Олійна країна та олійна економіка

А чи знаєте ви, що соняшникова олія невдовзі подорожчає ще сильніше? «Куди вже більше?» – запитаєте ви. Наївні хлопчики! Я пам’ятаю 90-ті і гіперінфляцію. Повірте, ціни рости можуть так, що ваш охреніватор буде відторгнутий організмом за непотрібністю. Особливо – коли уряд робить все, аби було саме от так.

 
Уряд вирішив обмежити експорт соняшникової олії. Навіщо? Ну тому, що от ціни на олію підскочили, а треба аби вони не росли, бо у ЗЕкоманди рейтинг падає. Тому вони зробили, аби олії вивозили менше. Аби виробникові подітися не було куди і він всю олію яку не зміг вивезти, направив на внутрішній ринок і тим збив ціну. Логічно?
 
На погляд лівоти, що страждає на більшовизм головного мозку – надлогічно. На погляд мене, який давно живе законами вільного (і дикого українського) ринку, це обмеження – грандіозна можливість збагатитися правильним пацанам. Бо я точно знаю (і тричі перевіряв) виробники кровно зацікавлені зменшувати ціну, аби продавати більше. Але. В умовах коли дорожчають пальне, комуналка (олію переробляють на підприємствах) і суми відкатів чиновникам, зменшувати ціну олії для виробника означає впасти нижче собівартості. Тобто – виробляти олію собі у збиток.
 
Але ж Україна чимало олії експортує, заперечите ви. Внутрішнє споживання становить лише 7% від виробленої. Правильно, але експортують олію в першу чергу крупні холдинги на кшталт «Кернела» Андрія Веревського. А вони цілковито в змозі «парєшать» з правильними людьми в уряді. Нагадую, ми живемо в Україні, де за попередній рік падіння виробництва та провалу ВВП, топ-олігархи збагатіли хто у 1,8 разів (Коломойський у якого половина активів заарештована ФБР), а хто у 2,7 рази (Ахметов). Далі зрозуміло?
 
А на кого ж тоді впаде обмеження? Відповідь – на виробників середньої ланки. Це вони нестимуть збитки. До чого це призведе? До «оптимізації» виробництв, тобто до їхньої зупинки та звільнення працівників. Тобто – олії стануть виробляти менше, виробники максимально перекочують своїми підрозділами в офшори, надходження в бюджет упадуть, безробіття зросте, за всім цим зростуть податки – у першу чергу на… олію, бо то експортна одиниця. І ціни зростуть ще дужче. І знімуть вершки з ситуації… ті самі крупні холдинги, бо виробник-середнячок масово вріже дуба. Хіба не дивовижно?
 
Це я не враховую падіння попиту на українські облігації (уже відбувається) і валютну гіперінфляцію, яка обов’язково бабахне, тільки-но уряд втратить змогу стримувати здешевшання гривні. А буде – навіть не сумнівайтеся.
 
А як же треба боротися зі зростанням цін, запитаєте ви? А з ним НЕ ТРЕБА боротися. Боротися треба за те, аби пересічний українець більше заробляв, а не менше витрачав. Треба аби бізнес, від олігарха до ФОПа виробляв більшу додаткову вартість. Для цього треба аби галузі, що найбільше працюють на експорт (в першу чергу металургія і хімія) інвестували в модернізацію своїх виробництв, аби своїм працівникам вони платили більші зарплатні. Для цього треба, наприклад, наглухо заборонити імпорт дешевої електрики з Білорусі/Росії і примусити бізнес купувати електрику за високими українськими цінами. А для цього треба аби такі ціни платили всі – і прибиральниця і олігарх.
 
Треба аби бізнесу було вигідно розвиватися – а для того треба спрощувати умови роботи, наприклад зменшувати кількість контролюючих органів, як це робили за Порошенка. Тощо, тощо й тощо. А ще треба наводити лад у держпідприємствах, бо якщо наглядова рада «Укрзалізниці» собі дозволяє тримати Сірожу Лещенко з з/п 300 тисяч на місяць, та гульбенити на пароплавах в той час як експреси сходять з рейок – цьому треба класти край.
 
Треба не ціни зменшувати – треба робити аби продуктивність праці пересічного українця зростала від 2,9 доларів на годину як зараз, бодай до 10. Але все це – працювати треба. Це все – надто складно.
 
Набагато простіше прийти до буржуя і сказати: «Бабки на стіл!» Тобто – обмежити експорт. Єдине лихо – законів економіки не обдуриш. Олія подорожчає. Самі побачите.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *