Ось уже кілька місяців кожен із нас певною мірою відчуває економічні негаразди, які можна наз-вати одним словом — «криза».
Дійсно, ще наприкінці минулого року ми стали вчитися заощаджувати — тепер кожну покупку необхідно продумувати, особливо, коли це стосується чогось суттєвого. Раніше, коли кожен банк з готовністю надавав кредит, ми, пересічні громадяни, вибирали модель, колір тощо. Нині вибираємо, якщо можна так сказати, ціну.
Не секрет, що багатьох криза вже торкнулася безпосередньо — йдуть скорочення на роботі, зменшується заробітна плата, скорочується робочий графік. Попереду літо, отож більшість родин задумується, що ж вибрати — відпочинок на морі чи нову шкільну форму для дітей.
Загалом, це неприємне явище стало частиною нашого життя. І необхідно вчитися жити за новими правилами. Про те, яким чином криза торкнулася підприємств нашого міста і яка економічна ситуація на Шепетівщині загалом, ми дізнавалися у компетентних осіб.

Ось що повідомила начальник управління статистики Л.І.Петросян:
— У нашому місті та районі торік працювало 19 підприємств. З них 18 продовжують працювати і у 2009 році, і лише одне підприємство — цегельний завод — нині не діє. Певний спад у випуску продукції є.
В той же час обсяг виконаних будівельних робіт за січень–березень 2009 року становить по місту 32,4 відсотка зростання (порівняно з аналогічним періодом 2008 року), а по району — 77,4 відсотка зростання (до відповідного періоду 2008 р.).
Пасажирські перевезення за перший квартал 2009 року відповідно аналогічного періоду 2008 року зросли по м. Шепетівці на 58,2 відсотка, а пасажирооборот — на 17,7 відсотка.
По району цифри виглядають наступним чином: перевезення пасажирів зменшилося у першому кварталі 2009 року на 2,6 відсотка, а пасажирооборот — на 2,5 відсотка (відповідно до цього ж періоду 2008 року).
А ось що розповів нам стосовно економічної ситуації у нашому місті начальник управління економічного розвитку міськвиконкому В.В.Кулачук:
— Нині змінена система обліку виробництва у порівняльних цифрах. Якщо раніше облік виробленого вівся у гривнях, то нині — поштучно. Тому порівняти виробництва у 2008 та 2009 роках, зокрема, за перший квартал, неможливо.
Отож, якщо підприємства і працюють у поточному році, то це не значить що працюють вони на повну потужність.
Нині триває процедура банкрутства трьох підприємств Шепетівки — цегельного заводу, ВАТ «Шепетівський завод культиваторів» і заводу «Пульсар». Якби не було попередніх банкрутств, тобто перерозподілу власності вказаних підприємств, то ми не так гостро відчули б кризову ситуацію.
На Шепетівщині експорт удвічі переважає імпорт, тобто наші підприємства мають гарні напрацювання у цьому напрямку. Експортують товари ВАТ «Шепетівський ДОК», ТОВ «Шепетівський м’ясокомбінат», ДП «Шепетівський ремонтний завод», ВАТ «Шепетівський цукрокомбінат», ВАТ «Шепетівський завод культиваторів».
Зрозуміло, що проблеми світової кризи не могли не відбитися на наших місцевих підприємствах. Наприклад, ДОК «відчув» це ще у четвертому кварталі минулого року. Зокрема, за останні три місяці 2008 року спад виробництва деревообробників сягнув 14 відсотків, у лісгоспі — також 14 відсотків. Загальне виробництво наприкінці 2008 року в місті знизилося загалом на 24 відсотки.
У першому кварталі 2009 року зменшився експорт та з’явилися дуже серйозні проблеми у пошуку і залученні нових партнерів.
Проте прикладом у теперішній ситуації може слугувати ДП «Шепетівський ремонтний завод», який вистояв у надзвичайно складних умовах реформування, а зараз працює не тільки стабільно, але й нарощує темпи виробництва. Середня заробітна плата на цьому підприємстві — найвища серед промислових підприємств міста.
Для більшості ж підприємств Шепетівки вижити у даній економічний ситуації не так просто. Майже усі підприємства перейшли на скорочений режим роботи. У першому кварталі поточного року на 75 відсотків скорочено робочий графік на ДОКу, на 65 — на цукрокомбінаті, на 80 — на заводі «Пульсар» та «Інтерпродукті», на 54 відсотки — на «Пронексі». Це робиться для того, щоб не проводити серйозних скорочень. Також на ДОКу, «Пронексі», м’ясокомбінаті значно зменшено виробництво продукції.
Не вселяє оптимізму і ситуація щодо будівництва у нашому місті. Зупинилася реалізація інвестиційних проектів будівництва. Зокрема, уже давно мав бути зданий в експлуатацію будинок по проспекту Миру, 10. Через відсутність коштів будівельні роботи не розпочиналися на довгобуді по проспекту Миру, 36-А (біля аптеки № 6). Не реалізовано проект будівництва на місці заводу безалкогольних напоїв, а також біля будинку побуту по вул. Островського, 6-а. Ця ситуація цілком закономірна. Адже більшість проектів втілювалися у життя завдяки кредитним ресурсам.
Криза охопила і залізницю. Зменшилися надходження прибуткового податку до місцевого бюджету майже на 20 відсотків. Залізничники також стали працювати у режимі економії: за скороченим розкладом роботи, з відпустками за власний рахунок, з «урізанням» зарплати.
Однак, не все так погано у нашому домі. Варто згадати, що найбільш живучими, як мовиться, у даній нестабільній економічній ситуації виявилися представники малого та середнього бізнесу. Пройшовши горнило виживання у середині 90-х років, вони працюють нині стабільно.
Міська влада, до речі, зробила деякі кроки назустріч приватним підприємцям. Зокрема, у міру можливого зменшили розмір плати на розвиток інфраструктури міста при здачі об’єктів господарювання в експлуатацію. Водночас переглянули ставки єдиного податку з багатьох видів діяльності (зменшили або залишили на сприятливому для підприємців рівні). Плануємо також переглянути ставки оренди комунального майна.
Хоча і тут є свої ризики, адже фактично припинено кредитування малого і середнього бізнесу (в минулі роки кредитування сягало близько 17 мільйонів гривень на рік). А це значить, що підприємці поки що виживатимуть за рахунок внутрішніх ресурсів.