Проблеми в нашому місті, як і в інших існують постійно. Проблема доріг (точніше асфальтного покриття), проблема водопостачання, боротьби з боржниками за комунальні послуги, проблема сміття.
Своєрідний спосіб боротьби зі сміттям винайшов Бабій К.В.-директор Шепетівського парку культури та відпочинку (депутат районної ради від БЮТ). У своєму листі-зверненні до міського голови він пише: «З метою ліквідації сміттєзвалища та впорядкування території парку… дирекція комунальної установи «Шепетівський парк культури та відпочинку» не заперечує проти припинення користування частиною ділянки парку площею 5000 м. кв. для будівництва вірменської церкви».

Здається, що найбільш безглуздого формулювання безгосподарності не можна було б і очікувати, проте мої колеги-депутати (регіонами, нашоукраїнці, литвинівці, з партії «Відродження», частина бютівців та соціаліст) взялися по-діловому обговорювати цей «інноваційний» метод. Хтось з полегшенням вигукнув про погану «географію» того місця, хтось - про те, що нарешті там не буде смітника і це зроблять вірмени, хтось по-філософськи згадав про Єлісейські поля в Парижі, але, «враховуючи» складну економічну ситуацію в місті та своє примітивне розуміння вирішення проблеми очищення міста від сміття, вони дружно вирішили позбутися півгектара парку. Не буде парку, не буде і проблем у ньому.

І не могли наших народних обранців зупинити аргументи про те, що парк - це легені міста і віддавати його більше ні під що не можна, бо від нього вже колись забрали територію під музичну школу, стрілецький тир колишнього «ДОСААФ», «золотий» майданчик для пересувних цирків, підстанцію (по вул. Шварца), УПЦ ( по проспекту Миру), а зараз, щоб позбутися сміття, ще пів гектара по вул. Ватутіна. І це ще не все: в центрі парку є збудоване з білої цегли кафе, яке вже приватизовано певною посадовою особою і незабаром під нього буде виділено ( чи сесією, чи рішенням суду) землю для його обслуговування. Ще одна група бізнесменів носиться з ідеєю будівництва в парку ( на розі вул. Ватутіна та пр-ту Миру) спортивного майданчика (звичайно ж, без дерев на полі).

Рішення про те, щоб забрати в парку півгектара землі було прийнято не зразу. Після того, як перше голосування не дало бажаних результатів відбулася запланована перерва, де зацікавлені сторони змогли поспілкуватися з окремими депутатами, а вже в кінці сесії депутат від Народної Партії Бачинський К.Й. з молодецьким завзяттям запропонував повернутися до розгляду цього питання, бо ж проживає в тому районі вже майже 20-ть років і не бачить іншого виходу з ситуації, як позбутися цієї ділянки . Цього разу голосування вирішило долю частини парку. Територія парку ще раз зменшилася.

Скажете, що немає в місті вільних земельних ділянок. А депутати і їх близькі родичі та ще кілька представників правоохоронних органів «знаходять». От, нещодавно «розділили» тим же ж таки дружнім голосуванням «за» земельну ділянку більш ніж пів гектара по Гагаріна. Якщо Ви гадаєте, що це вас особисто не стосується, то Ви глибоко помиляєтесь.

Так, рішенням від 29.04.2010 року міська рада забрала біля будинку по вул. Радищева,15А частину земельної ділянки, яку цим мешканцям було виділено ще десь у далекому 1923 році, а самі мешканців про це взнали лише через два місяці. Інший випадок трапився у 2008 році, коли рішенням сесії міської ради по вул. Кільцевій частину дороги було віддано в оренду одному із сусідів , а громадянці Портній було запропоновано побудувати окремий під’їзд до будинку. Зовсім недавно один високопосадовець ледь не добився дозволу на встановлення гаража посеред вулиці. І це ще далеко не все.

А що Ви хочете, коли депутат не приходить на засідання комісій, а «влітає» на сесію за 3-5 хвилин до початку, чи вже після початку засідання, одним оком переглядає проекти рішень, а паралельно телефоннує своїм колегам по бізнесу. Коли тут приймати якісь правильні рішення. Голосують протии виділення півставки на секретаря у ЗОШ №6 (мабуть прийом документів цього року буде проводити технічка), але зате виділяють кошти на утримання керівника хору, в якому буде співати частина колишніх і теперішніх працівників виконкому.

Один із відомих літературних героїв сказав про розруху: «Що таке ця ваша розруха?.... Так її взагалі не існує . … розруха …, … в головах. І от коли ці баритони …. виб’ють із себе будь-які галюцинації і займуться чисткою хлівів - прямою своєю роботою, - розруха зникне сама собою». Я гадаю, що це дуже підходить до ситуації, яка склалася у нашому місті, хоча тлумачиться це трохи інакше, а саме, як «складне економічне положення».

Сподіваюсь на активну підтримку своєї позиції громадськістю міста.