Минулого тижня народні депутати України працювали у виборчих округах. Випала нагода і нам поспілкуватися з народним обранцем від фракції БЮТ Олександром Васильовичем БУРЯКОМ, який представляє Славутський виборчий округ № 189, почути відповіді на злободенні питання сьогодення. Він — депутат двох скликань, працює у Комітеті Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.
Отож, розмова точилася, здебільшого, навколо економічної ситуації в Україні. Насамперед ми поцікавилися результатами підписання договору на постачання газу з Росією.

— Ви самі бачили, якою критичною була ситуація на газовому ринку до 19 січня цього року. Підписання контрактів на постачання газу між Україною і Росією означає кінець «газового» протистояння та остаточний перехід на прямі (без посередників), прозорі та передбачувані стосунки у цій сфері між двома країнами. Це, звичайно, досягнення українського уряду на чолі з Ю.В.Тимошенко. Україна останньою з усіх пострадянських країн переходить на ринкові відносини у газовій сфері і європейські ціни. Причому контракт підписаний на 10 років. Газова «війна» не могла тривати довше, бо і так понесли величезні збитки обидві сторони. Переможців немає. Перехід на ринкові ціни, на формульну основу дає ще одну ступінь енергетичної та політичної незалежності України.
Звичайно, ми переживаємо нелегкі часи. На всі інші випробування накладається і світова криза. Тепер усе залежить від уміння заощаджувати, господарювати. Зрозуміло, що середньорічна ціна на російський газ у 2009 році для вітчизняних підприємств 228,8 долара за тисячу кубометрів немала. Тому без запровадження енергозберігаючих технологій, раціонального використання ресурсів не обійтися. Це змусить змінити ставлення до роботи як керівників, так і робітників.
— Це Ви говорите як економіст і фінансист?
— Звичайно, бо нині, як ніколи, доречне гасло радянських часів: «Економіка повинна бути економною». І у цьому має бути якнайменше політики. Потрібне об’єднання сил, коштів для подолання кризи. Знаєте, я уважно слухав виступ 44-го Президента США Барака Обами на інаугурації і мені сподобався його заклик до американців об’єднуватися, сподіватися лише на себе. І нам потрібно змінюватися, наполегливо працювати.
— Здається, і наші люди починають переконуватися, що потрібно покладатися не лише на державу...
— Цими днями я зустрічався з виборцями округу, керівниками підприємств, організацій. Відчуваю стурбованість людей нелегким сьогоденням. Хоча і в нинішній ситуації окремі колективи працюють стабільно. Отож, багато залежить від кожного з нас. Головне — не опускати руки. Держава повинна допомагати тим, хто найбільше цього потребує, — соціально незахищеним.
Велика роль відводиться спонсорам, меценатам. У свою чергу хочу сказати, що я, як народний депутат, одержую чимало запитів, звернень від виборців округу і у міру можливого стараюсь допомагати людям. У нас, на території округу, діють громадські приймальні при партійних осередках ВО «Батьківщина». Вони тісно співпрацюють з владою та органами місцевого самоврядування, з депутатами від франції БЮТ, обласної ради — Миколою Агарковим, міської — Ольгою Єсіповою, районної — Казимиром Бабієм, Андрієм Гордійчуком, з помічниками народного депутата Миколою Гончаром, Людмилою Комісою.
Протягом 2008 року до приймалень звернулося понад 800 громадян. У переважній більшості людей хвилювали наболілі питання земельних і майнових відносин, виплати заощаджень, комунальних тарифів, пасажирських перевезень, надання допомоги будівельними матеріалами, коштів для проведення операцій тощо. Одне слово, весь спектр життя. Багато людських проблем вдалося розв’язати, деякі ще у ході вирі-шення. Торік надано допомоги на 80 тисяч гривень. Деякі звернення вимагають тривалого розгляду. Працівники громадських приймалень намагаються бути терплячими і всіляко допомагають громадянам Шепетівського краю.
Уже традиційно ми підтримуємо тісні зв’язки з трудівниками аграрної сфери. До Дня працівників сільського господарства кращих хліборобів Шепетівщини відзначали преміями, цінними подарунками. Значну увагу приділяємо освітній галузі, культурі. Кільком навчальним закладам подарували комп’ютери, а Шепетівському міському будинку культури — коштовний музичний інструмент — баян. Зазвичай матеріально допомагаємо шепетівчанам у проведенні різноманітних заходів, державних свят, Дня міста, Дня Перемоги. Відгукуємося на прохання парафіян, сприяємо при спорудженні храмів.
— Олександре Васильовичу, а що ж нам, пересічним громадянам, чекати від 2009 року?
— Безперечно, рік буде нелегким. Однак сподіваюся, що політики найвищого рангу об’єднають свої зусилля і ми подолаємо економічні негаразди, станемо сильнішими. А для цього усім нам необхідні мудрість, виваженість, терпіння і велике бажання працювати в ім’я майбутнього.
С.ПИЛИПЕНКО.