Французькі “Інспектори” обеззброїли російські тральщики

У неділю в День ВМФ у Головному військово-морському параді в Кронштадті і огляді на Неві візьмуть участь понад 40 кораблів і суден Військово-морського флоту. Серед них буде і порівняно невеликий, проте новітній тральщик «Олександр Обухів», головний корабель протимінної оборони проекту 12700 «Олександрит».

Як водиться, диктор на честь свята стане захлинаючись розповідати глядачам про достоїнства цього корабля. І його слова напевно виявляться сущою правдою. Але не всієї. В урочистий день нас точно не стануть присвячувати в те, як сталося, що сьогодні російський Військово-Морський флот майже безсилий боротися з мінною небезпекою, особливо у далекій морській зоні. Щоб не псувати враження від прекрасного свята — Дня ВМФ — завтра спробуємо розібратися в цьому сьогодні.

Днями на Середньо-Невському суднобудівному заводі в Санкт-Петербурзі відбулася урочиста церемонія закладки корабля протимінної оборони «Петро Іллічов», що відноситься до проекту 12700 «Олександрит». За планом він повинен бути переданий ВМФ Росії в листопаді 2020 року.

Це шостий корабель проекту і п’ятий серійний. Головний корабель проекту «Олександр Обухів» вже введено в дію ВМФ Росії. Чотири — «Георгій Курбатов», «Іван Антонов», «Володимир Ємельянов» і «Яків Баляев» — будуються на Середньо-Невському суднобудівному заводі.

Корабель, безумовно, хороший і вкрай важливий для нашого флоту, який переживає гостру нестачу мінних тральщиків. І насамперед — здатних працювати в морській зоні. Хоча б в ближній, не кажучи вже про дальньої. Його незаперечна перевага — використання при будівництві сучасних технологій, які дозволяють ефективно боротися з сучасним мінним зброєю. І при цьому мінімально піддавати небезпеці корабель і його екіпаж.

Почнемо з того, що корпус тральщика, а також надбудови виготовлені з монолітного склопластику, що повністю виключає спрацьовування на нього магнітних хв. Раніше протидія магнітним мін здійснювалося за рахунок використання в корпусах не тільки маломагнитных сталей, але навіть і дерева. Саме дерево використано при будівництві в 70-ті роки радянських тральщиків проекту 1265, які експлуатуються і понині. Для захисту від агресивної морської води вони покриті зверху тонким шаром пластику.

При будівництві «Александритов» використовується технологія вакуумної інфузії, що дозволяє вирощувати корпусу довжиною до 80 метрів. Такі розміри монолітних склопластикових корпусів не можуть виготовляти ніде в світі.

При будівництві протимінних кораблів проектувальники прагнуть максимально знизити рівень фізичних полів тральщика. На «Александритах» в достатній кількості присутні металеві агрегати і вузли. За допомогою спеціальної апаратури їх періодично размагничивают. Також мінімізовані і електромагнітні випромінювання та електростатичні поля.

Істотно знижені акустичні шуми. Силова установка розташована на демпфуючої платформі, широко використані гумові покриття, що знижують вібраційні шуми, у трубопроводах застосовуються гнучкі вставки, шумні механізми мають амортизатори.

Всі ці заходи необхідні у зв’язку з тим, що сучасні міни мають підривники, здатні спрацьовувати і на металеву масу, і на електромагнітні та електростатичні поля, і на шуми. Є й універсальні детонатори, які реагують на всі ці фактори.

Сучасні не тільки захисні заходи корабля, але і способи знешкодження хв. Раніше з мінами боролися лише за допомогою контактних тралів, що буксирує тральщик. Цілком зрозуміло, що цей метод представляє серйозну загрозу для самого корабля.

Тепер робота виконується не наосліп. Використовувана на кораблях проекту 12700 концепція називається «полювання на міни». Для цього застосовуються гідроакустичні станції – як стаціонарна ГАС, так і буксирувана. А також телекеровані і роботизовані апарати, які «розшукують» міни за курсом проходу тральщика. І повідомляють їх розташування для подальшого знищення, або знищують самі. Є навіть одноразові апарати, які здійснюють підрив «ціною власного життя».

Знищення мін відбувається здебільшого неконтактним способом — за допомогою спрямованого електромагнітного імпульсу, генерації магнітного поля, акустичного удару. Також міни розстрілюють з кулемета МТПУ калібру 14,5 мм

На кораблі використовуються і традиційні трали — контактний одинарний, контактний парний і акустичний.

Навряд чи хтось буде сперечатися з тим, що ЦМКБ «Алмаз» спроектував, а Середньо-Невський суднобудівний завод будує прекрасні тральщики, настільки необхідні ВМФ. Характеристики корабля такі. Водотоннажність — 890 тонн. Довжина — 62 м, ширина — 11 м, осадка — 2,7 м. Потужність силової установки — 2×2500 л. с. Максимальна швидкість ходу — 16,5 вузлів. Дальність плавання на швидкості 10 вузлів — 1500 миль. Екіпаж — 44 людини.

