Відновлювана енергетика в усьому світі розвивається швидше вуглеводневої. Євросоюз до 2020 року має намір довести частку першої в загальному обсязі енергоспоживання до 20%, а імпорт газу до 2030 року знизити на 12%. За рахунок зменшення внутрішньої видобутку потреби ЄС в трубному газ з РФ ростуть, проте в довгостроковій перспективі тренд може змінитися не на користь Москви.
Енергія сонця та вітру
У 2016 році введення нових потужностей генерації на відновлюваних джерелах енергії стали рекордними, склавши 161 ГВт, що на 9% більше, ніж у 2015 році, наголошується в щорічному глобальному доповіді агентства з розвитку відновлюваної енергетики REN21. В загальному енергобалансі світового виробництва електроенергії частка ВДЕ (поновлюваних джерел енергії) з урахуванням гідрогенерації зросла до 24,5% з 19,3% у 2015 році.
Лідером зростання стала сонячна або фотоенергетика (47%), слідом за нею йдуть вітро- (34%) і гідроенергетика (15,5%). За останні п’ять років інвестиції в нові потужності ВДЕ приблизно вдвічі перевищили вкладення в традиційну енергетику і склали $249,8 млрд.
Розвиток ВДЕ стало вже світовим трендом, охопивши не тільки багаті країни з обмеженим доступом до вуглеводнів, але і держави, що розвиваються Азії та Африки і навіть експортерів традиційних енергоносіїв.
Вартість споруди генеруючих потужностей на найпопулярніших види ВДЕ рік від року знижується. Так, наприклад, в Аргентині, Чилі, Індії, Йорданії, Саудівської Аравії проходили аукціони на будівництво станцій на основі фотоелементів з пропозиціями нижче трьох центів за 1 квтг. У Данії та Нідерландах собівартість ветрогенерации до 2025 року вже буде дешевше вугільної енергетики. При цьому загальний обсяг грошових вкладень у ВДЕ в 2016 році знизився на 23% порівняно з 2015 роком.
Експерти практично одностайно передбачають поступову відмову від вугільної генерації на користь поновлюваних джерел, газу і атомної енергетики. Найактивніше в цьому напрямку рухається Китай, який на початку поточного року заявив про намір до 2020 року інвестувати в ВДЕ $360 млрд, щоб максимально скоротити частку вугільних станцій.
Згідно поширеній 7 липня доповіді Академії суспільних наук КНР, попит на енергоносії в Китаї досягне піку в цьому або наступному році, після чого поступово піде на спад.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, майже 60% введення нових потужностей в секторі електроенергетики до 2040 року будуть забезпечені за рахунок відновлюваної енергетики.
А як же газ?
Незважаючи на активний розвиток ВДЕ, споживання газу найближчим часом скорочуватися не буде, впевнений голова Фонду енергетичного розвитку Сергій Пікіної.
«Газ дозволяє з мінімальним збитком підтримувати баланс в енергосистемі, він залишається базовим продуктом в паливно-енергетичному балансі більшості країн, і в найближчі роки істотно ця ситуація навряд чи зміниться», — міркує експерт.
Європі потрібен імпортний газ, оскільки попит там росте, а видобуток падає, підкреслив глава «Газпрому» Олексій Міллер на річному зборах акціонерів холдингу. Раніше він вже прогнозував падіння видобутку газу в Європі до 200 млрд куб. м до 2025 року. За 6 місяців цього року «Газпром» збільшив експорт газу в Європу на 12,3% і заявив про плани з нарощування видобутку — на 7,4%, до 450 млрд кубометрів.
Як зазначав нещодавно Тіло Віланд, член правління Wintershall, що займається видобуток у Росії, потреба ЄС в імпорті газу вже до 2030 року досягне 400 млрд куб. м. Тому Європа як ніколи потребує російському природному газі, переконаний він.
Але при тому, що ЄС потребує російському газі, загальне споживання блакитного палива в Старому Світі не збільшується. І в довгостроковому плані це несе очевидну загрозу російським інтересам.
У минулому році глобальне виробництво природного газу зросло всього на 0,3%, продемонструвавши найслабший зростання за 34 роки, якщо не враховувати кризовий 2009 рік, коли видобуток впав на тлі загальної світової рецесії, наголошується в щорічному огляді ВР за станом світового ринку енергоресурсів. Ціни на газ в США знизилися на 5%, на азіатських і європейських газових ринках — на 20-30%.
За рахунок активного розвитку ВДЕ до 2030 року ЄС має намір знизити імпорт газу на 12%, заявив посол Європейського союзу в РФ Вігаудас Ушацкас на конференції «Сколково» 6 липня.
За останні 10 років Європі вдалося подолати прямий зв’язок між споживанням енергії і темпами зростання ВВП. «З 2005 по 2015 рік ВВП зріс приблизно на 10%, а споживання первинної енергії при цьому скоротилося на 11%», — підкреслив посол.
Європа неодноразово заявляла про намір більше інвестувати в так звану зелену енергетику. У 2016 році в ЄС було введено 12,5 ГВт нових потужностей ветрогенерации, що дозволило вітру вийти на друге після газу місце серед ключових джерел енергії, потіснивши вугілля.
В офіційному виданні Єврокомісії наголошується, що Євросоюзу вдасться довести частку відновлюваної енергії в загальному обсязі її споживання до 20% до 2020 року.
Газ поки грає ключову роль в опаленні приміщень і житлових будинків в ЄС. Тут його позиції в довгостроковій перспективі можуть потіснити енергоефективні технології в будівництві і так звані «розумні» будинки. За рахунок раціонального управління внутрішніми системами та впровадження енергоефективних матеріалів поступово споживання теплової енергії, а отже, і газу знижується.
Російська альтернатива
У Росії ВДЕ без урахування великих ГЕС займає близько 0,2% у загальному енергобалансі країни. В останні роки інтерес до нових технологій зріс і у нас.
За два останні роки в країні було запущено 14 електростанцій на основі сонячної енергетики в сумі на 130 МВт, а в цьому році планується ввести в дію порівнянні обсяги генерації, зазначив директор департаменту державної енергетичної політики Міненерго Олексій Кулапин на конференції в «Сколково».
В порівнянні з Китаєм це дуже мало, визнав чиновник, відзначивши, що Росія зацікавлена в першу чергу у розвитку власних компетенцій у ВДЕ.
За словами виконавчого секретаря REN21 Крістін Лінс, багато зарубіжні компанії, що працюють в області вітряної та сонячної енергетики, проявляють інтерес до роботи в РФ. Enel інвестує €405 млн в два об’єкта вітряної енергетики в Росії на 291 МВт. При цьому компанія не виключає інтересу і до сонячної енергетики в Росії, заявив голова ради директорів компанії Стефан Звегинцов.
«Для стимулювання інтересу інвесторів не так важливо, який саме спосіб держпідтримки застосовується в країні — квоти, субсидії, аукціони, податкові пільги — всім важливі, в першу чергу, передбачуваність і усунення адміністративних бар’єрів. Тоді інвестор буде працювати в країні», — підкреслила Лінс.
В цьому році відразу дві великі держкомпанії — «Роснано» і «Росатом» — заявили про намір розвивати ВДЕ. 27 квітня «Роснано» оголосило про створення з фінською компанією Fortum інвестфонду, який буде вкладати кошти в будівництво вітропарків і запуск проектів з локалізації виробництва вітроустановок, а також фінансувати венчурні проекти в галузі відновлюваної енергетики.
У попередніх планах значиться будівництво за п’ять років вітропарків сукупною потужністю в кілька сотень мегават. «Роснано» і Fortum на паритетній основі вкладуть у фонд 30 млрд руб.
Раніше перший заступник голови Міненерго Олексій Текслер повідомляв, що «Росатом» виграв ряд конкурсів проектів ветрогенерации загальним обсягом 610 МВт. Текслер говорив, що як у сонячну, так і у вітряної електроенергії великий експортний потенціал, і висловив упевненість, що «Росатом» буде випускати «кращі в світі вітряні станції».
В цілому, згідно проекту енергетичної стратегії країни до 2035 року, частка нових видів ВДЕ в енергобалансі складе до цього часу від 2 до 3%. У світі, за прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, цей показник досягне 19%.
Росія з темпами впровадження ВДЕ не поспішає і правильно робить, впевнений Сергій Пікіної.
«З кожним роком вартість спорудження об’єктів відновлюваної енергетики знижується. Ми почекаємо і зможемо дешевше отримати найкраще рішення», — сказав він.
Поки в країні вітряні установки і фотоелементи впроваджуються локально, часто важкодоступних і ізольованих від загальної енергосистеми зонах. Представники Міненерго неодноразово заявляли про готовність розвивати співпрацю з усіма гравцями ринку, в тому числі з іноземними компаніями, але за умови 60-65% локалізації виробництва в Росії.
Згідно глобального прогнозу, випущеному британською компанією ВР в кінці січня, хоча нафта, газ і вугілля і залишаться основними джерелами енергії для світової економіки, самим швидкозростаючим енергоресурсом будуть саме ВДЕ, споживання яких буде зростати в середньому на 7,6% в рік і в найближчі 20 років збільшиться в чотири рази.