До Шепетівського гранкар’єру «Пронекс» веде широка, висипана дрібним щебенем та мучкою дорога. Зранку по ній мчать великі потужні багатотоннажні автомобілі, навантажені щебенем.
Я йшла до гранкар’єру пішки, і гул машинних моторів вселяв оптимізм. Слава Богу, що підприємство працює і хоч трішки зворушує наш провінційний промисловий застій.
А рівень роботи у «Пронексі» сьогодні такий, що біля прохідної — черга з вантажних автомобілів, а в бухгалтерії, де виписують дозвільні документи на відвантаження щебеню, двері не зачиняються.

Мені також потрібно було в бухгалтерію. Наближалось професійне свято людей цієї професії і хотілось написати саме про бухгалтерів-виробничників, яких, як і підприємств, залишилось обмаль.
На «Пронексі» ж бухгалтерів — повний штат. У відділі працюють п’ять осіб на чолі з головним бухгалтером Надією Іванівною Григою.
Надія Іванівна очолює бухгалтерську службу підприємства не один рік. А розпочала вона свою професійну біографію ще у 1974 році на державному Судилківському щебзаводі. Жінка гідно продовжила славу трудової династії Григів (її батько, мама, брат, свекор трудились на щебзаводі).
Спочатку Надія Іванівна закінчила бухгалтерські курси у Москві, потім навчалась у Харківському економічному інституті. Підприємство міняло назви, директорів, власників, а головний бухгалтер, як видно, була незмінним та незамінним спеціа- лістом, яка знала всю специфіку виробництва, особливості обліку.
За словами Надії Іванівни, бухгалтерська справа базується на рахунках, які необхідно знати, вміти «відкривати» і «закривати». До періоду перебудови професія бухгалтера була не досить складною. Сьогодні ж, коли крім бухгалтерського обліку необхідно вести ще й податковий облік, дати лад потоку цифр, звітним податковим інформаціям без грунтовних знань та практичних навиків майже неможливо. Додамо, що жодна держава світу не веде такого подвійного обліку. Ми ж, як завжди, невдало поєднуємо старе з новим і виходить щось надто громіздке і непрактичне.
Але бухгалтерський відділ, попри все, з роботою справляється. Директор гран- кар’єру «Пронекс» С.Пилипчук сказав, що всі спеціалісти відділу відповідають своїм посадам, службові обов’язки виконують добросовісно та у строк.
Я по черзі знайомилась із працівниками заводського облікового відділу.
Людмила Козіцька із старших, знаючих бухгалтерів. Професійний стаж — 22 роки, зокрема на щебкар’єрі — 6 років. Людмила виконує обов’язки бухгалтера з обліку матеріальних цінностей і основних засобів. Обсяг роботи достатньо великий. Щомісяця вона нараховує амортизацію на основні засоби виробництва, оформляє їх надходження та вибуття.
«Професія подобається. Якби довелось заново вибирати, то знову вибрала б бухгалтерську справу», — сказала Людмила.
Не шкодує, що стала бухгалтером і Алла Товстюк. Вона бухгалтер з нарахування зарплати. Дівчина навчалась у Шепетівському технікумі за фахом «Облік та аудит», потім у Кам’янець-Подільському аграрно-техноло-гічному університеті з тієї ж спеціальності. Тобто, будувала свою професійну кар’єру точно і визначено.
«Робота з цифрами вимагає великої уваги та точності. Особливо, коли йдеться про нарахування заробітної плати. Автоматизована програма «АБ-офіс» дає можливість видавати усім 164 працівникам підприємства розрахункові листи, у людей майже не виникає непорозумінь з приводу оплати праці», — поділилась думками молодший спеціаліст.
А Дар’я Котик — бухгалтер-касир. Гранкар’єр «Пронекс» — її перше робоче місце. Навчалась вона обліку так само, як і Алла, у Шепетівському технікумі.
До бухгалтера-касира шикується черга водіїв, бо саме вона виписує їм необхідні документи, які дають право на отримання щебеню. Крім того, Дар’я здійснює й інші розрахунки з замовниками, видає працівникам заробітну плату.
«Спочатку було важко, а зараз я виконую роботу навіть за Тетяну Марціяш, яка перебуває у відпустці. Справляюсь», — з радістю сказала дівчина.
Скажемо ще декілька слів про бухгалтера Тетяну Марціяш. Головний бухгалтер додала, що Тетяна — також відмінний спе-ціаліст, і вона з династії бухгалтерів, бо обоє її батьків — також представники цієї професії.
Я поспілкувалась з усіма працівниками бухгалтерського відділу і, можна сказати, пройнялася цією професію. Скажу, що дуже помиляється той, хто називає бухгалтерів канцелярськими, сухими, не творчими. У цій справі є своя особлива складність і привабливість. Колонки цифр повинні вигравати, давати точні суми надходжень, залишків, видатків. Обліковий механізм має діяти чітко, як годинник. Бухгалтер щомісяця робить «баланс». Колись — за допомогою ручки, рахівниці, зараз автоматизовано, з допомогою системи «АБ-офіс».
Відчуваєте, що навіть цій професії можна написати оду. Тож слава усім бухгалтерам та їхній прадавній рахунковій справі. А особлива шана нашим згаданим героїням за щоденну кропітку працю.
Підготувала Євгенія ЛІТВІНЧУК.