Відбулися зміни в тактиці російської армії, – RUSI

Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень, (Royal United Services Institute, RUSI) випустив велику доповідь про те, як російська армія адаптує стратегічні дії та елементи тактики, враховуючи свої помилки. 

  Російська піхотна тактика перейшла від спроб розгортання єдиних батальйонних тактичних груп, як загальновійськових бойових одиниць, до розподілу підрозділів за функціями: на лінійні, штурмові, спеціалізовані та «одноразові» підрозділи. Вони формуються до груп, у відповідності із визначеними завданнями.

  “Лінійна піхота” в основному використовується для утримання місцевості та оборонних операцій.

  “Одноразова” піхота використовується для безперервних сутичок з метою або виявлення українських вогневих позицій, або для пошуку слабких місць в обороні ЗСУ.

  Російські інженери почали будувати складні перешкоди та польові укріплення по всьому фронту. Сюди входять укріплені бетоном траншеї та командні бункери, дротяні загородження, «їжаки», протитанкові рови та складні мінні поля, причому найчастіше з декількома механізмами приведення в дію – для ускладнення проходження.

  Російська бронетехніка використовується, переважно, для вогневої підтримки і вкрай рідко для прориву. Росія почала застосовувати на своїх машинах “тепловий камуфляж”, що значно знизило “помітність” танків на великих дистанціях. Це призвело до зниження можливості враження техніки з ПТУР на дистанціях понад 1400 м.

  Російська артилерія розпочала вдосконалення розвідувально-ударного комплексу після ударів керованими ракетами українських РСЗВ у липні 2022 року. Це спричинило набагато тіснішу інтеграцію численних БПЛА, які знаходяться в розпорядженні командирів,  що керують вогонем російської артилерії.

  Артилерія РФ стала мобільнішою, знизивши сприйнятливість до контрбатарейного вогню. Ключовою системою, що забезпечує таку координацію, є система «Стрілець» – російський комплекс розвідки, управління та комунікації.

  Під час масовваних російських обстрілів відбувся перехід від використання 152-мм гаубиць до використання 120-мм мінометів. При цьому російські РСЗВ є найбільшою проблемою для ЗСУ  під час наступальних операцій.

  Російські засоби РЕБ залишаються потужними, з приблизним розподілом: щонайменше одна велика система на кожні 10 км фронту. Вони значною мірою спрямовані на враження БПЛА, втрати яких залишаються на рівні приблизно 10 тисяч одиниць на місяць.

  Скоріше за все, Росія навчилася в реальному часі перехоплювати і розшифровувати українські 256-бітові системи тактичного зв’язку Motorola.

  Російські сили ППО також значно підвищили свою ефективність, будучи встановленими навколо досить статичних місць – вони мають між собою добре налагоджени зв’язок. За оцінками українських військових, протиповітряні засоби РФ тепер перехоплюють частину ударів GMLRS, оскільки російські точкові системи ППО безпосередньо заведені на потужні радарні станції.

  Російська авіація, як і раніше, обмежена в нанесенні ударів по позиціях ЗСУ, починаючи від реактивних залпів С-8 і закінчуючи бомбами ФАБ-500, модернізованими комплектами УМПК, які, втім, мають дуже обмежену точність.

  Штаби. У липні 2022 року російські військові вивели основні штаби із зони ураження GMLRS та розмістили їх у укріплених спорудах. Вони також підключили їх до української цивільної телекомунікаційної мережі та використали кабелі для розгалуження від неї до штабів бригад, з підключенням через мікролінк-зв’язок, що значно знизило їхню помітність.

  У результаті доповіді наголошується, що незважаючи на все це, якщо Україна зможе порушити російську оборону та нав’язати їй динамічну ситуацію, російські підрозділи, ймовірніше за все, швидко втратять координацію, пише в своєму Телеграм Андрій Цаплієнко.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *