Особливості роботи за сумісництвом працівників господарських товариств визначаються домовленостями з роботодавцями, за винятком питань соціального захисту і дотримання трудових прав, встановлених законодавством. Так, громадяни, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу і її розмір не обмежується.
Закон про відпустки надає сумісникам право на:
— оплачувану щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
— відпустку без збереження зарплати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
— додаткові відпустки у зв’язку з навчанням. При цьому ст. 217 КЗпП встановлено, що на їх час зберігається середня заробітна плата лише за основним місцем роботи.
За домовленостями між сторонами відпустка без збереження заробітної плати може бути надана на одному з підприємств або одночасно на обох, у тому числі під час використання щорічної відпустки на одному з них.
Відряджаючи працівника-сумісника у службову поїздку, слід пам’ятати, що на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.