Лікарем за покликанням вважається не той, хто закінчив медичний вуз, а той, хто в будь-яку хвилину здатен прийти на допомогу людині, хто все своє життя до останку і без жалю присвятив здоров’ю інших. Саме таким лікарем за покликанням і, як мовиться, лікарем від Бога є Анатолій Васильович Нікітін — ортопед-травматолог травматологічного відділення Шепетівської ЦРЛ, і саме про нього нині наша розповідь.
У трудовій книжці Анатолія Васильовича лише один запис, зроблений у нашій районній лікарні, куди він прийшов у 1973 році одразу після закінчення Вінницького медичного інституту. З тих пір спливло 35 років — чималий відрізок життя, як для медика. Та у пам’яті — все було ніби вчора: перший асистентський досвід, перша операція, перший вдячний пацієнт...
За весь цей час лікар Нікітін зарекомендував себе, як досвідчений висококваліфікований спеціаліст, який має великий практичний досвід і навики, відмінну теоретичну і практичну підготовку. До того ж, на досягнутому медик не зупиняється. Він постійно удосконалює свою кваліфікацію шляхом систематичного навчання на курсах підвищення кваліфікації. Професіоналізм, чуйність та уважність, притаманні Анатолію Васильовичу, створили йому беззаперечний авторитет серед пацієнтів. Їх любов та повагу він заслужив з самого початку своєї лікарської практики й примножує досі.
Професійне зростання і внесок А.В.Нікітіна у розвиток медичної галузі Шепетівського краю не залишились непоміченими. Майже щороку він відзначається почесними грамотами, подяками та преміями від керівництва медичного закладу, а у 2008 році — удостоєний Почесної грамоти Шепетівської райдержадміністрації.
— Травматологічна служба — це та служба, куди пацієнти потрапляють з ургентними показниками – переломами, опіками різних ступенів тяжкості. Тому лікарі-травматологи мають бути напоготові і вдень, і вночі, — ділиться враженнями заступник головного лікаря В.М.Савчук. — Анатолій Васильович Нікітін з когорти надзвичайно сумлінних медиків. Він щодня дуже рано приходить на роботу, і пізно увечері йде додому. Лікар відвідує своїх пацієнтів навіть у вихідні. Його відданість роботі і ставлення до хворих є гарним прикладом для наслідування молодшим колегам. Працювати з ним легко і надійно.
Травматологічне відділення на чолі із завідувачем О.М.Азаровим складається із 4 лікарів та 21 спеціаліста середнього і молодшого медичного персоналу. Щороку у відділенні лікується понад 1000 хворих, з яких більше половини — оперативним втручанням. Лікар Нікітін проводить до 250 операцій на рік. А скільки їх було у нього за всю лікарську практику — підрахувати просто неможливо.
— Ми з ним майже одночасно розпочали свій трудовий шлях, — розповідає завідувач травматологічного відділення О.М.Азаров. — Обоє належимо до старшого покоління медиків нашого відділення. За 34 роки спільної роботи у нас із Анатолієм Васильовичем завжди було повне взаєморозуміння. Нікітін дуже грамотний і кваліфікований спеціаліст, який у галузі ортопедії і травматології багато в чому є новатором. У нього є раціоналізаторські ідеї, які ми підтримуємо і запроваджуємо у лікувальну практику, в тому числі і в хірургічну. Траплялося навіть так, що його метод, скажімо, в оперуванні хворих, який ми успішно опановували, згодом з’являвся у медичній літературі, як чиєсь чергове відкриття у медицині.
Окремої поваги заслуговує його ставлення до пацієнтів, не залежно від їхнього віку чи статусу. Анатолій Васильович — безвідмовний лікар, тож користується повагою у пацієнтів. За будь-яку доручену справу він відповідає, як мовиться, до кінця. Тому я завжди спокійний, залишаючи Нікітіна замість себе, коли їду у відрядження. Я знаю, що на нього можна покластися.
Слово про колегу сказав і Г.П.Горщар, який представляє середнє покоління плеяди лікарів травматологічного відділення.
— З Анатолієм Васильовичем я працюю пліч-о-пліч з 1991-го року. Вважаю його не лише своїм старшим наставником, а й вчителем. Безмежно вдячний йому за його лікарський досвід, який я переймав і продовжую переймати. Пригадую один випадок, який трапився ще на початку моєї професійної діяльності.
Добре пам’ятаю, що була субота, коли до нас у відділення прямо із відділу РАЦСу потрапив наречений. Несучи на руках по сходах наречену, бідолаха упав і отримав перелом кісток гомілки зі зміщенням. У відділенні зібрались родичі, у розпачі гірко ридала молода дружина. Перед лікарем Нікітіним постало непросте завдання, виходів з якого могло бути лише два: або ставити пацієнту скелетний витяг (а це неминуча госпіталізація у відділенні), або терміново оперувати і повертати нареченого на весілля. Анатолій Васильович вирішив оперувати. Я був у нього асистентом. Операція пройшла успішно, пацієнту було накладено апарат зовнішньої фіксації Ілізарова, а після виходу з наркозу щасливе подружжя повернулося до гостей і весілля було врятоване.
Лікар-інтерн К.В.Сідлецький також поділився враженнями від співпраці зі старшим колегою А.В.Нікітіним:
— Це хороша людина, оптиміст, жартівник, який підтримує доброзичливу атмосферу в нашому колективі, залюбки ділиться з нами своїм досвідом. Тому я вдячний долі, що подарувала мені шанс познайомитись і працювати з Анатолієм Васильовичем.
Народившись на Тернопільщині, більшу частину свого життя А.В.Нікітін провів у Шепетівці, зріднившись з мешканцями нашого краю, як мовиться, душею. За його спиною величезний життєвий і професійний досвід, тисячі врятованих життів, людська шана і повага.
П’ятнадцятого грудня в життя Анатолія Васильовича завітає черговий ювілей — 60-річчя. Весь колектив Шепетівської районної лікарні на чолі з головним лікарем В.М.Поліщуком щиро вітають ювіляра, зичать йому міцного здоров’я, довгих і щасливих років життя, наснаги у роботі, щоб його знання та висока професійна майстерність ще довго служили людям.