Герой Радянського Союзу Одуха Антон Захарович

Село Стригани, що на Славуччині, можна вважати колискою партизанського руху на півночі Хмельницької області. Підпільна патріотична група цього села була створена при школі з ініціативи вчителів А.З. Одухи та А.Р. Охман, вже в перші дні фашистської окупації

Антон Захарович Одуха народився 25 лютого 1910 року в с. Іванівка Славутського району у багатодітній родині. У 1932 році він закінчив Шепетівський технікум механізації та електрифікації сільського господарства. З жовтня 1932 року по березень 1934 року служив у військах НКВС в м. Тула. Був направлений в однорічну школу молодших командирів військ НКВС, але школи не закінчив, був заарештований. Після звільнення з-під арешту А.З. Одуха працював електриком в Харкові, а потім –на будівництві військового містечка у м. Славуті. З вересня 1936 року А. З. Одуха – вчитель початкової школи у с. Баранньє, а згодом –завідуючий Стриганською початковою школою. На цій посаді працював в роки окупації до переходу на нелегальне становище. Стриганські підпільники вели активну агітаційну роботу проти окупантів і зрадників, розповсюджували листівки і зведення Радінформбюро,збирали зброю і боєприпаси. Стриганська підпільна група встановила та підтримувала зв’язок з підпільними групами м. Славути і Славутського району,м. Шепетівки. Діяльність підпільних груп Славуччини пожвавилися з появою в Славуті лікаря Ф.М. Михайлова, який зайняв посаду головного лікаря Славутської районної лікарні. З перших днів перебування в Славуті Ф.М. Михайлов розгорнув активну діяльність по створенню підпільної групи серед медичних працівників і військополонених, а згодом він очолив Славутсько-Шепетівський міжрайонний підпільний комітет.(22 грудня 1941 року). В складі підпільного комітету був і Одуха А.З, якому доручалося керівництво підпільними групами у селах району та проведення диверсійної роботи , в першу чергу на залізницях. 14 червня 1942 року А.З. Одуха організував вихід групи підпільників із Славутського «Гросс-лазарету» .До них приєдналися і військополонені, які під виглядом хворих переховувалися в інфекційному та інших відділеннях лікарні. Цей день пізніше було вирішено вважати днем створення партизанського загону ім.. Михайлова, який до кінця 1943 року розрісся у велике партизанське з’єднання, де нараховувалося 3000 бійців.

Непоправного удару зазнало антифашистське підпілля влітку 1942 року. З допомогою підісланих провокаторів окупантам вдалося натрапити на слід підпільної організації. Всього було заарештовано 15 осіб, в тому числі і Михайлов Ф.М. Після смерті Ф. Михайлова загальне керівництво в Славуті, Шепетівці та інших районах півночі К-Подільської області здійснювалося командуванням Славутського партизанського загону ім.. Михайлова: Одухою А. З і комісаром Кузовковим Г.В У вересні 1943 року на базі партизанського загону ім.. Михайлова розпочалося формування нового з’єднання. 7 вересня начальник К-Подільського обласного штабу партизанського руху С. А. Олексієнко видав наказ такого змісту:
1. На базі партизанського загону ім.. Михайлова створити нове самостійне з’єднання з підпорядкуванням обласному штабу.

2. Командиром з’єднання призначити командира загону Антона Захаровича Одуху.
3. Комісаром з’єднання призначити комісара загону Гната Васильовича Кузовкова.
4. Начальником штабу з’єднання призначити начальника штабу партизанського загону Костянтина Тимофійовича Шакуна.

