З прибиранням врожаю в населених пунктах та за їх межами розпочинається спалювання рослинності та її залишків, внаслідок чого забруднюється атмосферне повітря, погіршується стан здоров’я населення, а також це може призвести до виникнення пожеж.

Діючим законодавством передбачено відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків.

Статтею 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення „Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків” передбачено, що випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насаджень та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З врахуванням того, що на теперішній час неоподатковуваний мінімум доходів громадян рівний 17 грн., на громадян за скоєння даного правопорушення накладається штраф у розмірі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн.

Частина 2 статті 771 КУпАП передбачає, що ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто громадяни несуть відповідальність в розмірі від 340 до 680 грн., а посадові особи від 1190 до 1700 гривень.

В зв’язку з розповсюдженням фактів спалювання дикоростучих трав, залишків сухої рослинності на землях сільськогосподарського призначення Верховною радою України у листопаді 2009 року внесено зміни до Кримінального кодексу України та викладено в новій редакції ст.245, якою передбачено кримінальну відповідальність за спалювання стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом у вигляді покарання:
штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100грн. до 8500грн.), або обмеження волі на строк від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк.

Якщо цими діями спричинено загибель людей , масову загибель тварин, або інші тяжкі наслідки, то покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Проте, незважаючи на передбачену законодавством відповідальність, високий ступінь пожежної небезпеки, викликаний аномальною спекою, факти спалювання рослинності та її залишків носять розповсюджений характер.

Зокрема, один з фермерів Хмельницького району вирішив не затрачати коштів на прибирання соломи з поля площею 60 га і дав вказівку підлеглим працівникам підпалити стерню і солому, внаслідок чого її вигоріло на площі 20 га.

За вказаним фактом Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.245 КК України, яку спрямовано для проведення досудового слідства до райвідділу внутрішніх справ.

Тому на сьогодні варто задуматися що краще, самовільно спалювати рослинність та її залишки, недбаючи про своє здоров’я та довкілля і нести передбачену законодавством відповідальність, чи зберегти навколишнє природне середовище, утилізувавши залишки сухої рослинності відповідно до вимог законодавства.