Третина громадських криниць Шепетівщини замулені та не відповідають санітарним нормам
Козликом ви, звичайно ж, не станете — це із дитячої казки. А от захворіти чи отруїтись — запросто! За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, питна вода є причиною 13 відсотків усіх смертей та 80 відсотків усіх хвороб. За останні 5 років у структурі загальної захворюваності України переважають недуги, які тією чи іншою мірою пов’язані із вживанням недоброякісної питної води. Це хвороби системи кровообігу, органів травлення, сечостатевої системи, новоутворення, хвороби ендокринної системи.
І це не дивно, бо тільки у нашому місті та районі не відповідає санітарним нормам кожна третя громадська криниця. Наші запитання до лікаря з комунальної гігієни Шепетівської районної санепідстанції А.Г.НЕЧИПОРУКА.

— Андрію Григоровичу, скільки всього громадських криниць є у нашому місті та районі?
— Всього в місті для питних потреб використовується 170 громадських криниць. Протягом 2009 року держсаннаглядом вибірково обстежено 40 криниць, з них 15 не відповідають санітарним нормам. Населення ж району користується 770 громадськими криницями, лікарі-гігієністи обстежили 300 об’єктів, 100 з яких також мають відхилення від встановлених санітарних стандартів. Цього року погіршені мікробіологічні показники якості води як у міській, так і в сільській місцевості. У Шепетівці відсоток відхилень складає 7,5, а у Шепетівському районі — 36,6 відсотка.
— Така погіршена статистика якості питної води є винятком чи...?
— Ми зробили порівняльні таблиці досліджень питної води за 2006-2008 роки щодо санітарно-хімічних та мікробіологічних показників. Ці трирічні дослідження показують, що переважають відхилення питної води за санітарно-хімічними показниками, і їх більше допускають у сільській місцевості. Якщо ж проаналізувати кількість відхилень за вказаними роками, то є невеличка тенденція до покращення ситуації з якістю питної води.
А взагалі, щоб кардинально змінити стан справ з децентралізованим водопостачанням міста та сіл району, необхідне належне фінансування з держбюджету. На ремонт криниць, очищення їх від мулу, розробку санітарних паспортів та проведення вчасної загальної щорічної дворазової дезинфекції. Якщо цього не робити, то незадовільні показники так і будуть існувати у цій важливій сфері забезпечення життєдіяльності людей.
— Ви сказали, що неякісна питна вода спричиняє недуги...
— Це беззаперечний факт. Так, наприклад, дефіцит у воді йоду призводить до захворювань дифузним зобом та розумової відсталості. Підвищена жорсткість — до захворювань сечостатевої системи, підвищена мінералізація — до захворювань кістково-м’язової системи. Якщо у воді багато нітратів, то вони спричиняють метгемоглобінемію (хвороба крові), сульфати, хлориди порушують роботу органів травлення, аміак призводить до токсикозів вагітності, мертвонароджуваності, надлишок алюмінію руйнує імунну, нервову системи тощо. Цей перелік можуть продовжити ще й інфекційні збудники.
Достовірно те, що сьогодні у нас немає питної води, яка б не шкодила здоров’ю. Хіба що джерельна.
— А водопровідна?
— Вода, що подається населенню міста водомережею, також не відповідає показникам фізіологічної повноцінності мінерального складу згідно з державними санітарними нормами. Є відхилення (більше норми) щодо жорсткості, лужності, рівня фтору. Через зношеність водомереж часто фіксувались факти підвищеного вмісту заліза у питній водопровідній воді. У зв’язку з проведенням хлорування, міські мешканці користуються водою, у якій постійно знаходяться хлоромісткі сполуки, що також негативно впливає на здоров’я.
— Тому стають актуальними інші джерела водопостачання?
— Газета вже писала про джерело підземних вод поблизу с.Красносілки. Вода з цієї польової криниці відповідає усім нормам, має повний мінеральний склад, безпечна та корисна.
Щодо іншої води пораджу: цікавтесь методами її очищення, використовуйте фільтри, не шкодуйте коштів на мінеральну воду. Це окупиться здоров’ям!