На виконання цього наказу А. З. Одуха невдовзі видав наказ № 1 по з`эднанню ім. Михайлова про формування нових партизанських загонів:
&1
Згідно з наказом штабу партизанського руху по К-Подільській області, на базі партизанського загону ім.. Михайлова створити нове з’єднання з підпорядкуванням обласному штабу у складі :
1. Партизанський загін ім.. Михайлова під моїм безпосереднім командуванням.
2. На базі підривної роти партизанського загону ім.. Михайлова , що перебуває в районі Шепетівки, створити новий партизанський загін.
3. Новому партизанському загонові присвоїти ім’я Кармалюка.
4. Командиром партизанського загону ім. Кармалюка призначити командира підривної роти партизанського загону ім.. Михайлова Степана Сергійовича Логутенка.
5. Комісаром партизанського загону ім.. Кармалюка призначити командира підривного взводу Олександра Платоновича Перепеліцина.
Начальником штабу партизанського загону ім.. Кармалюка призначити помічника начальника штабу партизанського загону ім.. Михайлова Андрія Борисовича Дьоміна.
?. Новому загонові ставлю завдання:поповнення загону , добування зброї і проведення бойових та диверсійних операцій на залізницях Шепетівського вузла.
&2.
1. Створити самостійний партизанський загін Шепетівського району з підпорядкуванням штабу з’єднання, для чого виділити організаційну групу.
2. Командиром нового загону призначити керівника радянського підпілля в Шепетівці Івана Олексійовича Музальова.
3. Комісаром шепетівського загону призначити командира підривного відділення Якова Євдокимовича Заїку.
4. Шепетівському загонові ставлю завдання: використати широку мережу нашої радянської підпільної агентури яка є в Шепетівському районі, для всемірного поповнення загону, його озброєння і активізації диверсійних та бойових дій в районі Шепетівки.
В склад партизанського з’єднання входили партизанські загони створені в Ізяславському і Ляховецькому районах .
В цей час фашистське командування величезне значення придавало Шепетівці, як великому залізничному вузлу, через який постійно перекидалися резерви на фронт, тому перед з’єднанням Одухи А. З .було поставлене завдання : «в загальному плані дій ви виконуєте одне з основних завдань, головне в якому: діючи всіма силами шляхом диверсій і засад з метою знищення техніки і живої сили ворога створити нестерпні умови роботи залізничного вузла Шепетівки».
Партизанський і підпільний рух в цей час перетворився на загальнонародний. Місцеве населення підтримувало їх,допомагало продуктами, поповнювало ряди месників.
В кінці 1943 року Радянська Армія після успішної Житомирсько-Бердичівської операції впритул підійшла до К-Подільської області. 31 грудня був взятий Житомир, а на початку січня 1944 року війська Першого українського фронту вступили в північні райони області. З 8 січня почалося звільнення з-під окупації сіл Славутського району: було звільнено
с. В.Скнит., 11 січня –с. В.Праутин, 12 січня – с.Кутки, Мухарів, 13 січня – Берездів, 14 січня – Ганопіль та інші. Намагаючись активно допомогти наступаючим частинам Радянської Армії , партизанські загони займали і контролювали більшу частину Хмельницької області. 13 січня партизани з’єднання ім. Михайлова звільнили від ворога м. Остріг, захопивши значні трофеї. 15 січня 1944 року партизанський загін І.Музальова робить сміливий наліт на місто і залізничну станцію Славута. Німецький гарнізон силою до батальйону, що знаходився там, після короткого бою був вибитий і відійшов у бік Цвітоха-Ташки, де фронтові частини ворога підготовляли лінію оборони, що прикривала підступи з півночі і заходу до Шепетівки та Ізяслава. Партизани оволоділи містом. Величезні склади зерна і продовольства стали трофеями партизанів. Ворог встиг лише підірвати залізничну станцію.
Захопивши Славуту,загін І.Музальова зайняв оборону на південь і південний захід від міста. Боротьба за Шепетівку прийняла затяжний характер і аж до 3 лютого бої велися на підступах до міста. Ще 27 січня 1944 року розпочалася Луцько-Ровенська наступальна операція . В районі Шепетівка-Любар німецьке командування зосередило 3 танкові та 4 піхотні дивізії. Тому з перших днів проведення цієї операції розгорнулися важкі кровопролитні бої за Шепетівку.
11 лютого 1944 року Шепетівка була повністю визволена від фашистських загарбників. Німці не змирилися з втратою важливого стратегічного пункту і готували контрудар для захоплення Шепетівки. Проте війська 60-ї армії разом з 4 танковим корпусом стійко утримували місто і підступи до нього.
Під час визволення нашого краю від німецько-фашистських загарбників загони партизанського з’єднання ім.Михайлова під керівництвом Одухи А.З. звільняли від окупації населені пункти Ізяславського, Білогірського, Теофіпольського районів.
Опинившись на звільненій від ворога території, з’єднання ім. Михайлова повернулось на місця своїх дислокацій у славутські ліси. Попереду ще був рейд михайлівців ворожими тилами територією західних областей України у березні-квітні 1944 року, і останній бій з фашистами на території між Західним Бугом і Турією. Цей бій був найбільшим і історії з’єднання. На протязі десяти днів партизани всіх загонів мужньо і відважно боролися з ворогом і незважаючи на неймовірно важку ситуацію, вистояли і не здалися ворогові.
Батьківщина високо оцінила керівника партизанського руху нашого краю Одуху А.З., 1910 р.н.
( З характеристики на командира з’єднання партизанських загонів А,З Одуху, представленого до присвоєння звання Героя Радянського Союзу:
Партизанське з’єднання, кероване тов. Одухою А.З., за час своєї діяльності провело 896 боїв з німецько-фашистськими загарбниками, в результаті яких знищено 2627 і поранено 1307 солдатів і офіцерів противника, визволено з таборів міст Славути і Шепетівки 2190 військовополонених.
Внаслідок диверсій,проведених на залізниці пущено під укіс 278 ешелонів противника, при цьому знищено паровозів-198, вагонів-1818.з них з боєприпасами-377, з живою силою-662,з військовою технікою-226, платформ з танками. Автомашинами і літаками-229,з військовою технікою і боєприпасами-29 .
В результаті диверсій на залізниці вбито 12540 і поранено 9557 солдатів та офіцерів противника.
На шосейних дорогах диверсантами з’єднання знищено: автомашин-181, мотоциклів-17,бронемашин-6, танків-27. Партизани з боями займали міста: Остріг, Славута,Ізяслав. Ямпіль, ст. Лепесівку та ін. Взяття цих міст допомогло передовим частинам Червоної Армії успішно просуватися вперед. Беручи участь в багатьох бойових і диверсійних операціях, тов. Одуха проявив особисту хоробрість і мужність.
За доблесть і геройство, проявлені у боротьбі проти німецьких окупантів,за заслуги у справі розвитку партизанського руху в Кам’янець-Подільській області тов. Одуха Антон Захарович представляється до присвоєння звання Героя Радянського Союзу.
Науковий працівник музею М. Островського Ревіна Л.А.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *