Місто Київ займає 325 квадратних миль і розділене широкою річкою Дніпром. Київ має близько 500 000 будівель: фабрики, багатоповерхівки, торговельні центри і розкішно прикрашені церкви – чимало на вузьких звивистих вулицях. Після масштабної евакуації жінок і дітей у столиці залишилося близько 2 мільйонів людей. Про те, як столиця протистоїть російським загарбникам пише The New York Times.
На північному заході та на сході десятки тисяч російських військ за підтримки багатокілометрових колон танків, бронетехніки та артилерії тиснуть на столицю України, в той час як усередині Києва українські військові та добровольці укріплюють центр міста загородженнями, протитанковими мінами та артилерією.
Київ залишається найбільшою “нагородою” для російських окупаційних військ: це історична резиденція правителів Русі, вкорінена як у російську, так і в українську ідентичньсть, пише NYT. Але для його захоплення, за словами військових аналітиків, знадобиться лютий і кривавий конфлікт, який може стати найбільшою в світі міською битвою за останні 80 років.
«Те, на що ми бачимо у Києві, перевершує все, що ми бачили з часів Другої світової війни», – сказав Девід Кілкуллен, підполковник австралійської армії у відставці, який детально вивчав міські бойові дії. – «Якщо вони дійсно, дуже хочуть зрівняти Київ з землею, вони можуть, але рівень політичної та економічної шкоди буде величезним».
Для порівняння, однією з найбільших міських битв у цьому столітті була дев’ятимісячна облога Мосула в Іраку у 2016 та 2017 роках. Операція здійснювалася з метою витіснення окупантів з Ісламської держави. Мосул займав 70 квадратних миль і мав населення близько 750 000 осіб — 22% від Києва, де довоєнне населення становило 3,6 мільйона осіб.
Переговори про припинення вогню ведуться, але тривала гостра битва за Київ неминуча. Незважаючи на переважну чисельність військ і вогневу міць, Росія так і не досягла прориву. Окупанти зазнали великих втрат, не змогли встановити будь-яку значущу присутність на бездоріжжі і, що, що найдивніше, не змогли досягти домінування у повітрі.
Але перші етапи битви за Київ вже розпочалися – з бомбардування жилих кварталів крилатими ракетами, переміщення військ для оточення міста та боротьби за перевагу в повітрі. Жорстокі, вуличні перестрілки, схожі на партизанську війну, почалися в північно-західних передмістях, таких як Буча та Ірпінь, важливих воротах в “стольне” місто. Це може бути початком довгої, затяжної облоги з голодом і вуличними боями для просування до центру міста.
Після трьох тижнів боїв у передмісті українські солдати та добровольці, які діють великими підрозділами і в значній мірі покладаються на засідки, стають все впевненішими в неприступності свого міста, пише видання. Частина їхньої стратегії полягає в тому, щоб зробити штурм настільки дорогим для російської армії, щоб це виснажило та деморалізувало окупантів, перш ніж вони дісталися центру міста.
«Про капітуляцію Києва не йдеться», – сказала командир протитанкового ракетного підрозділу, що діє на околиці столиці, Тетяна Чорновол. – «Все йде набагато краще, ніж ми думали».
42-річна Чорновол – колишня народна депутатка і активістка українського вуличного протестного руху, відправила двох своїх дітей у безпечне місце, перш ніж прийти на службу офіцером запасу. Вона керує двома командами з півдюжини людей у кожній, які стріляють ракетами українського виробництва на тринозі, які вони транспортують на своїх особистих автомобілях, пише NYT.
Чорновол їздить на електричному хетчбеку Chevy Volt, який вона називає «екологічно чистою машиною для вбивства».
Під час інтерв’ю біля палаючого продуктового складу в передмісті Броварів Тетяна підняла багажник і показала бежеву трубу з ракетою «Стугна-П», що має дальність дії 3 милі і вражає ціль діаметром 1 фут.
Минулого тижня, за її словами, вона підірвала російський танк за кілька миль на схід від Броварів на трасі М01.
Бачимо, на узбіччі дороги стоять дві порожні труби для протитанкових ракет Javelin, що постачалися США ЗСУ. «Raytheon/Lockheed Martin», – читаємо маркування за трафаретом. «Наведена атака керованою ракетою». Українці жартують, що після війни в цих трубах зберігатимуть картоплю, пише Нью-Йорк Таймс.
Як і Чорновол, інший український офіцер їздить до свого місця служби і назад на цивільному автомобілі, універсалі Toyota, впиваючись у тонкий потік транспорту, який досі ще є на вулицях Києва.
на думку видання, аби повністю оточити Київ, рашистам необхідно ще кілька приміських боїв. У російських військових, за словами Кілкуллена, є лише два варіанти: заморити місто голодом або спробувати штурм, долаючи квартал за кварталом.
У сучасних містах, як правило, обмежені запаси продуктів харчування, оскільки продуктові магазини розраховують на регулярні поставки, і Київ не є винятком. Але, за словами Кілкуллена, серйозний дефіцит продовольства, швидше за все, не почнеться в Києві принаймні ще місяць. Наразі автомагістраль на південний захід залишається відкритою для поставок зброї та продовольства.
З іншого боку, вуличні бої призвели б до значних і невиправних втрат для окупантів. Російські військові також можуть пропустити деякі етапи класичного міського штурму, намагаючись, наприклад, здійснити рейд спецназу на центр міста або бій для завершення повного оточення, сказав Кілкуллен.
Але, незважаючи на тактичні успіхи українців у битві за передмістя з використанням невеликих підрозділів, таких як засідки Чорновол, російські сили все ще залишаються грізною загрозою, говорить Діма Адамський, експерт з російської політики безпеки з Університету Рейхмана в Ізраїлі.
Але Київ тримається, Київ бореться, Київ переможе. У цьому переконані не лише президент Зеленський, але й усі кияни, як власне і всі українці.
