Владі потрібно управляти економікою не за законами мирного, а воєнного часу

МИ ВИСТОЯЛИ попри усі нестачі зброї, непропорційні з рфією обсяги бойової сили чи деякі тактичні помилки у перший період війни. Я вчора проїхав через блокпости і в центрі столиці, і на околицях, розмовляв і зі знайомими, і з незнайомими оборонцями. Враження – найкращі. Спокій та сила виходили від кожного із них, без маячні і зневаги. Це один із проявів впевненості у нашому пануванні на власній землі і у нашій перевазі над ворогом.
 
Як мені здається, війна перейшла у стан певної тактичної рівноваги, коли агресор вже вичерпав головні військові ресурси подальшого наступу на наші Збройні Сили. На жаль, його бандитська армада через безвихідь перейшла до атак наших мирних і беззахисних цивільних людей, бажаючи нам помститися за те, що ми інші, що ми хочемо і будемо жити по-європейськи, а вони залишаться у багнюці ординського мордору.
 
На жаль, наша влада вже майже місяць управляє економікою за законами мирного, а не воєнного часу. Це спричиняє певні перебої у озброєнні армії. Заяви міністрів про запровадження певних методів планової економіки не втішають. Так, пояснення щодо розподілу продуктів харчування між областями вручну з центру не мають нічого спільного з командною військовою економікою (в частині, заключення, виконання й оплати оборонних замовлень, узгодження стандартів, прийомки замовника, обслуговування державного боргу за оборонного замовленнями тощо).
 
На другому етапі війни важливо, на мій погляд, продовжити знищувати військові сили ординців, уникати оточень, укріплювати наші позиції та збільшувати нашу перевагу. Піднімати наш бойовий потенціал, в тому числі за рахунок покращення складу озброєнь і захисту українського неба власними силами. Це дозволить краще захищати наші міста і села та тримати тверду позицію на попередніх перемовинах (фактично – консультаціях) з представниками агресора. Вони не повинні ставати головним місцем дипломатичних відносин та кінцевих домовленостей.
 
По-перше, бензоколонка ці перемовини використовує як димову завісу для своїх дійсних планів (а фактично вони вимагають прийняття тих вимог, задля яких починали війну – Крим, Донбас, нейтралітет України; виходить, що вона – переможець у війні). Навіть обіцяючи суверенітет нашій країні, через певний час мордор обов’язково нападе вдруге (і втретє), не відмовляючись від своїх маніакальних претензій. По-друге, агресор вимагає змінити Конституцію України, що є непотрібним (бо продемонструє перед усім світом нашу хиткість) і неможливим (конституційні зміни недопустимі підчас війни, а отже можуть розглядатися як зрада Батьківщині).
 
Ще одна політична помилка нашої влади: завчасне підняття теми (зокрема, в Гаазькому суді) про репарації мордору за шкоду, завдану Україні в ході війни, та про наші претензії на прибутки його нафтогазових компаній та на валютні фонди
центробанку та уряду ерефії. Адже спочатку треба перемогти і змусити ворога капіталювати у тій чи іншій формі, а після цього – визначати суми нанесених збитків та джерела їх покриття. А так виглядає, що для нас гроші важливіші за перемогу та зупинку вбивств наших громадян. Не даремно на Заході вже чути голоси про неподільність валютних резервів центробанку мордору. А дехто там вважає, що санкції будуть діяти лише на час війни, до виводу військ окупанта з нашої території. Тобто про повні репарації на користь України мова не йде. А якщо воєнний стан буде замороженим, то питання про репарації буде відкладене у довгу шухляду.
 
Ще один аспект: добровільні внески найбагатших українців у нашу перемогу. Інформації нема і з цього випливає – або такі внески відсутні (продовжується вивіз за кордон мільйонів доларів), або вони робляться приховано, щоб не викликати диверсії агресора на бізнес і капітали. Поки що твердження, що олігархи – транснаціонали (не є буржуазним націоналістами і їм байдужі незалежність і суверенітет) не спростовується.
 
Отже, актуальними, виходячи із сьогоднішніх розкладів, є наступні позиції:
 
ПОСИЛЕННЯ ОБОРОННИХ ПОЗИЦІЙ за рахунок нових високоякісних видів зброї, в першу чергу для захисту нашого неба, зайняття стратегічних оборонних позицій і відведення ударів по наших містах і селах.
 
ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВПК України в напрямку запровадження командних методів управління підприємствами, оплати продукції і постачанням. Їх поєднання з комерційною торгівлею товарами і послугами споживчого призначення.
 
СТВОРЕННЯ УМОВ ДЛЯ ПРИТОКУ ІНОЗЕМНИХ ДОБРОВОЛЬЦІВ до Збройних Сил України (агітація, навчання, облаштування, адаптація та інше).
 
ЗАЛУЧЕННЯ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО КАПІТАЛУ у спільні з державою перспективні оборонні, промислові, конструкторсько-технологічні, фінансові та інші проекти.
 
ОБГОВОРЕННЯ ПЛАНІВ МАЙБУТНЬОЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ та врегулювання механізмів обслуговування нашого суверенного боргу з міжнародними фінансовими організаціями.

Свої побажання та побоювання, свої найщиріші вітання та обурення Ви можете надсилати безпосередньо до Столиці Світу на [email protected]. Ми раді допомогти всім, хто радий допомогти нам. Щира подяка, пані та панове!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *