Тема незадовільного стану доріг Шепетівки, або ж, швидше, нашого бездоріжжя, як мовиться, вже стала притчею на вустах у кожного пересічного громадянина. А про водіїв годі й говорити! Чимало скарг від мешканців міста надходило і продовжує надходити до виконавчого комітету міської ради, особисто меру та на адресу нашої редакції.
Так, тема ця актуальна і наболіла, тож систематично порушується на шпальтах «Шепетівського вісника». «Дорожнє» питання турбує не лише шепетівчан, а й міську владу. Останніми роками на утримання шляхопроводів із бюджетів усіх рівнів виділяються кошти.
На що їх вистачає і яка перспектива у цьому році у шепетівських доріг? Саме це стало темою нашої розмови із першим заступником міського голови В.А.ЗАБЛОЦЬКИМ.

— Володимире Адамовичу, як можна позбутися бездоріжжя на наших вулицях?
— Лише постійним вливанням значних коштів у їхній ремонт. Справа в тому, що шепетівські дороги вже багато років не ремонтувалися. А це якраз ті об’єкти, які потребують постійного відновлення, тож і значних фінансових затрат.
Робочий проект на утримання та ремонт комунальних доріг у Шепетівці існує ще з 2003 року. Зрозуміло, що з того часу він потребував перегляду кошторису та внесення інших змін, що й було зроблено. Проект був розглянутий і затверджений Хмельницьким проектним інститутом. Нині вся справа стає лише за його фінансуванням.
— Чи правда, що у 2008 році Шепетівці на розвиток й утримання доріг, порівняно з іншими сусідніми містами, з обласного бюджету було виділено найменше коштів? І що чекає нас у поточному році?
— Дійсно, торік з обласного бюджету нам було виділено всього 50 тисяч гривень,у той час, як Славуті, Старокостянтинову — 2 млн. 500 тис. гривень. Численні звернення керівництва міста до голови обласної ради, її депутатів упродовж року не залишились не поміченими.
Цьогоріч Шепетівці обіцяли виділити 1 млн. гривень. Але, знову ж таки, для порівняння, містам Славуті та Старокостянтинову виділили значно більше — 2 млн. 500 тис. гривень. Поки що на рахунок нашого міста надійшло лише 200 тисяч, хоча за графіком фінансування мало б уже бути 500 тисяч гривень.
— Як міська влада планує розпорядитися обіцяним мільйоном?
— Згідно з робочим проектом був запланований і вже розпочався ремонт дорожнього покриття Старокостянтинівського шосе, оскільки цей шляхопровід сполучає наше місто з іншими населеними пунктами, через нього пролягає багато дорожніх напрямків.
У мешканців прилеглих до шосе будинків може виникнути запитання: буде проводитись ямковий чи капітальний ремонт дороги? Одразу зазначу, що за підрахунками фахівців мільйона гривень вистачить лише на 600 метрів капітального ремонту дорожнього покриття цієї дороги. Адже кошторисна вартість його, враховуючи протяжність шосе (2 км. 514 м.), становить 9 млн. 140 тис. 340 грн. То як бути, адже дорога пошкоджена не в одному-двох місцях?
Більше того, для проведення ремонту суцільного покриття дороги, спочатку необхідно все-таки зробити ямковий. Тож було вирішено, що на найбільш аварійних відрізках шосе здійснюватиметься ремонт суцільного покриття, а також буде зарезервовано 100 тис. грн. для ямкового ремонту на всіх інших ділянках дороги.
— Хто проводитиме ремонт?
— Згідно з тендером, участь у якому брали три приватних підприємства — «Дружба», «МВМ» та хмельницька фірма «Євробілдінг» — підрядником стало ПП «МВМ» (директор Р.М.Мовсесян). До речі, торік це ж підприємство проводило ремонт вулиці Пархоменка, який коштував нам 130 тисяч гривень бюджетних коштів. Підприємство здійснювало роботи в борг, а ми досі не можемо його погасити через неналежне фінансування.
— Чи виділялись кошти цього року з міського бюджету на ремонт та утримання наших доріг?
— На капітальний і поточний ремонти доріг з міського бюджету в 2009 році виділено 400 тисяч гривень (99 тисяч — на поточний ремонт, решта — на капітальний) та ще 50 тисяч — на грейдерування другорядних вулиць. Планувалось за рахунок збору із власників транспортних засобів збільшити цю суму до 750 тисяч гривень. Але у зв’язку з тим, що цьогоріч термін техогляду автомобілів та інших транспортних засобів закінчується аж у грудні, поки що до бюджету надійшло близько 150 тисяч гривень.
— А як щодо поточного ремонту інших доріг комунальної власності? Що вже зроблено за півроку, а що тільки планується?
— Із 50 тис. гривень, виділених на грейдерування доріг, освоєно вже 18 тисяч. Так, у квітні–травні було проведено грейдерування деяких вулиць селища Косецького, вулиць Чернишевського, Лермонтова, Пролетарської, Судилківської, Першотравневої та інших. А з середини літа у Шепетівського ремонтно-експлуатаційного підприємства з’явилась можливість проводити його із підсипанням щебеню. Адже одне грейдерування дає лише тимчасове поліпшення стану доріг, а щоб вулиці не потопали у болоті потрібен щебінь.
Також цьогоріч частково був проведений ямковий ремонт у провулку Карла Маркса, на вулицях Островського, Залізничній. Скажімо, на ремонт лише однієї вулиці П’яскорського було виділено 70 тисяч гривень.
На деяких «проблемних» вулицях, таких як, наприклад, Горбатюка, де проживає багато приватних підприємців, починаємо боротися з бездо-ріжжям кооперативним методом: хтось із мешканців допоможе грішми, хтось матеріалом. Таким чином, за допомогою комунальників, буде ремонтуватись дорога.
— Чи багато городян у наш час згідні співпрацювати з комунальниками?
— На жаль, ні. Нині дуже рідко зустрінеш порозуміння з боку мешканців приватного сектора. До речі, на неправомірні дії з боку населення нарікають усі комунальні підприємства міста. Не секрет, що одні господарі переривають, засипають чим завгодно стічні канави, зливові колодязі, у результаті чого дощова вода затоплює вулиці. Інші виводять у них домашні каналізації, а коли відбувається підтоплення, нарікають на комунальників, які відмовляються їх чистити.
Населення має зрозуміти, що зливові колодязі, стічні канави призначені для водовідведення грунтових і зливових вод, а не для сміття чи каналізаційних стоків. А такі несвідомі і неправомірні дії громадян спричиняють те, що розмивається дорожнє полотно і всі його поточні ремонти зводяться нанівець.
Дехто робить насипи біля своїх воріт, а потім не пускає грейдер на вулицю. Скажімо, на вулицю Чкалова, звідки нещодавно надійшла скарга про підтоплення, через самовільні дії деяких господарів, навіть грейдер не зміг заїхати. Всюди вздовж вулиці купи піску, каміння, інші перешкоди. Як мають діяти у таких випадках працівники Шепетівського РЕП?
Хотілося б все-таки відчувати з боку місцевих мешканців прагнення до плідної співпраці з працівниками комунальної сфери, з владою. Тоді й проблем у місті з дорогами, сміттям поменшало б.

Дійсно, нині чомусь немає належного взаєморозуміння між мешканцями Шепетівки, владою, не налагоджена до кінця робота з правоохоронними органами. Не корегуються дії населення, як це було за радянських часів. Пригадаймо хоча б суботники, на які усі виходили з великим ентузіазмом, з прагненням зробити місто кращим і чистішим.
Напевно, усім нам потрібно поїхати у якесь село й повчитися господарювати у тамтешнього доброго господаря, у якого чомусь не виникає проблем із водовідведенням біля своєї господи, вивезенням сміття тощо. Тому що сільські люди знають: у своєму домі і навколо нього потрібно порядкувати самому, а не сподіватись на сусіда, сільського голову чи вищу інстанцію.
Ми ж, міські жителі, смітимо, робимо насипи біля своїх воріт, засипаємо канави, які здавна рятували стихійні райони від підтоплень, миємо свої автомобілі на дорогах, а потім нарікаємо на бездіяльність комунальників, влади і погані дороги, на утримання яких завжди бракувало коштів, тим більше у наш час.
Хоча ніде правди діти — боротися із шепетівським бездоріжжям, шукати виходи із фінансової скрути потрібно. І, насамперед, на владному рівні. До того ж слід долучити і зусилля підприємців, мешканців міста. Тоді і результат не забариться.