язки його керівника Василь Васильович Огойко. З нагоди професійного свята мова піде про турботи і перспективи працівників галузі стандартизації та метрології нашого краю.

Тема сьогоднішнього матеріалу виникла після того, як до редакції завітав Антон Юрійович Белевський і написав скаргу про неякісні продукти, які він періодично купував на ринку. Одного дня Антон Юрійович купив у м’ясному павільйоні підчеревини, бо дуже захотів з’їсти шкварку. Та коли взявся смажити сало з м’ясом, то воно почало вибризкувати рідиною. На другий день чоловік пішов на ринок шукати продавця, який продав йому таку підчеревину, сварився, доводив, що продукт неякісний. Ще написав він про такі ж невдалі спроби купити свіжу сметану, яйця та домашній сир. Терпіння чоловіка «лопнуло», коли приніс з базару капусту на салат, а вона виявилась гнилою всередині. Він знову бігав на ринок, щоб знайти продавця, повернути товар...

З початком нинішньої осені в усіх нас побільшало неприємностей: досить того, що ціни, незважаючи на слова урядовців про приборкання інфляційних процесів, продовжують зростати, а тут ще й підвищення тарифів, зокрема, на воду, блакитне паливо, проїзд у залізничному транспорті.

Колектив п’ятого відділення зв’язку, який очолює Галина Петрівна Вербіцька, молодіжний і дружний. Шістнадцять листонош майже щодня обслуговують свої дільниці, незважаючи ні на пору року, ні на негоду. Причому, як відзначила Галина Петрівна, дівчата працюють добросовісно і оперативно. І хоча листонош забезпечують одягом, взуттям і поштарською сумкою, побажань щодо них є багато. Особливо потребує удосконалення сумка, адже у дощ і сніг вона не зовсім захищає від вологи газети і журнали. Галина Вербіцька неодноразово порушувала це питання у Хмельницькому. Поки що воно чекає вирішення.

Уже з першого свого пленарного дня, 2 вересня нинішнього року, український парламент нарешті запрацював, як ніколи раніше. Для багатьох політиків та й простих громадян це сприйнялося мало не як сенсація, адже, що там казати, раніше ми звикли бачити у сесійній залі лише сварки, бійки, блокування трибун, гул сирен... А тут раптом злагоджена робота!

До розвитку атомної енергетики Україну спонукатимуть стрімке зростання цін на нафту і газ, наявність політичних ризиків у постачанні цих енергоносіїв, необхідність зменшення шкідливих викидів у атмосферу та конкурентоспроможність галузі.
Відтак, згідно із затвердженою у 2006 році «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року» та на подальші роки, перед НАЕК «Енергоатом» стоїть завдання зберегти частку АЕС у виробництві електроенергії на рівні 50 відсотків при його загальному зростанні. З огляду на це першочерговими завданнями НАЕК «Енергоатом» є спорудження нових генеруючих потужностей, продовження ресурсу діючих енергоблоків, диверсифікація постачання ядерного палива, забезпечення формування державного резерву ядерного палива та ядерних матеріалів, створення на державному рівні системи поводження з радіоактивними відходами тощо.
Відповідно до цієї стратегії на ХАЕС було проведено робочу нараду щодо добудови третього та четвертого енергоблоків.