Тобто, виходячи з розмірів, очевидно, що це прекрасний базовий тральщик, призначений для роботи в районі військово-морських баз. Саме це і було вписано у тактико-технічне завдання на кораблі проекту 12700 Однак у 2017 року головком ВМФ адмірал Володимир Корольов перевів «Олександрити» в клас морських тральщиків.

Зрозуміло, що в далеке море від цього він виходити не буде. Просто таким бюрократичним чином була створена видимість ніби катастрофічне становище в нашому флоті з морськими тральщиками, які повинні здійснювати проводку бойових кораблів під час війни, у нас поступово виправляється. Але поки нікого і нікуди «Олександрити» без серйозного для себе ризику проводити не в змозі.

Неможливість далеких походів «Александритов», у всякому разі, — трьох перших з них, обумовлена не тільки недостатньою мореходностью, але і нестиковкою при комплектуванні корабля французькими апаратами. Передбачалося закупити у Франції чотири безэкипажных катери Inspector Mk2 на суму в 10 млн євро. Але згодом вирішили обмежитися трьома. При отриманні від французької компанії ECA Group «Інспекторів» виявив, що вони «сируваті». Тобто не цілком задовольняють пропонованим до них вимогам. В результаті на торішній військово-морський салон «Олександру Обухову» довелося прийти без катера.

Французи, схоже, зрештою, довели катера до розуму. Однак найголовнішу проблему вирішити неможливо. Катер не може бути прийнятий на борт нашого «Олександриту» через занадто великих габаритів. Можна було б, звичайно, при будівництві серії у наступних кораблів подовжити корпус. Але при технології вакуумної інфузії це неможливо — не можна ніяким чином змінювати геометрію матриці, «вирощує» корпусу.

На внутрішньому і зовнішньому рейдах військово-морських баз з цим можна якось миритися: організувати справу так, щоб катер весь час плавав поряд з тральщиком. Але у відкритому морі крихітний «безпілотник», що має водотоннажність всього 5 тонн, неминуче потоне.

Правда, кораблебудівники намагаються вирішити цю проблему за рахунок розробки власного катери менших габаритів. Його вже назвали «Шукачем». Головний розробник — НВП «Авіаційна і морська електроніка». От тільки невідомо, коли «Шукач» буде готовий. А до цього три перших «Олександриту» приречені буксирувати за собою французькі катера, що називається, «на мотузочці».

«Олександрити», яких у кращому випадку буде десять (саме стільки заплановано в Міноборони РФ), продовжать випускати приблизно до середини наступного десятиліття. Вони зможуть частково замінити давно застарілі базові тральщики проекту «Яхонт» та інших, настільки ж давніх проектів. Всього таких плаваючих «раритетів» у ВМФ Росії сьогодні 22 одиниці.

Але на чотири наших флоту і одну флотилію десятка сучасних протимінних кораблів явно недостатньо. Тим більше, якщо їх почнуть вимушено використовувати в далеких морських походах.

Ще гірше становище з більш великими морськими тральщиками (МТЩ). Зараз їх в сукупності у нас залишилося 13 одиниць. І в своїй більшості вони явно застаріли, оскільки мають на озброєнні для боротьби з мінами лише контактні трали.

Але і це ще не все істота проблеми. МТЩ між флотами розподілені явно нерівномірно. На Балтійському флоті, наприклад, немає жодного морського тральщика. Немає їх і у Каспійської флотилії.

При цьому сучасних МТЩ у нас лише три. Два корабля проекту 12660 «Железняков» (Чорноморський флот) і «Володимир Гуманенко» (Північний флот) водотоннажністю 1100 тонн, побудовані в 90-ті роки. Лише вони здатні здійснювати повноцінну проведення підводних човнів, оскільки знищують міни, міни-торпеди, а також буї протичовнової оборони противника на глибині до 1000 метрів.

На Чорноморському флоті є також корабель цього класу проекту 02668 «Віце-адмірал Захар’їн», який був введений до складу Чорноморського флоту в 2008 році. Всі інші МТЩ спущені на воду в 70-ті роки, в кращому разі — на початку 80-х. Їх вже давно пора списувати.

При цьому оновлення складу МТЩ існуючих проектів в осяжному майбутньому не передбачається. Немає ясності і з проектуванням нових кораблів.

У грудні минулого року генеральний директор ЦМКБ «Алмаз» Олександр Шляхтенко повідомив про розробку нового морського тральщика. Однак відмовився повідомити подробиці проекту, а також про те, скільки перспективних кораблів передбачається побудувати. І коли проект буде готовий до передачі корабелів — це теж таємниця за сімома печатками.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *