В сучасних умовах особливого значення набуває проблема особистої безпеки дитини, тому що через незахищеність дитини перед природним, техногенним і соціальним оточенням потенційні загрози легко стають реальністю. До цього можна також додати повну відсутність у юних громадян життєвого досвіду. Саме тому всім нам, дорослим, необхідно максимально використати свої знання та доступні засоби для вирішення проблеми особистої безпеки дитини.
З метою надання практичної та методичної допомоги педагогічним працівникам з питань цивільного захисту та безпеки життєдіяльності протягом першого кварталу проводились планові заняття з вихователями дошкільних навчальних закладів, вчителями 2-х класів, класними керівниками м.Шепетівки, Шепепетівського району. Навчання на курсах ЦО пройшли понад 350 осіб. Спеціалісти курсів ЦО навчали вихователів ДНЗ (слухачів курсів) діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій, знайомили із засобами індивідуального та колективного захисту; з приладами радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Надали рекомендації щодо проведення Тижня безпеки дитини у ДНЗ, навчали правилам поведінки дітей у небезпечних ситуаціях.

Поради батькам та вихователям
Дитина з того моменту коли починає ходити, оточена небезпеками. Як застерегти її і у той же час не посіяти в душі зайвої підозрілості та недовіри до людей загалом?
Зустріч з незнайомими людьми. Ця тема, мабуть, найбільше хвилює батьків. Намагайтеся пояснити дитині, що майже ніхто з дорослих, які можуть заговорити з нею у дворі, не бажають їй зла. Але про всяк випадок ні з ким із незнайомців нікуди ходити не треба. Обґрунтуйте конкретні ситуації, чим дорослі можуть приманювати дитину: пригостити; пообіцяти показати цуценят, кошенят або інших свійських тварин; пропозицією подивитися мультики або пограти на комп’ютері; сказати дитині, що мама потрапила в лікарню і запропонувати поїхати до неї. Батькам та вихователям слід постійно повторювати напуття: «Ні з ким нікуди не ходи». Цю фразу дитина повинна міцно засвоїти.
Пам’ятайте: будь-які потурання у даному питанні матимуть досить серйозні наслідки. З раннього дитинства дитина повинна знати, що люди бувають різними, і мати справу можна лише з тими, кого добре знаєш.
Закон чотирьох «НІ» вважається обов’язковим для будь-якої дитини: ніколи не розмовляй з незнайомцем; ніколи не сідай у автомобіль до незнайомця; ніколи не грай по дорозі зі школи додому; ніколи не гуляй з настанням темряви.
Виховання імунітету особистої безпеки у дитини повинно відбуватись разом із дотриманням почуття міри. Розмови на ці теми треба вести доброзичливо і ніби випадково. Якщо дитину залякати агресивним світом, то вона розучиться ризикувати (а у деяких ситуаціях ризик — найважливіша частина самозахисту) і стане сприймати світ як агресивне оточення.
Навчання не дасть наслідків, якщо не враховувати особливості дитячої психіки, яка не сприймає слів: «заборонено», «не можна» тощо. Краще скажіть дитині: «Давай вчитися разом, допоможи мені позбутися занепокоєння про тебе».
Дітей важко позбавити звички відчиняти двері відразу після дзвінка, навіть не зазирнувши у вічко і не запитавши, хто прийшов. Не полінуйтеся кілька разів провести інструктаж і проконтролюйте, як дитина засвоїла урок елементарної безпеки.
Залишившись наодинці у квартирі, дитина повинна знати, що двері завжди потрібно зачиняти не тільки на замок, але й на засувку або ланцюжок. Дитина не повинна вступати у розмову з дорослими через двері. Щоб зменшити ризик, необхідно навчити дітей уважності, обережності, способам попередження небезпечних ситуацій, з якими вони можуть у будь-який день зіштовхнутись.
Неможливо передбачити усі ситуації, які можуть загрожувати життю і здоров’ю дитини, але обов’язок кожного — навчитися діяти її у надзвичайних, несприятливих або нестандартних ситуаціях та дбати про свою особисту безпеку.
Сподіваємось, що наші поради будуть корисними для вас. Отже, слідкуйте за безпекою ваших дітей!